Рішення № 219530, 16.10.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2006 р.

Справа № 32/204-06-7551

За позовом: НВП “Нива” у вигляді ТОВ, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрово

до відповідача: ДКТП “Хрещатик” в особі Філії №18 “Саратський винний завод”, Одеська область, смт. Сарата

про стягнення 651 055,74 грн.

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін

Від позивача: Ільчук В.О. за довіреністю №Ю-05 від 17.10.05р.

Від відповідача: не з’явився

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 22.09.2006р. у відповідності з вимогами ч.3 статті 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на один місяць, до 25.10.2006р.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 570 601 грн. за договором безпроцентної позики №ЮЗ-4 від 22.05.2003р., та стягнення 51 924, 69 грн. пені, 28 530,05 грн. штрафу за неналежне виконання умов вказаного договору.

22.09.2006р. позивачем надано суду уточнення позовних вимог, яким позивач позовні вимоги зменшив та просить стягнути з відповідача 551 055,74 грн. боргу, 50 146,07 грн. пені та 27 552,79 грн. штрафу.

Відповідач у судові засідання не з’явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення відділення зв’язку про вручення поштової кореспонденції №1536798 від 16.08.2006р., №159305 від 5.09.2006р.

Відповідач не надав відзив на позов, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності з положеннями ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив:

Згідно п.1.1. договору безпроцентної позики №ЮЗ-4 від 22.05.2003р., укладеного між НВП “Нива” у вигляді ТОВ (позикодавець) та ДКТП “Хрещатик” в особі Філії №18 “Саратський винний завод” (позичальник), та додаткової угоди №1 від 1.07.2003р. до нього, позикодавець передає позичальнику безпроцентну позику на суму 550 000 грн., а позичальник зобов’язується повернути вказану суму позики в обумовлений строк.

На виконання умов п.2.1. договору безпроцентної позики №ЮЗ-4 від 22.05.2003р. та додаткової угоди №1 від 1.07.2003р. до нього, НВП “Нива” у вигляді ТОВ було частинами перераховано на банківський рахунок ДКТП “Хрещатик” в особі Філії №18 “Саратський винний завод” 551 055,74 грн. платіжними дорученнями №7759 від 8.07.2003р., №7793 від 9.07.2003р., №7889 від 17.07.2003р., №8057 від 30.07.2003р., №8152 від 7.08.2003р., №8179 від 11.08.2003р., №8277 від 19.08.2003р., №8383 від 27.08.2003р., №8514 від 5.09.2003р., №8680 від 17.09.2003р., №8715 від 19.09.2003р., №8834 від 29.09.2003р., №8984 від 8.10.2003р., №9020 від 14.10.2003р., №9622 від 19.11.2003р., №9641 від 20.11.2003р., №9865 від 5.12.2003р., №0197 від 19.12.2003р., №0326 від 29.12.2003р., №0503 від 14.01.2004р., №0536 від 15.01.04р., №0616 від 20.01.04р., №0807 від 2.02.04р., №1056 від 18.02.04р., №1161 від 26.02.2004р., №1505 від 22.03.04р., №1622 від 30.03.04р., №1670 від 2.04.04р., №1828 від 14.04.04р., №14591,55 від 19.04.2004р., №14591,12 від 23.04.04р., №2526 від 28.04.04р., №2686 від 12.05.2004р., №2799 від 18.05.04р., №2916 від 25.05.04р., №2935 від 26.05.04р., №2984 від 2.06.04р., №3053 від 4.06.04р., №3247 від 17.06.04р., №3265 від 18.06.04р., №3357 від 25.06.04р., №3591 від 12.07.04р., №3605 від 13.07.04р., №3906 від 28.07.04р., №3960 від 2.08.04р., №4064 від 10.08.04р., №4204 від 19.08.04р., №4280 від 30.08.04р.

Пунктом 2.2. додаткової угоди №1 від 1.07.2003р. до договору безпроцентної позики №ЮЗ-4 від 22.05.2003р. передбачено, що повернення вказаної у договорі суми позики може відбуватись за бажанням позичальника частинами, достроково, але не пізніше 30 днів з дати отримання вимоги позикодавця про повернення. Позивачем відповідачу 29.10.2005р. було надіслано повідомлення-вимогу №29 про повернення суми позики на протязі 30 днів з дати отримання цієї вимоги.

Доказів сплати відповідачем позики суду не надано.

Відповідно до п.2.2. договору безпроцентної позики від 22.05.2003р. в якості забезпечення виконання зобов’язань позичальником, останній укладає з позикодавцем договір застави майна, що належить позичальнику, вартістю не менше двократного розміру позики.

Листом №140 від 22.09.2006р. позивач повідомив суд про те, що відповідного договору застави, укладення якого передбачено п.2.2. договору безпроцентної позики, між сторонами укладено не було.

Відповідно до п.1. ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За положеннями статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина перша статті 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до положень додаткової угоди №1 від 1.07.2003р., якою внесено зміни до п.3.1. договору безпроцентної позики №ЮЗ-4 від 22.05.2003р., у випадку неповернення вказаної у п.1.1. договору суми позики у визначений п.2.2. строк, позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми позики за кожен день прострочення до дня її повернення позичальнику та штраф в розмірі 5% від суми позики.

Приймаючи до уваги правомірність застосування у даному випадку відповідальності у вигляді неустойки (пені та штрафу) до відповідача у розмірі, передбаченому договором, суд задовольняє вимогу позивача щодо її стягнення.

Відповідно до п.4 Цивільного кодексу України (16.01.03р.) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У зв’язку з тим, що за договором безпроцентної позики №ЮЗ-4 від 22.05.2003р. продовжує існувати обов’язок відповідача щодо сплати заборгованості, до спірних правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України (2003року).

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 551 055,74 грн. боргу, 50 146,07 грн. пені та 27 552,79 грн. штрафу правомірні, документально підтверджені та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті послуг на ІТЗ судового процесу віднести за рахунок відповідача згідно ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ДКТП “Хрещатик” в особі Філії №18 “Саратський винний завод” (Одеська область, смт. Сарата, вул. Заводська,5, код 26365294, р/р 26008054402267 у філії ЮГРУ ЗАТ “Приватбанк” м. Одеси, МФО 328704) на користь НВП “Нива” у вигляді ТОВ (Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрово, вул. 40-річчя перемоги,1, код 19201066, р/р 26002301456770 в ОЦО “ПІБ” м. Одеси, МФО 328135) 551 055 (п’ятсот п’ятдесят одну тисячу п’ятдесят п’ять) гривень 74 коп. боргу, 50 146 (п’ятдесят тисяч сто сорок шість) гривень 7 коп. пені, 27 552 (двадцять сім тисяч п’ятсот п’ятдесят дві) гривні 79 коп. штрафу, 6510 (шість тисяч п’ятсот десять) гривень 55 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати у відповідності зі ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 23.10.2006р.

Суддя Грабован Л.І.