Постанова № 21955111, 28.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1286/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувана фабрика «Білоріченська» про стягнення заборгованості з пені по страховим внескам у сумі 6258,69 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувана фабрика «Білоріченська» про стягнення заборгованості з пені по страховим внескам у сумі 6258,69 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Законів України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-ХІV та «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» №2272-ІІІ від 22.02.2001 року ВАТ «ГЗФ «Білоріченська» є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності до відділення ВД Фонду СНВ України в Лутугинському районі Луганської області. В порушення ст.ст. 45,47 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» та Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду страхування від нещасних випадків України від 12.07.2007 р. №36 ВАТ «ГЗФ «Білоріченська» не в повному розмірі перераховує страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду від 02.06.2011 р. за №39, пеня за платежами ВАТ «ГЗФ «Білоріченська», за період з 01.03.2010 р. по 31.05.2011 р. перед відділенням Фонду складає 6258,69 грн., погашення не проводилось. Акт перевірки боржником не оскаржувався. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню у сумі 6258,69 грн. за період з 01.03.2010 р. по 31.05.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, надав суду заперечення в яких вказав наступне. Позивачем було проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків, за результатами якої складено акт №39 від 02.06.2011 р., яким встановлено факти порушення відповідачем строків сплати страхових внесків за 2010 р., за що нараховано пеню в сумі 6258,69 грн. Відповідно до п.7 Розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Статтею 52 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності», в редакції до 01.01.2011 р., встановлено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок своїх обовязків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону. За приписами частини 2 цієї статті за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом. Однак, відповідач посилається на те, що закону, який встановлює розмір, порядок нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, прийнято не було. На підставі викладеного представник відповідача у задоволення позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувана фабрика «Білоріченська» зареєстроване Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області 01.07.2002 № рішення 04051543Ю0010148, ідентифікаційний код 00178502, що підтверджується довідкою про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №27998 (а.с.14).

ВАТ «Групова збагачувана фабрика «Білоріченська» є страхувальником, перебуває на обліку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області. (а.с.13).

Відповідно до ст.45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавці як страхувальники зобовязані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом, страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці), страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності субєктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до п. 4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду ССНВ України від 12.07.2007 року № 36, сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника. При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням указаної знижки (надбавки).

П. 4.12, 4.13, 4.14 вказаної Інструкції встановлено порядок та строки сплати зазначених страхових внесків, які сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ВАТ «Групова збагачувана фабрика «Білоріченська» за період з 01.03.2010 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складено акт № 39 від 02.06.2011 (а.с.7). Проведеною перевіркою виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нарахована пеня у розмірі 6258,69 грн.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності», в редакції до 01.01.2011 р., встановлено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок своїх обовязків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

За приписами частини 2 цієї статті за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Однак, закону, який встановлює розмір, порядок нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, прийнято не було.

За таких обставин суд погоджується з доводами представника відповідача та вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені.

Посилання позивача на п.5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12.07.2007 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за №867/14134, судом до уваги не прийнято, оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не був наділений повноваженнями по встановленню розміру, порядку нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03 березня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволення позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувана фабрика «Білоріченська» про стягнення заборгованості з пені по страховим внескам у сумі 6258,69 грн. - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2012 року.

Суддя О.П. Островська