Постанова № 21954267, 01.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року 2а-3521/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Техімпекс»(далі позивач, Товариство) з позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2011 №0000122301/0, №0000142301/0, №0000152301/0.

01.03.2012 усною ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі здійснено заміну неналежного відповідача - Броварську обєднану державну податкову інспекцію Київської області на належного (її правонаступника) - Броварську обєднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби (далі відповідач, Податковий орган).

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування власних вимог позивач зазначив, що на законних підставах і правильно включив до складу валових витрат суми коштів, в т. ч. ПДВ, сплачених за отриманий товар згідно з договорами, укладеними між ним та контрагентами ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан». В той же час, висновки Податкового органу стосовно фіктивності та «безтоварності»вказаних договорів позивач вважає безпідставними, оскільки операції з купівлі-продажу, поставки товарів між ним і вказаними субєктами підприємництва мали реальний характер і це підтверджуються документально, зокрема, податковими та видатковими накладними, а також фактом сплати коштів за придбаний товар/послуги.

На підтвердження власної позиції, позивач звертає увагу на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 27.04.2011, якою закрито кримінальну справу № 69-107 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, стосовно ОСОБА_1 та не встановлених осіб за створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан»за відсутністю складу злочину, оскільки виявлені в акті перевірки порушення вимог чинного законодавства свого підтвердження не знайшли.

Крім того, позивач вважає, що нарахування штрафних санкцій у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях взагалі здійснено на підставі положень законодавства, яке на момент виникнення спірних правовідносин ще не діяло, а тому є безпідставним та необгрунтованим.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 15.02.2011 №0000142301/0, яким визначено, що позивач занизив суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 1501339,00 грн., і добровільно відмовляється від її отримання, як бюджетного відшкодування, в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, то позивач наполягає, що такий висновок взагалі не ґрунтується на матеріалах акту перевірки та не підтверджується відповідними господарськими операціями і посиланням на документи.

Крім того, представник позивача зазначив, що обґрунтованість позовних вимог підтверджується результатами здійсненої судово-економічної експертизи, проведеної в межах розгляду даної справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач жодних заперечень проти адміністративного позову суду не подав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоч був належним чином повідомлений про час, дату та місце здійснення судового розгляду справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 у даній справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження до отримання результатів її проведення.

У звязку з отриманням висновку №11101/11102/11-45 судово-економічної експертизи у адміністративній справі № 2а-3521/11/1070 ухвалою суду від 09.02.2012 поновлено провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ НВК «Техімпекс»зареєстроване виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 05.06.2003 за №2758, востаннє перереєстроване у звязку зі зміною засновників та місцезнаходження юридичної особи 17.03.2008 за №13551050007000245. Взято на податковий облік Броварською ОДПІ 10.06.2003.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.01.2010, валютного та іншого законодавства за вказаний період відповідачем складено акт від 18.01.2011 №10/232/32499006 (далі Акт перевірки).

В результаті здійсненої перевірки відповідачем в Акті зафіксовано, зокрема, наступне.

Податковим органом отримано постанову про порушення кримінальної справи №69-107 від 02.12.2010 стосовно ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан». В постанові зазначено, що в період з 2007-2009 років невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності придбали та створили ряд субєктів господарювання, серед яких ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан», з внесенням до статутних документів вказаних товариств паспортних даних громадянина ОСОБА_1 У звязку з чим вказана особа є засновником та директором ТОВ «Зетта-Фін»та засновником ТОВ «Штудіан».

Також, відповідно до отриманого висновку експерта від 29.12.2010 №470 підписи на податкових накладних, видаткових накладних, договорах купівлі-продажу та специфікаціях виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою невстановленою особою.

Згідно з отриманою в ході допиту ОСОБА_1 інформацією, останній на займаній ним посаді керівника ТОВ «Зетта-Фін»жодних організаційно-розпорядчих обовязків не виконував, а підприємства зареєстрував за винагороду.

Крім того, відповідачем отримано висновок експерта від 14.01.2011 №4, яким встановлено, що підписи на податкових накладних, видаткових накладних, договорах купівлі-продажу та специфікаціях виконав не гр. ОСОБА_3, а інша невстановлена особа. Останній згідно з ЄДР значився засновником та директором ТОВ «Штудіан».

У звязку з викладеною інформацією відповідач дійшов висновку, що податкові та видаткові накладні ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан», виписані на адресу Товариства, складено з порушенням вимог чинного законодавства, так як замість підписів уповноваженої особи, навпроти прізвищ ОСОБА_1 та ОСОБА_3 містяться лише факсимільні відбитки підписів, що виконані з наслідуванням справжніх їхніх підписів іншими невстановленими особами.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан»є нікчемними, оскільки реєстраційні документи та первинні документи контрагентів Товариства складені та підписані невстановленими особами з метою заволодіння коштами у вигляді отриманого на розрахунковий рахунок податку на додану вартість, несплати на податку на прибуток, що належить Державному бюджету України.

Враховуючи викладене, відповідачем встановлено порушення з боку позивача п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон №334), що призвело до завищення валових витрат та до заниження податку на прибуток підприємства за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»у загальній сумі 3997194,00грн.

Щодо формування податкових зобовязань з податку на додану вартість, то відповідачем в Акті перевірки встановлено наступне.

За наслідками взаємовідносин з ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан» позивачем протиправно сформовано податковий кредит на суму 1834773,32 грн., у звязку з визнанням правочинів недійсними в силу закону.

Крім того, в ході перевірки відповідачем встановлено, що податкові зобовязання позивачем сформовано на підставі отриманої від ДГО Концерн «Техвоєнсервіс»податкової накладної від 22.12.2009 №1145 на загальну суму 183970 ,04 грн., в т.ч. ПДВ 30661,67 грн. Відповідач вважає, що вказаний первинний документ не може слугувати підставою формування товариством податкового кредиту, оскільки він заповнений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, в графі «місцезнаходження покупця»вказано неправильну адресу позивача, а саме: Київська область, м. Бровари, промвузол ЗАТ «Броварський завод пластмас». В той же час, фактичне та юридичне місцезнаходження Товариства Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 14.

Судом досліджено наявну в матеріалах справи завірену копію податкової накладної від 22.12.2009 №1145 на загальну суму 183970,04 грн. та встановлено, що в графі «місцезнаходження покупця»вказано наступну адресу: Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 14.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що декларації позивача з податку на додану вартість за березень та липень 2010 року відповідачем не визнані, як заповнені в супереч вимог чинного законодавства. У звязку із вказаним на адресу Товариства направлено листи від 05.05.2010 №5040/195/63 та від 06.09.2010 №10102/10/185/413 з проханнями надати нові декларації, проте цього зроблено з боку Товариства не було.

В той же час, в матеріалах справи відсутні вказані листи Податкового органу, а позивач стверджує, що зазначені документи на його адресу не надходили, тому правові підстави вважати податкові декларації Товариства з податку на додану вартість за березень, липень 2010 року недійсними відсутні.

Як зазначалось вище, відповідач не надав суду жодних документів з метою довести правомірність оскаржуваних рішень, а отже обґрунтованість посилання в Акті перевірки на невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, липень 2010 року, як податкової звітності.

Крім того, відповідачем встановлено, що відповідно до інформаційного ресурсу АІС «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»неможливо підтвердити факт своєчасності та повноти включення до складу податкових зобовязань сум ПДВ всіма постачальниками Товариства, а отже неможливо підтвердити право платника (позивача) на формування податкового кредиту в розмірі 1340564,00 грн.

На підставі викладених фактів відповідачем встановлено, що в порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі Закон №168) позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього на суму 3226 222,56 грн.

Також, в Акті перевірки зазначено, що перевіркою виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування в розмірі 1501339,00 грн. Так, з Акту перевірки (а. 24) вбачається, що відповідачем встановлено: відємне значення, яке дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг) Товариством становить суму у розмірі 1532001,00 грн. Перевірка показників Довідок щодо залишку суми відємного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, наведена в додатку 6 до Акту перевірки.

Вказаний додаток в матеріалах справи відсутній, тому у судовому засіданні його не досліджено.

На підставі викладених вище та зафіксованих порушень відповідачем в Акті перевірки сформовано, зокрема, висновки щодо таких порушень з боку Товариства:

1.п. 1.32 ст.1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 3 997 194,00 грн.;

2.п. 4.1. ст.4, абз. пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3., пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168, в результаті чого завищено рядок 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»Декларацій з податку на додану вартість всього на суму 3226222,56 грн.;

3.пп. 7.7.2, пп. 7.7.3, пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, в результаті занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1501339,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки, виявлених і зафіксованих в ньому за результатами контрольного заходу порушень вимог чинного законодавства відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 15.02.2011:

№0000122301/0, яким донараховано суму податку на прибуток підприємств у розмірі 3997194,50 грн. та штрафні санкції в сумі 999298,63 грн. (25% від суми донарахованих податкових зобовязань);

№0000152301/0, яким зменшено суму відємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3226222,56 грн. та донараховано штрафні санкції в сумі 806555,65 грн. (25% від суми донарахованих податкових зобовязань);

№0000142301/0 форми «В2», яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1501339 грн. та зазначено, що позивач відмовляється від даних коштів, як бюджетного відшкодування, а зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

В Акті перевірки, також, зафіксовано, що в межах взаємовідносин позивача з ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»було оформлено наступні первинні документи, на підставі яких Товариством сформовано податкові зобовязання.

На виконання умов договору купівлі-продажу №53/2009 від 21.09.2009 ТОВ «Зетта-Фін»на адресу позивача виписано видаткові накладні від 02.11.2009 №1351 на суму 1000229,76 грн., від 02.11.2009 №1352 на суму 678214,08 грн., від 01.02.2010 №1148 на суму 1029024,00 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №26/10 від 26.10.2009 ТОВ «Зетта-Фін»на адресу позивача виписано видаткову накладну від 02.11.2009 №7350 на суму 886332,00 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №60/2009 від 30.10.2009 ТОВ «Зетта-Фін»на адресу позивача виписано видаткову накладну від 08.02.2010 №1653 на суму 1080000,00 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №1/12 від 01.12.2009 ТОВ «Зетта-Фін»на адресу позивача виписано видаткову накладну від 14.12.2009 №9089 на суму 1504800,00 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №2/12 від 21.12.2009 позивачем здійснено на адресу ТОВ «Зетта-Фін»передоплату за поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №02/02 від 02.02.2010 ТОВ «Зетта-Фін»на адресу позивача виписано видаткову накладну від 11.05.2010 №5398 на суму 1029140,00 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №01/02 від 10.02.2010 ТОВ «Зетта-Фін»на адресу позивача виписано видаткову накладну від 01.04.2010 №3862 на суму 1423187,18 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №3-10 від 01.20.2010 ТОВ «Штудіан»на адресу позивача виписано видаткову накладну від 03.02.2010 №8-0302 на суму 1321920,00 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями. За товар позивачем здійснено часткову оплату в розмірі 702000,00 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу №2-10 від 01.02.2010 ТОВ «Штудіан»на адресу позивача виписано видаткові накладні від 08.02.2010 №11-0802 на суму 1838073,60 грн., від 09.02.2010 №12-0902 на суму 605361,60 грн., від 10.02.2010 №6-1002 на суму 1130284,80 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

На виконання умов договору купівлі-продажу №1/2-2-10 від 02.02.2010 ТОВ «Штудіан»на адресу позивача виписано видаткові накладні від 01.03.2010 №580103 на суму 1210 377,00 грн., від 02.03.2010 №490203 на суму 2068398,72 грн., від 03.03.2010 №450303 нв суму 1177372,80 грн., від 12.05.2010 №121205 на суму 1132344,00 грн. на поставку товару, визначеного специфікаціями.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що відповідно до банківських виписок в межах визначених вище договорів купівлі-продажу позивачем здійснено оплату товарів на розрахункові рахунки контрагентів.

На виконання умов вищезазначених договорів з ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»відповідно до норм податкового законодавства виписані наступні податкові накладні, які позивачем прийнято та показники яких включено до податкових зобовязань: № 7350 від 02.11.2009 на суму 886332,00 грн., в т.ч. ПДВ 147 722,00 грн.; № 7351 від 02.11.2009 на суму 450 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 000,00 грн.; №7470 від 04.11.2009 на суму 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66 666,67 грн.; №7568 від 06.11.2009 на суму 160 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 26 666,67 грн.; №7671 від 10.11.2009 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.; №8023 від 19.11.2009 на суму 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн.; №8074 від 20.11.2009 на суму 255 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 42 500,00 грн.; №8134 від 23.11.2009 на суму 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн. (ТОВ «Зетта-Фін»); №8-302 від 03.02.2010 на суму 1321 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 220 320,00 грн.; №11-0802 від 08.02.2010 на суму 1838 073,60 грн., в т.ч. ПДВ 306 345,60 грн.; №12-0902 від 09.02.2010 на суму 605 361,60 грн., в т.ч. ПДВ 100 893,60 грн.; №6-1002 від 10.02.2010 на суму 1130 284,80 грн., в т.ч. ПДВ 188 380,80 грн. (ТОВ «Штудіан») та інші.

Як вбачається з Акту перевірки та було зазначено вище, відповідач вважає, що вказані вище первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки підписи на них виконані не уповноваженими особами, а замість них здійснено факсимільні відбитки підписів цих осіб.

В той же час, суду не надано для огляду висновків експертиз від 29.12.2010 №470 та від 14.01.2011 №4. Таким чином, неможливо встановити щодо яких конкретно документів проведено експертизу, чи здійснено її відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вже було зазначено, за клопотанням позивача у даній справі відповідно до рішення суду проведено судово-економічну експертизу, яку доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертів поставлено наступні питання:

-чи обґрунтований нормативно та документально висновок акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 18.01.2011 №10/232/32499006, яким ТОВ НВК «Техімпекс» донараховано суму податку на прибуток у розмірі 3997194,50 грн. та штрафні санкції у розмірі 999298,63 грн.?;

-чи обґрунтований нормативно та документально висновок акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 18.01.2011 №10/232/32499006, яким ТОВ НВК «Техімпекс» зменшено суму відємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3226222,56 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі 806555,65 грн.?;

-чи обґрунтований нормативно та документально висновок акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 18.01.2011 №10/232/32499006, яким ТОВ НВК «Техімпекс» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1501339 грн. та зазначено, що товариство добровільно відмовляється від даної суми як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів?

З отриманого судом висновку №11101/11102/1-45 судово-економічної експертизи в адміністративній справі №2а-3521/11/1070 вбачається, що експертами встановлено наступне: за результатами дослідження наявних у матеріалах справи документів, висновок акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 18.01.2011 №10/232/32499006, яким ТОВ НВК «Техімпекс»донараховано суму податку на прибуток у розмірі 3997194,50 грн. та штрафні санкції у розмірі 999298,63 грн., нормативно та документально не підтверджується; згідно з наданими на дослідження матеріалів, висновок акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 18.01.2011 №10/232/32499006, яким ТОВ НВК «Техімпекс»зменшено суму відємного значення податку на додану вартість у розмірі 3226222,56 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі 806555,65 грн., нормативно та документально не підтверджується; висновок Акту, яким ТОВ НВК «Техімпекс»збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1501339 грн. та зазначено, що товариство добровільно відмовляється від даної суми як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, нормативно та документально не підтверджується.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до висновку проведеної у справі судово-економічної експертизи оскаржувані податкові зобовязання позивача, визначені відповідачем та відображені у податкових повідомленнях-рішеннях нормативно та документально необґрунтовані.

В той же час, із висновку №11101/11102/1-45 вбачається, що судово-економічна експертиза здійснена виключно в межах взаємовідносин позивача з ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан».

Окрім викладеного, судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України капітана податкової міліції Горбатюка О.В. від 27 квітня 2011 року кримінальну справу відносно ОСОБА_1 та не встановлених слідством осіб за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України закрито за відсутністю складу злочину.

Зокрема, як вбачається з тексту вказаної постанови, в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі №69-107, на яку в Акті перевірки посилається відповідач, порушення норм чинного законодавства з боку ОСОБА_1 та інших осіб щодо створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан»та їх протиправної діяльності свого підтвердження не знайшли.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом № 334, Законом №168, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі Закон №2181)та Податковим кодексом України (в частині призначення, проведення та оформлення результатів перевірки).

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З приводу визначення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та включення до складу валових витрат сум коштів, сплачених в результаті взаємовідносин з ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан»суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.32 Закону №334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 визначено, зокрема, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, якщо платник податку придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, він має право включити сплачені суми податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Як вже зазначалось, до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Крім того, судом встановлено, що про факт придбання товарів та їх оплати свідчать належним чином оформлені видаткові накладні, банківські виписки, договори. Так, належність підписів на вказаних первинних документах не уповноваженим особам суду не доведено, тоді як з постанови про закриття кримінальної справи №69-107 вбачається, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили власне безпосереднє відношення до господарської діяльності ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан».

Таким чином, судом взято до уваги наявну в матеріалах справи копію постанови від 27.04.2011 про закриття кримінальної справи №69-107, порушеної відносно ОСОБА_1 та не встановлених слідством осіб за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Штудіан»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, у звязку з відсутністю складу злочину, оскільки наявність порушеної вказаної кримінальної справи та інформації, здобутої в межах її розслідування, стали основними аргументами відповідача для визнання правочинів позивача з контрагентами ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан»нікчемними.

Крім того, суд зазначає, що обовязок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованою. Це означає, що за порушення, вчинені іншими особами, в даному випадку за порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан»відповідальність не може покладатися на Товариство.

Щодо застосування факсиміле на первинних документах, зазначаємо, що відповідно до п. 2.5 Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»від 24.05.1995 № 88 в редакції, що діяла на дату складання документів, встановлено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

Частиною 1 статті 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 82 КАС України у висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

У висновках проведеної в межах даної справи експертизи зазначено, що зазначені в Акті порушення чинного податкового законодавства з боку позивача не знайшли свого документального та нормативного підтвердження. Зокрема, як вбачається з висновку експертизи, вказане стосується задекларованих Товариством податкових зобовязань в межах взаємовідносин з ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан».

Також, судом встановлено безпідставне посилання відповідача в Акті перевірки на неправильне оформлення отриманої від ДГО Концерн «Техвоєнсервіс»податкової накладної від 22.12.2009 №1145 на загальну суму 183970 ,04 грн., в т.ч. ПДВ 30661,67 грн., та на неправомірність формування на її підставі податкових зобовязань позивачем, оскільки Товариством надано копію вказаної податкової накладної з вірними реквізитами, зокрема, правильно зазначено юридичною адресою покупця товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Податковим органом основної суми податку на прибуток підприємств у розмірі 3997194,50 грн. в рішенні №0000122301/0 та зменшення суми відємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3226222,56 грн. в рішенні №0000152301/0.

Крім того, суд звертає увагу, що на момент здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Зетта-Фін»і ТОВ «Штудіан», а також формування за їхніми наслідками Товариством податкових зобовязань, штрафні санкції за порушення вимог податкового законодавства було передбачено Законом №2181.

Так, відповідно до абзацу «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000122301/0 та №0000152301/0, донараховані позивачу штрафні санкції становлять 25% від сум донарахованих податкових зобовязань, що відповідає положенням частини 1 статті 123 ПК України, який на момент формування податкових зобовязань позивачем ще не діяв.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтоване визначення відповідачем сум штрафних санкцій в податкових повідомленнях-рішеннях №0000122301/0 та №0000152301/0.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000142301/0, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1501339,00 грн. та зазначено, що позивач відмовляється від даних коштів, як бюджетного відшкодування, а зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, суд звертає увагу на таке.

З Акту перевірки вбачається, що, обґрунтовуючи прийняття вказаного рішення Податковий орган, посилається, зокрема, на положення абзацу «а»підпункту 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, де зазначено, що, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено саме планову виїзну документальну перевірку, а не документальну невиїзну (камеральну) або позапланову виїзну перевірку (документальну), за результатами яких можливе прийняття податкового повідомлення-рішення такого характеру як №0000142301/0, тобто форми «В2».

Крім того, з наявних матеріалів справи, зокрема, з Акту перевірки, неможливо визначити правомірність розрахунку у податковому повідомленні-рішення №0000142301/0 суми 1501339,00 грн.

Висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість з огляду на не визнання податкових декларацій за березень, липень 2010 року суд вважає також безпідставним, оскільки суду не надано доказів надсилання на адресу позивача листів від 05.05.2010 №5040/195/63 та від 06.09.2010 №10102/10/185/413 з проханнями надати нові декларації.

Згідно з пунктом 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, проте Податковий орган жодних заперечень проти позову та доказів в обгрунтування викладених в Акті перевірки висновків суду не надав, правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суду не довів.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши позицію та аргументи представника позивача, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.02.2011 №0000122301/0, яким збільшено суму податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 4996493,13 грн., №0000152301/0, яким збільшено податкові зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 4032778,21 грн., №0000142301/0 форми «В2», яким збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1501339 грн. та зазначено, що позивач відмовляється від даних коштів, як бюджетного відшкодування, а зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, суду не доведена; обґрунтованість та правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат коштів, відображених в отриманих від ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан»первинних документах, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем надані суду підтверджуючи документи (оригінали квитанцій банку) про сплату судового збору всього у розмірі 1700,00 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 15 лютого 2011 року № 0000122301/0, № 0000142301/0, № 0000152301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 березня 2012 р.