Постанова № 21950196, 14.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року ( 11 год. 21 хв.)                               Справа № 2а-0870/11657/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі – УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя, позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача суму недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1732,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та вказує, що відповідачем самостійно були нараховані страхові внески за 2010 рік на загальну суму 1732,60 грн., які у добровільному порядку сплачені не були. Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату боргу від 17.05.2011 №Ф-4459. Проте, на час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 14.02.2012 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, а саме: позивача про час та місце проведення судового засідання повідомлено 23.01.2012 телефонограмою. Заперечення проти позову на адресу суду від відповідача не надходили.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець відділом реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради 13.04.2004, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.

Відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 1058) зареєстрований (взятий на облік) в УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя як страхувальник і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

17.03.2011 відповідачем до УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік. Відповідно до додатку 5 Нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2010 рік відповідачем самостійно нараховано суму страхові внески у сумі 103,20 грн.

Оскільки відповідач не сплатив наявну заборгованість із страхових внесків, позивачем було сформована та надіслана на його адресу поштою вимога про сплату боргу від 17.05.2011 №Ф-4459 на суму 1741,20 грн., яка отримана відповідачем 21.05.2011, про що свідчить його підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до розрахунку УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя сума по страхових внесках відповідача за 2010 рік становить 1741,20 грн., у тому числі зараховано внесків у сумі 8,60 грн., недоїмка по внескам становить 1732,60 грн.

Згідно картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) та довідки від 14.02.2011 №1083/12 на час розгляду справи у суді відповідач має недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1732,60грн.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 18 вищезазначеного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 11 Закону 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Приписами ч.3 ст. 15 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

При цьому, ч.2 ст. 20 Закону №1058-IV встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 20 Закону №1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Тобто, всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески та сплачувати їх у встановлені строки в повному обсязі, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

08.07.2010 прийнято Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461-V (далі – Закон № 2461-VI), який набрав чинності 17.07.2010. Цим Законом внесено зміни, в тому числі, до пп. 4 п. 8 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV.

Таким чином, підпунктом 4 п. 8 розділу XV Прикінцеві положення вищезазначеного Закону встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 N 400/97-ВР ставку збору встановлено у розмірі 33,2%

Згідно з ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» мінімальна заробітна плата на 2010 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску у 2010 році у місячному розмірі становить: з липня 2010 – 294,82 грн. (888 грн. х 33,2%), з жовтня 2010 – 301,12 грн. (907 грн. х 33,2%), з грудня 2010 – 306,10 грн. (922 грн. х 33,2%).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Оскільки відповідачем у встановлений законодавством строк не було здійснено сплату мінімального страхового внеску за 2010 рік, який підлягає сплаті до Пенсійного фонду України, позивачем було сформовано та надіслано на його адресу вимогу від 17.05.2011 №Ф-4459 на суму 1741,20 грн.. Вказана вимога відповідачем отримана особисто, але в судовому порядку оскаржена не була, а отже є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1732,60 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві грн. 60коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (р/р 25609301001082, філія Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508387).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                               (підпис)                     І.В. Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 16.02.2012.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                             І.В. Батрак