Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 року об 11 год. 15 хв. Справа № 0870/461/12
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
при секретарі судового засідання Тарасенка В.І.
за участю представників
позивача – не з’явився
відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр», смт. Кам’яне Вільнянського району Запорізької області про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (далі - УПФУ в Вільнянському районі, позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр» (далі - ВАТ «Янцівський гранітний кар’єр», відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2 в розмірі 966,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що колишньому працівнику ВАТ «Янцівський гранітний кар’єр» ОСОБА_1 було призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р № 36, згідно з п. «б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1992 №1788-ХІІ. Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV для платників збору об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п. п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Мінюсті 16.01.2004 за №64/8663 та Прикінцевими Положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.
Починаючи з червня 2011 року відповідач не сплачує вказані платежі, в наслідок чого за період з червня по жовтень 2011 року включно у відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в Вільнянському районі по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгової пенсій вищевказаному пенсіонеру в сумі 966,83 грн. що підтверджується наданою позивачем довідкою та розрахунком заборгованості.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, 13.02.2012 надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст.38 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ВАТ «Янцівський гранітний кар’єр» (ідентифікаційний код 05467607) відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 400) є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 1058).
Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №1788) громадянину ОСОБА_1 призначена пільгова пенсія (протокол 496 від 20.05.2009).
ОСОБА_1 працював на ВАТ «Янцівський гранітний кар’єр» та виконував роботу, яка згідно законодавства дає йому право на пенсію на пільгових умовах. Стаж роботи на підприємстві становить 01 рік 01 місяць 13 днів згідно з довідкою відповідача від 26.02.2009 №12. Відповідно частка плати даного підприємства становить 8,93%. Відповідно до довідок позивача про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з червня по жовтень 2011року отримав нараховану йому пільгову пенсію у повному обсязі. Згідно розрахунків УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області сума заборгованості даного підприємства перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 вказаному громадянину за період з червня по жовтень 2011 року становить 966,83 грн.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 з червня по жовтень 2011 року надсилались на адресу відповідача та були отримані його уповноваженим представником, про що свідчать його підпис у відповідній графі повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв’язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Закон №1058 визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону № 400 та ст. 13 Закону № 1788, суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи зобов’язанні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. “б”“з”ст. 13 Закону № 1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Виходячи з приписів п.16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до п. “б”ст.13 Закону №1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16.04.2004 № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Згідно з пп. 4.11. п. 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. “б” - “з”ст. 13 Закону № 1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.
Відповідно до пп.6.1 п.6 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пп.6.4 - пп.6.8 п.6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158, 159, 160, 161-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар’єр» (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам’яне, вул. Зелена, буд.30, ЄДРПОУ 05467607) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2 в розмірі 966,83 грн. (дев’ятсот шістдесят шість гривень 83 копійки) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області, розрахунковий рахунок №25601301001091 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО №313957, ЄДРПОУ 20508597.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) І.В.Шара
Судове рішення № 21952161, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0870/461/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: