Постанова № 21952672, 07.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року Справа № 2а-0870/10369/11

За позовом: приватного підприємства “Фірма “Алігатор”

до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 01.11.2011)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №1/10/10-06 від 04.01.2011)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “ФІРМА “АЛІГАТОР”(даліпозивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області щодо визнання недійсними (нікчемними) правочинів, укладених Приватним підприємством “ФІРМА “АЛІГАТОР” з контрагентами: ПП “ТРАНСЕНЕРГОПРОМ” та ТОВ “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” на підставі порушення статей 203, 215, 228 ЦК України, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №128/23/30720249 від 14.10.2011 виїзної документальної позапланової перевірки приватного підприємства “ФІРМА “АЛІГАТОР” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП “ТРАНСЕНЕРГОПРОМ” за період 20.05.2008 по 30.06.2011.

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області щодо визнання правочинів, укладених Приватним підприємством “ФІРМА “АЛІГАТОР” з контрагентами" ПП “ТРАНСЕНЕРГОПРОМ” та ТОВ “АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ” такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами, що знайшло своє відображення та зафіксовано в акті №128/23/30720249 від 14.10.2011 р. виїзної документальної позапланової перевірки приватного підприємства “ФІРМА “АЛІГАТОР” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП “ТРАНСЕНЕРГОПРОМ” за період 20.05.2008 по 30.06.2011.

- Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, які полягають в визнанні відсутності у Приватного підприємства “ФІРМА “АЛІГАТОР” об'єктів оподаткування за період з 20.05.2008. по 30.06.2011, які підпадають під визначення ст. З Закону України "Про податок на додану вартість", що знайшло своє відображення та зафіксована в акті №128/23/30720249 від 14.10.2011 р. виїзної документальної позапланової перевірки приватного підприємства “ФІРМА “АЛІГАТОР” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП “ТРАНСЕНЕРГОПРОМ” за період 20.05.2008. по 30.06.2011.

- Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області №0000362300 від 28.10.2011 р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за податком на прибуток підприємств у сумі 169,70 грн. та №0000352300 від 28.10.2011 р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 135.76 грн.

Ухвалою суду від 08.11.2011 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-0870/10369/11 та призначено до судового розгляду на 24.11.2011. Розгляд справи відкладався на 05.12.2011.Провадження у справі зупинялось до 19.12.2011.

Ухвалою від 19.12.2011 провадження у справі № 2а-0870/10369/11 зупинено до отримання з Пологівської МДПІ Запорізької області податкових повідомлень-рішень №0000971501/0 від 29.07.2009, № 0000451601/0 від 17.11.2010, № 0000571601/0 від 10.12.2010 та акти перевірок на підставі яких винесені вказані повідомлення-рішення.

У звязку із надходженням 16.01.2012 на адресу суду витребуваних судом документів, ухвалою від 18.01.2012 провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду на 07.02.2012.

В засіданні 07.02.2012, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. Вважає, що висновки викладені в Акті є безпідставними не підтверджуються матеріалами перевірки, ґрунтуються на домислах та припущеннях. ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР» вважає, що дії Відповідача по визнанню нікчемними та недійсними правочинів укладених між Позивачем з ПП «ТРАНСЕНЕРГОПРОМ» та Позивачем з ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» та стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств є протиправними та ґрунтуються на неправомірних висновках та порушеннях, зроблених при проведені податкової перевірки Позивача. При проведені перевірки ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР» перевірені, але взагалі не оцінені та не взяті до уваги первинні документи, що підтверджують дійсність господарських відносин між ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР» та ПП«ТРАНСЕНЕРГОПРОМ». Надані документи, відповідно до чинного законодавства є достатніми та необхідними для підтвердження дійсності та реальності господарських операції ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР». Крім того в процесі здійснення своєї діяльності, в момент укладання договорів ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР» не має можливості перевірити наявність у контрагентів в т.ч. ПП «ТРАНСЕНЕРГОПРОМ» наявність чи відсутність персоналу, основних засобів, зобов'язань перед податковими та іншими органами та організаціями, правильність ведення звітності та наявність первинної документації. Тим більш що контрагенти ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР» не зобов'язані, відповідно до законодавства, надавати йому подібну інформацію. Тим більше, ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР» не має жодного сенсу перевіряти контрагентів які сумлінно виконують свої договірні обов'язки.

До того ж, позивач звернув увагу суду, що у податкового органу відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними.

Представник відповідача проти позову заперечив, свої заперечення обґрунтував тим, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України передбачена можливість проведення позапланових невиїзних перевірок, а також визнання правочинів нікчемними. В ході проведеної перевірки встановлено, що всі операції купівлі-продажу з контрагентами (ПП «ТРАНСЕНЕРГОПРОМ» та ТОВ «Агропромислова компанія») за участю ПП «Фірма Алігатор» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є недійсними по ланцюгу до „вигодонабувача" ТОВ "Агропромислова компанія". Позивачем також не доведено факт виконання ремонтних робіт.

Вважає дії податкової інспекції законними та обґрунтованими, просить відмовити ПП «ФІРМА «АЛІГАТОР» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ Бердянської ОДПІ майора податкової міліції Бородич Д.В. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Фірма Алігатор" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, податку на прибуток за період з 20.05.2008р. по теперішній час по взаємовідносинах з ПП "Трансенергопром" у наслідок розгляду матеріалів кримінальної справи № 571107, яку порушено відносно ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_3, за ознаками злочинів, передбачених ч.2,3 ст.27, ч.3 ст.212 ККУ, у період з 03.10.2011 р. по 07.10.2011 р. посадовими особами ДПІ у Василівському районі Запорізької області проведена виїзна документальна позапланова перевірка приватного підприємства «ФІРМА «АЛІГАТОР» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «ТРАНСЕНЕРГОПРОМ» (код 35815785) за період 20.05.2008 р. по 30.06.2011 р.

За результатами наведеної перевірки було складено акт перевірки №128/23/30720249 від 14.10.2011 р.

Перевіркою встановлено, що підприємством ПП «Фірма Алігатор» порушено вимоги:

1. пп.4 1 1 п.4.1, п.4.3 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 з урахуванням п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП « Фірма Алігатор"» завищено валові доходи в податковій декларації з податку на прибуток на загальну суму 478502 грн., у тому числі за 3 квартали 2008 року в сумі 107429 грн., 4 квартали 2008року 371073 грн. у зв'язку з включенням до їх складу валових доходів операцій з ТОВ "Агропромислова" компанія" по операціям проведеними на підставі недійсних правочинів, внаслідок взаємовідносин з ПП «Трансенергопром".

2. п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 , пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 , з урахуванням п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 3347/97-ВР (із змінами та доповненнями) ПП «Фірма Алігатор"» завищено валові витрати всього у сумі 479045,05 грн., у тому числі за 3 квартали 2008 року в сумі 137500,05 грн, 4 квартали 2008 року 341545 грн., за операціями, що проведені на підставі недійсних правочинів, внаслідок взаємовідносин з ПП «Трансенергопром».

3. п.1 та п.5 ст.203, п.1 ст.215, ст.626, п.1 ст.628, ст.629, ст. 655, ст.656, ст. 658, ст.662, п.2 ст.689, п.2 ст.712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ПП «Фірма Алігатор» за період 20.05.2008р. по 30.06.2011р. з постачальником ПП «Трансенергопром» та покупцем ТОВ "Агропромислова компанія".

4. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період 20.05.2008р. по 30.06.2011р. які підпадають під визначення ст.З Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

5. п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), не виникає об'єкту оподаткування по операціям з продажу товарів (робіт, послуг), а тому завищені податкові зобов'язання задекларовані ПП «Фірма Алігатор» за період 20.05.2008р.- 30.06.2011р. в сумі 95700,40 грн. з операцій з ТОВ «Агропромислова компанія» за операціями, що проведені на підставі недійсних правочинів заявлено безпідставно.

6. п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), а тому завищений податковий кредит, задекларований ПП «Фірма Алігатор» за період 20.05.2008р.- 30.06.2011р. в сумі 95809,01 грн. від операцій з ПП «Трансенергопром» за операціями, що проведені на підставі недійсних правочинів заявлено безпідставно.

За результатами вищезазначеної перевірки Відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000362300 від 28.10.2011 р., яким контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за податком на прибуток підприємств у сумі 169,70 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000352300 від 28.10.2011 р., яким контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 135,76 грн., які Позивач отримав від Відповідача 28.10.2011 р.

Висновки, яких дійшов податковий орган за результатами проведеної перевірки, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам, з огляду на наступне:

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).

Як зазначено вище, в ході перевірки встановлено та підтверджено надалі матеріалами справи, укладення угоди без мети настання реальних наслідків, оскільки господарські операції із ПП «Трансенергопром» та ТОВ "Агропромислова компанія" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Враховуючи вищенаведене, всі операції купівлі-продажу з вищевказаними контрагентами за участю ПП «Фірма Алігатор» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є недійсними по ланцюгу до „вигодонабувача" ТОВ "Агропромислова компанія". ПП "Фірма Алігатор" не доведено факт виконання ремонтних робіт. У зв'язку з тим, що зазначені договори є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно до п.1.3. ст.1 Закону України «Про ПДВ» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Податковий кредит, виходячи з системного аналізу положень норм Закону України «Про ПДВ», ставиться в залежність від підтвердження факту оплати платником податків постачальникам товарів (послуг) в попередньому податковому періоді. Положення підпункту 7.7.2 Закону пов'язують фактичну сплату податку у попередніх податкових періодах та виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що особа, яка реєструється як платник податку на додану вартість, подає до органу державної податкової служби заяву про таку реєстрацію, та отримує в органі державної податкової служби свідоцтво платника податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно із п.п. 2.1.1. Закону №334/94-ВР платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Так, п. 5.1. Закону №334/94-ВР визначене поняття валових витрат, а саме валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №167, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 (далі - «Порядок заповнення податкової накладної»), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У разі заповнення іншою особою, згідно з абз.1 п.5 «Порядку заповнення податкової накладної», така податкова накладна вважається недійсною.

Крім того, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної» встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг»), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг») і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно - матеріальних цінностей та іншого майна, які порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам.

З урахуванням того, що договори у перевіряємому періоді, укладені позивачем із ПП «Трансенергопром» та ТОВ "Агропромислова компанія" порушують публічний порядок та є нікчемними, підприємство позивача не мало право на податковий кредит сформований на підставі податкових накладних отриманих від зазначених контрагентів та безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбання товару від пп «Трансенергопром» на виконання недійсного правочину в силу закону (нікчемного правочину).

Отже, зважаючи на викладене, є правомірними та обґрунтованими висновки податкового органу, стосовно того, що позивачем допущено порушення приписів чинного законодавства, визначені в акті перевірки.

Таким чином, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства України.

Доводи позивача щодо правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, судом до уваги не приймається з огляду на таке. Наявність у покупця належно оформлених документів, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, та валових витрат зокрема податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку, коли не проводилися самі операції тощо. Зокрема, обовязково повинно бути досліджено та зясовано, чи сплачувались податки продавцями товару та чи мали операції з надання послуг реальний характер.

В даному випадку податковим органом доведено належним чином та в повному обсязі факт проведення операцій із придбання та реалізації продукції, які не мали реального характеру.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області дійшла законних та обґрунтованих висновків в ході перевірки та правомірно винесла оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення.

А, відтак, підстави щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного підприємства “Фірма “Алігатор” до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0000362300 від 28.10.2011 р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за податком на прибуток підприємств у сумі 169,70 грн. та №0000352300 від 28.10.2011 р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 135.76 грн. відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.02.2012.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко