Постанова № 21949011, 06.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року <Текст >Справа № 2а-0870/9333/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик,

за участю представників сторін :

від позивача Слєсарь О.В.

Ахінько К.С.

від відповідача Гревцева О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовною заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕХ-СОЮЗ»

до : Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про : скасування податкового повідомлення-рішення №101030002261601 від 07.07.2011

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕХ-СОЮЗ» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідача) про скасування податкового повідомлення-рішення №101030002261601 від 07.07.2011.

Позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до положень ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1. ст..5 Закону України №2181, які діяли на час виписки податкової накладної 2006 року, платник податків мав право надати уточнюючий розрахунок, а обмеження щодо причин виникнення помилок законодавством не встановлені, відповідно застосовувати Податковий кодекс до правовідносин які виникли раніше суперечить ст. 58 Конституції України. Просить позов задовольнити, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від №101030002261601 від 07.07.2011.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, вважає оскаржувані рішення таким, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЕЛТЕХ-СОЮЗ» за результатними якої складений акт № 670/16/32861006 від 17.06.2011.

Актом перевірки встановлено, що згідно з уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість за січень 2009 року підприємством ТОВ «Єлтех Союз» в порушення п. 198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ до складу податкового кредиту включено суму ПДВ - 8333 грн. (період виписки-грудень 2006 року) від постачальника ПАТ «Запорізький абразивний комбінат».

Сума ПДВ, самостійно задекларованого підприємством до сплати по декларації з податку на додану вартість за січень 2009 р. складає - 288 грн., за результатами камеральної перевірки сума ПДВ до сплати складає - 8621 грн.

За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011 №0002261601 про збільшення підприємству суми грошових зобовязань з ПДВ на 8333,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач здійснив процедуру адміністративного оскарження спірних рішень. Рішенням відповідача про результати розгляду податкового повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.2011 № 197/18935.

Вказане порушення виникло у звязку з тим, що підприємством до складу податкового кредиту в уточнюючему розрахунку за січень 2009 року безпідставно включено ПДВ в сумі 8333,00 грн. по податковій накладній (від 11.12.2006 № 144) виписаній ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» у грудні 2006 року.

Що стосується законних підстав подавати уточнюючий розрахунок у 2011 році по податковій накладній від 11.12.2006 № 144, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Враховуючи те, що податкова декларація до якої був наданий уточнений розрахунок була виписана у 2009 році, а податкова накладна виписана у 2006 році, відповідно слід застосовувати законодавство, яке діяло на той час.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, а пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено,що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримує право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведених положень Закону вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено порядок самостійного узгодження податкового зобов'язання, згідно до п. 5.1 якої податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Наведеною нормою також встановлено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений строк давності 1095 днів.

Відповідно саме з моменту виписки податкової накладної від 11.12.2006 № 144 у позивача виникло право на податковий кредит, яке він мав право реалізувати протягом 1095 днів, шляхом включення цієї податкової накладної до податкової декларації та саме протягом цього періоду вносити уточнення до податкової декларації.

Судом встановлено, що позивачем у березні 2011 року до складу податкового кредиту, в уточнюючому розрахунку до декларації за січень 2009 року була включена податкова накладна за 2006 рік. Оскільки з дня виписки податкової накладної минуло 1095 днів, дана податкова накладна не може бути включена до податкового кредиту.

Слід зазначити, що суд не погоджується з позицією відповідача, щодо застосування до позивача п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого у разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, у звязку з тим, що слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Однак суд враховуючи те, що правопорушення відповідачем виявлено та встановлено вірно, тому підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не вбачає.

Хоча з приводу штрафних санкцій позивач не сперечався, однак враховуючи те, що сума грошового зобовязання за основним платежем скасована не була, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як вже вище було зазначене, штрафна санкція застосовуються на момент виявлення правопорушення, а саме це 2011 рік, тобто коли вже діяв Податковий Кодекс України.

Згідно підрозділу 10 п.7 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно з застосування відповідачем до позивача штрафної санкції у розмірі 1 гривні суд погоджується.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, а тому в задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 13.02.2012.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева