Постанова № 21954945, 24.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/831/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Ірметова О.В.,

при секретарі:Іванович К.В.

за участю:

представники позивачаБубдєйніков О.Л., Міщенко М.В.

представники відповідачаЛитвинюк О.С., Клиновський Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичасньктехмастила» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток №0001221502 від 04.10.2011, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичасньктехмастила» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток №0001221502 від 04.10.2011 та зобовязання податкової інспекції не вносити до облікової картки товариства зміни у вигляді зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 604063,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність заниження суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2-й кв. 2011р. в сумі 604063,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вважає помилковим висновок податкового органу про неправомірність включення у податкову декларацію з податку на прибуток за 2-й кв. 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (1-й кв. 2011р.) в сумі 624186,00 грн., чим порушено п. 3. підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що на законних підставах включив до валових витрат податкової декларації на прибуток за І квартал 2011 року до рідку 04.9 суму відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року (тобто збитки попередніх років), оскільки це було прямо передбачено абз.2 п.22.4 ст.22 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», який діяв під час надання декларації Відповідачу. Крім того, відповідач прийняв подану декларацію на прибуток за І квартал 2011 року без повідомлень про наявність помилок, що свідчить про її узгодження.

Ухвалою суду від 24 лютого 2011 року позовні вимоги ПАТ «Лисичасньктехмастила» в частині зобовязання податкової інспекції не вносити до облікової картки товариства зміни у вигляді зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 604063,00 грн. залишені без розгляду у звязку з відкликанням.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні позовним вимогам.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог посилаючись на те, що позивач в порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платник податку на прибуток ПАТ «Лисичасньктехмастила» в податковій декларації на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року завищено витрати по рядку 06.6 «відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду (відємне значення рядку 07 Податкової декларації за попередній звітний період, або відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року)» у сумі 604063,00 грн. шляхом включення до складу витрат по рядку 06.6 відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік. За таких підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Приватне акціонерне товариство «Лисичанськтехмастила» є платником податку на прибуток, про що у судовому засіданні сторонами не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

21.09.2011 ДПІ у м. Лисичасньку здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, наслідки якої викладені в акті перевірки від 21.09.2011 № 000132/1502/30482011 (а.с.7-8).

За результатами перевірки керівником податкового органу 04 жовтня 2011 року на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, за порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001221502, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 604063,00 грн. (а.с.9).

Як зазначено в акті перевірки, ПАТ «Лисичанськтехмастила» в порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платник податку на прибуток ПАТ «Лисичасньктехмастила» в податковій декларації на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року завищено витрати по рядку 06.6 «відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду (відємне значення рядку 07 Податкової декларації за попередній звітний період, або відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року)» у сумі 604063,00 грн. шляхом включення до складу витрат по рядку 06.6 відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року (а.с.48-49) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році. Всього 604063,00 грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І квартал 2011 року.

Аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат І кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011р. планку податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вірно включено до складу відємного значення 1-го кв. 2011р. суму 604063,00 грн.

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й кв. 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 604063,00 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1-го кв. 2011р., з урахуванням висновків акта перевірки, він не оскаржує.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI.

Так, згідно із п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування.

Разом з тим п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кварталу 2011 року (а.с.49) є від'ємне значення в сумі «-613468,00» грн. (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3. підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й квартал 2011 року у рядку 06.6 (а.с.35-37).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає висновків акту перевірки, про те, що до складу 2-го кв. 2011 року позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010 року в сумі 604063,00 грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011 року.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кварталу 2011 року.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичасньктехмастила» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток №0001221502 від 04.10.2011 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001221502 від 04.10.2011, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську.

Стягнути з Державного бюджету України на користь адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичасньктехмастила» судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 29 лютого 2012 року.

СуддяО.В. Ірметова