Постанова № 21956263, 02.03.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.03.2012 р. Справа № 2а-4857/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н, від 26.05.11; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1665/9/10-021, від 22.09.11;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Стивідорна компанія Нікмет-термінал", вул. Заводська, 23 (вул. Суднобудівників, 7),Миколаїв,54002 доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000250037 від 19.05.11 р., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000250037 від 19.05.2011 р. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки право на податковий кредит не ставиться в залежність від взаєморозрахунків з контрагентами-постачальниками за другим, третім та іншими ланцюгами та Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачає відповідальність платника податків за дії інших платників, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин. Договір поставки між ПП «Статус Сервіс»та його контрагентами не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, незаконне заволодіння ним, тому вони не можуть бути визнані такими, що порушують публічний порядок. Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки актом перевірки від 24.03.2011 р. було встановлено факти укладання між позивачем та ПП «Статус-Сервіс»нікчемних угод, то право на податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних на виконання нікчемних угод не виникає. Позивачем було порушено пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому податкове повідомлення-рішення прийнято законно й обґрунтовано. У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд приходить до наступного висновку: Актом № 556/37/35835822 від 05.05.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СКНМТ»з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Статус-Сервіс»за період квітень-вересень 2010 р. встановлено, що згідно реєстру отриманих податкових накладних встановлено, що постачальником позивача ПП «Статус-Сервіс»виписано на адресу позивача податкові накладні за період з квітня по вересень 2010 р. на суму 956901,98 грн. в т.ч. ПДВ на суму 159483,66 грн. Листом від 24.03.2011 р. отримано акт ДПІ у Біляївському районі в Одеській області від 24.03.2011 р. «Про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства «Статус-Сервіс»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р. В акті перевірки зазначено, що чисельність працюючих складала в ІІ,ІІІ кв. 2010 р. 2 особи, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів ( робіт, послуг). Підприємство відсутнє за місцезнаходження. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання. Тому правочини між ПП «Статус-Сервіс»та ТОВ «СКНМТ»є нікчемними і в силу ст.ст. 203,215,216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю за період квітень-вересень 2010 р.

У висновку відповідач зазначив, що встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість період, що перевірявся на суму 159484 грн., в тому числі за квітень 2010 р. на суму 2485 грн., за травень 2010 р. у сумі 63808,33 грн., за червень 2010 р. у сумі 20850 грн., за липень 2010 р. у сумі 25920 грн., за серпень 2010 р. у сумі 29592 грн., за вересень 2010 р. у сумі 16828,33 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000250037 від 19.05.2011 р. про порушення підпункту п.п.7.4.1, пп.7.4.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97, яким позивачу збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 159484 грн. основного платежу, 119 614 грн. штрафні (фінансові санкції).

Згідно зі пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.

Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивач уклав з ПП «Статус-сервіс»договір поставки № 39/10-Р від 01.01.2010 р. ,

за умовами якого ПП «Статус-сервіс»постачальник передає у власність позивачу покупцю, а покупець приймає та оплачує технологічний інвентар і матеріали.

Виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями про оплату товару, товарно-транспортними накладними.

В товарно - транспортних накладних підприємство-автоперевізник зазначено ОСОБА_3

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює на підприємстві ПП «Статус Сервіс»5 років за договором підряду водієм. Власники автомобілів надали йому та його сину довіреності на керування транспортними засобами, якими він возив з м. Одеси до м. Миколаєва позивачу у справі металеву стрічку.

Позивач надав суду договір підряду, укладений ОСОБА_3 з ПП «Статус Сервіс», та довіреності на керування транспортними засобами, якими він перевозив товар від ПП «Статус Сервіс»до позивача.

Відповідно до ст.712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобовязується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач в запереченнях на позов та акті перевірки посилається на те, що податковий кредит позивачем сформований на підставі угод, які є нікчемними. Необхідною умовою для визнання правочинів нікчемними є фактичні дані, зокрема наявність умислу на заволодіння державними коштами у позивача або його контрагентів, які об'єктивно можуть бути встановлені лише шляхом вчинення відповідних слідчих дій і підтверджені вироком суду. З яких підстав відповідач вважає угоду, укладену між позивачем та ПП «Статус сервіс»нікчемною відповідач суду не надав.

Позивач надав суду накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та акти списання стрічки. Доказів того, що тотожній товар позивач придбавав у інших контрагентів відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що угода, яка була укладена між позивачем з ПП «Статус-сервіс»спрямована на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконана сторонами в повному обсязі та відповідає положенням вільного, господарського і податкового законодавства. Товар, який придбавався позивачем притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення СДПІ № 0000250037 від 19.05.2011 р., яким позивачу збільшено податкові зобовязання з податку на додану вартість підлягає скасуванню, оскільки відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого ними податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України. Керуючись ст. ст. 11,71,94,158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві № 0000250037 від 19.05.2011 р.

3. Повернути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна компанія Нікмет-термінал», вул. Суднобудівників 7, м. Миколаїв судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 05.03.2012 р.