Постанова № 21948179, 23.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року 11:30 Справа № 2а-0870/9742/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого-суддіЧернової Ж.М.,

розглянувши в м. Запоріжжя в порядку письмового провадження

адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

до: Приватного підприємства «Гейз»

про: стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства «Гейз», в якому, з врахуванням уточнення, просить стягнути з розрахункових рахунків відповідача кошти в розмірі 27096,64грн. в рахунок погашення податкового боргу з пені перед бюджетом по платежу «адміністративні штрафи та інші санкції».

Позивач у судове засідання не зявився надав суду клопотання про неможливість бути присутнім у судовому засіданні, позов підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без участі його представника.

В судове засідання, яке відбулось у письмовому проваджені, 19.12.2011 представник відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду, не зявився. Директором Белоусовою Т.І. подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що представник позивача знаходиться у відряджені.

У звязку з тим, що докази на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання представника до клопотання не додані, суд визнав причину неявки представника відповідача в судове засідання неповажною та враховуючи вимоги статті 128 КАС України, в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд відкладає розгляд справи. Також, враховуючи звернення позивача з клопотанням про зупинення розгляду справи, розгляд справи було зупинено.

Про дату, час і місце розгляду справу відповідач повідомлений належним чином.

В призначене на 23.01.2012 судове засідання представник відповідача повторно не зявився. Останнім, за допомогою факсу було подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що представник позивача знаходиться у відряджені. Будь-які докази, які підтверджують цю обставину, суду на час розгляду справи не надані. Заперечень на позовну заяву, до суду також не надходило.

Враховуючи, що відповідно до частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником позивача є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом, що не позбавляє можливості прибути у судове засідання за відсутності керівника іншого представника, доказів про причину поважності неявки якого суду не надано, суд приходить до висновку, що причина повторної неявки в судове засідання представника відповідача є неповажною. Тому справу слід розглядати за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.1 ст.41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали додані до позову, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено із матеріалів справи, Приватне підприємство «Гейз» зареєстровано розпорядженням голови Василевської райдержадміністрації 16.09.2004 за №10801020000000022 як юридична особа, ідентифікаційний номер 13623441. Відповідач взятий на облік платників податків в ДПІ у Василевському районі 11.10.2004 за №1104.

В звязку з несвоєчасною сплатою фінансових санкцій у розмірі 60428,94грн., які виникли на підставі: рішення ДПІ у Василевському районі про застосування штрафних санкцій за №000082306/0 від 07.03.2006 та рішення за №000082306/1 від 27.06.2006, винесених на підставі акту перевірки за 0803-0008-2308 від 17.02.2006 в сумі за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; рішення ДПІ у Василівському районі про застосування штрафних санкцій за №000102306/0 від 09.03.2006 та рішення за №0000102306/1 від 27.06.2006, винесені на підставі акту перевірки №14 від 27.02.2006 в сумі 20237,04грн. за порушення ст.15 вказаного закону; рішення ДПІ у Василівському районі про застосування штрафних санкцій №0000362306/0 від 03.10.2006 на підставі акту перевірки №0092 від 22.09.2006 в сумі 340,00грн. порушено п.5 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та ст.9 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності». Щодо стягнення вказаної суми податкового боргу ДПІ звернулося до господарського суду Запорізької області. Позовні вимоги були задоволені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, на виконання судового рішення було видано виконавчий лист, який було предявлено до виконання Державній виконавчій службі.

Позивач зазначив, що на теперішній час за виконавчим провадженням, відповідачем погашена заборгованість, але за несвоєчасну сплату, підприємству згідно ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню, яка є предметом спору у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, яка передбачає зобовязання платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Суд не може погодитись з доводами позивача оскільки:

як зазначено в позові та свідчать матеріали справи, до відповідача було застосовані штрафні санкції за порушення вимог законів «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»; «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», відповідно до зазначених законів сума застосованого штрафу, стягується на підставі рішення суду. На виконання прийнятого рішення суду, в порядку виконавчого провадження, з відповідача було стягнено суму штрафних санкцій.

В контексті зазначених законів, штрафні (фінансові) санкції є мірою фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи з аналізу наведених норм, законодавство не відносить суми штрафу, що стягується до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обовязкових платежів).

За правилами ст.129 вказаного Кодексу, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного зобовязання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Тобто, законодавством встановлено нарахування пені саме на грошове зобовязання, яке визначено у податковому повідомленні-рішенні, а не окремо застосовані штрафні санкції за порушення законодавства.

Таким чином, позивач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності нарахування пені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме норми законодавства, які обрав позивач, не можуть бути застосовані до відповідача. За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 161-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Василевському районі Запорізької області до Приватного підприємства «Гейз» про стягнення з розрахункових рахунків ПП «Гейз» кошти у розмірі 27096,64грн. в рахунок погашення податкового боргу з пені перед бюджетом по платежу «адміністративні штрафи та інші санкції» відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання такої постанови, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова