Постанова № 21954667, 29.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-187/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання : Снісар Я.В.

представників сторін:

позивача Турчанова О.В.,

відповідача Бейгул А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Олерон»

до відповідача: Світловодської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.12.2011 року за №0001542300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Дніпрогес-Сервіс», а придбаний товар використаний ТОВ «Олерон» виключно у межах господарської діяльності платника податку, якою є оптова та роздрібна торгівля пальним.

Позивач вказує, що висновки перевірки про відсутність реального характеру операцій та нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Олерон» з ПП «Дніпрогес-Сервіс»не відповідають фактичним обставинам.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивач включив до податкового кредиту за період серпень, вересень, жовтень 2011 року податок на додану вартість в сумі 7802,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Дніпрогес-Сервіс»проте, на думку податкового органу, усі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до довідки з ЄДР підприємств та організацій України /т. 1 а.с. 50-62/ товариство з обмеженою відповідальністю «Олерон»зареєстроване виконавчим комітетом Світловодської міської ради та діє на підставі статуту.

Види діяльності за КВЕД:

- оптова торгівля паливом;

- роздрібна торгівля паливом;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;

- виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

- діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Олерон»(код ЄДРПОУ - 31972697) з питань оподаткування ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Дніпрогес-Сервіс»за період серпень, вересень, жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2011 року №357/2300/31972697 /т.1, а.с.10-24/.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по ПДВ на загальну суму 7802,00 грн.;

2) ст. 185.1,187.1,188.1 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобовязань за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року на загальну суму ПДВ 1628013,63 грн.;

3) ст. 198.2, ст.198.3 Податковго кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року на загальну суму ПДВ 1623102,82 грн.;

4) ч.1,5 ст.203,ч.1ст.216,ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Олерон»з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями.

26.12.2011 року Світловодською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0001542300, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 11700,00 грн., в тому числі за основним платежем - 7802,00 грн., за штрафними санкціями - 3901,00 грн./т.1, а.с. 9/.

За результатами перевірки правильності формування ТОВ «Олерон» податкових зобов'язань по ПДВ, спеціалісти Світловодської ОДПІ дійшли висновку, що усі операції купівлі - продажу ТОВ «Олерон»ПП «Дніпрогес-Сервіс»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодонабувача.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договорів № 29/1 від 01.08.2011 року та №29/1 від 29.08.2011 року ТОВ «Олерон» придбало у ПП «Дніпрогес-Сервіс» дизельне паливо /т.1, а.с. 32-33/.

Згідно видаткових накладних №3085 від 30.08.2011 року /т.1,а.с. 162/ на підставі рахунку № 3085 від 30.08.2011 року та №1691 від 16.09.2011 року /т.1.,а.с.160/ на підставі рахунку № 1691 від 16.09.2011 року передало позивачу дизельне паливо.

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ПП «Дніпрогес-Сервіс»в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Олерон».

Крім того, до суду позивачем надано копії податкових накладних, виписаних ПП «Дніпрогес-Сервіс»/т.1, а.с.111,181/.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобовязаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання обєкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу зазначеної норми суд зазначає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є обєктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у субєкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

В силу припису п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У відповідності до п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд вважає, що, позивач сформував податковий кредит з операцій по придбанню дизпалива на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Дніпрогес-Сервіс»на момент виписки податкових накладних, було зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту з операцій по придбанню дизпалива за період з серпня по жовтень 2011 року стали висновки Світловодської ОДПІ про вчинення ТОВ «Олерон» правочинів з ПП «Дніпрогес-Сервіс», які не спрямовані на реальне настання наслідків та про не підтвердження об'єкта оподаткування.

Суд вважає таку позицію Світловодської ОДПІ безпідставною з огляду на наступне.

Зі змісту реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за період серпень-жовтень 2011 року вбачається, що протягом зазначеного періоду ТОВ «Олерон» одержувало від ПП «Дніпрогес-Сервіс»й інші податкові накладні на придбання дизпалива, які позивачем також були віднесені до складу податкового кредиту.

При цьому такі господарські операції Світловодською ОДПІ визнано реальними, а віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту за ними визнане таким, що здійснене без порушень податкового законодавства.

Окрім цього, Світловодська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Дніпрогес-Сервіс»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Світловодської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Суд вважає, що вказані висновки в акті перевірки не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, оскільки право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, як сплачених, так і нарахованих, виникає за правилами першої події: або фактичної сплати коштів (в т.ч. податку на додану вартість) продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Податковий кодекс України, не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 26.12.2011 року №0001542300 підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 86, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської обєднаної державної податкової інспекції № 0001542300 від 26.12.2011 року, яким ТОВ «Олерон»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 7802,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 3901,00 грн.

Стягнути на користь ТОВ «Олерон»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом