Постанова № 21950924, 06.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року 15:52                               Справа № 2а-0870/10587/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 10.12.2009 №б/н);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 02.12.2011 №1572/10/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСФ»

до Державної податкової інспекції у Комунарсьькому районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСФ» (далі – ТОВ «ПСФ», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Комунарському районі, відповідач), в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011 №0000332301, винесене Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Між ТОВ «ПСФ» та ТОВ «Таврія Будпостач» укладений усний договір купівлі-продажу антени кімнатної у кількості 5 шт., телевізору королькового у кількості 5 шт., холодильнику побутового у кількості 3 шт. Загальна сума придбаного товару склала 8560грн., у т.ч. ПДВ 1426,67грн.

Виконання зазначеного вище договору позивач підтверджує відповідними первинними документами, а саме: рахунком-фактурою від 25.07.2008 №2507/1, видатковою накладною від 28.07.2008 №2807152, податковою накладною від 28.07.2008 №2807152, платіжним дорученням від 31.07.2008.

Із матеріалів справи вбачається, що у подальшому позивач здійснив реалізацію отриманого товару за більш високою ціною Веселівському психоневрологічному інтернату, що підтверджується рахунком від 29.07.2008 №З-0000535, видатковою накладною від 30.07.2008 №З-0000476, податковою накладною від 30.07.2008 №417, товарно-транспортною накладною від 30.07.2008.

Судом встановлено, що на час господарських відносин із позивачем ТОВ «Таврія Будпостач» було зареєстроване як платник ПДВ. Свідоцтво платника ПДВ анулювано лише 26.11.2009.

ДПІ у Комунарському районі проведено перевірку позивача за результатами якої складений акт від 02.10.2009 №6119/2305/34790037 «Про результати планової/позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПСФ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2006 по 30.06.2009». Під час указаної перевірки податковим органом перевірялась правомірність господарських відносин позивача, зокрема, із ТОВ «Таврія Будпостач», та порушень у цій частині не виявлено. Указаний факт у судовому засіданні підтверджений представником відповідача.

У період з 03.08.2011 по 09.08.2011 відповідачем проведена перевірка позивача, за результатами якої складений акт від 16.08.2011 №1453/2301/34790037 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПСФ» з питань взаємовідносин з ТОВ «Таврія Будпостач» за період з 01.04.2008 по 03.03.2011» (далі - Акт).

Проведеною перевіркою встановлені та у Акті зафіксовані порушення, зокрема, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №168/97), в результаті чого занижено ПДВ, зокрема, за січень 2009 року на 1427,00грн.

Зі змісту акта вбачається, що висновок про порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблений відповідачем з огляду на відсутність ТОВ «Таврія Будпостач» за юридичною адресою. Також у акті зазначено, що правочин між ТОВ «ПСФ» та ТОВ «Таврія Будпостач» не спрямований на настання реальних наслідків, товарність операції є непідтвердженою, угода є нікчемною.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011 №0000332301, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1783,75грн., у тому числі 1427грн. за основним платежем та 356,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду.

Представник відповідача суду пояснив, що у провадженні слідчого відділу ПМ ДПА у Запорізькій області знаходиться кримінальна справа №461101 по обвинуваченню посадової особи ТОВ «Таврія Будпостач» у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. 20.06.2011 ДПІ у Комунарському районі отримано постанову від слідчого відділу ПМ ДПА у Запорізькій області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПСФ» з питань взаємовідносин з ТОВ «Таврія Будпостач», на підставі якої проведена перевірка та винесене оскаржуване рішення.

Приписами пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі – ПК України), встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена перевірка позивача після отримання постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «ПСФ».

Згідно п.86.9. ст.86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п.58.4 ст.58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

У судовому засіданні сторони пояснили, що на час розгляду справи судом рішення у кримінальній справі №461101 не винесено.

Проте, у даному випадку суд не погоджується із доводами представника позивача, що до винесення судового рішення у кримінальній справі відповідач не мав права виносити податкове повідомлення-рішення щодо позивача.

Так, як приписами ПК України чітко встановлено, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду. Тобто, для застосування указаної норми предметом розгляду кримінальної справи мають бути податки, збори. У даному ж випадку кримінальна справа порушена за ознаками ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), а тому приписи до п.58.4 ст.58, п.86.9. ст.86 ПК України не можуть бути застосованими.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до норм чинного законодавства податкова накладна повинна відповідати наступним вимогам. Так, реквізити, які має містити податкова накладна, встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача не заперечується, що податкова накладна, яка виписана позивачу ТОВ «Таврія Будпостач», відповідає вимогам чинного законодавства. Сумнівів щодо правильності її оформлення та достовірності ні під час перевірки, ні під час судового засідання представник податкового органу не висловлював. Крім того, позивач надав суду докази подальшого використання товару, отриманого від ТОВ «Таврія Будпостач», а саме, докази перепродажу цього товару Веселівському психоневрологічному інтернату. При цьому, жодних порушень у господарській діяльності між позивачем та інтернатом перевіряючими особами не встановлено, факт поставки товару не заперечувався.

Згідно пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону №168/97-ВР.

Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача не заперечується факт того, що ТОВ «Таврія Будпостач» на час здійснення відповідних господарських операцій було зареєстровано як платник ПДВ. Свідоцтво платника ПДВ останнього анульоване лише у 2009 році, в той час як угода між ТОВ «ПСФ» та ТОВ «Таврія Будпостач» мала місце у 2008 році.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Крім того, позивач надав суду докази подальшого використання придбаного товару. При цьому, представник відповідача зазначив, сумнівів щодо правомірності такої угоди у податкового органу не має.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки винесене за результатами перевірки, призначеної в межах кримінальної справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 02.09.2011 №0000332301, винесене Державною податковою інспекцією у Комунарсьькому районі м.Запоріжжя.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСФ»» (код ЄДРПОУ 34790037) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн. 40 коп.) Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності оформлена і підписана 13.02.2012.

Суддя           Ю.В.Калашник