Постанова № 21947704, 07.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року 12:00 Справа № 2а-0870/6470/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників:

позивача:ОСОБА_1;

відповідача:не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування припису та зобовязання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 серпня 2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі позивач або ФОП ОСОБА_2) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (далі відповідач або Інспекція) в якій просить визнати протиправним та скасувати припис №10 виданий відповідачем та зобовязати Інспекцію утриматись від вчинення дій по забороні експлуатації «Критого спортивного льодового манежу».

Ухвалою суду від 12 серпня 2011 року позовну заяву залишено без руху, в звязку з її невідповідністю вимогам ст.106 КАС України.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 13 вересня 2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27 вересня 2011 року.

За клопотаннями сторін, розгляд справи неодноразово відкладався та зупинявся для надання додаткових доказів.

В судовому засіданні 07 лютого 2012 року, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, зокрема зазначила, що 02 лютого 2011 року головним державним Інспекцією було винесено ФОП ОСОБА_2 припис № 10 (далі - Припис). У відповідності до зазначеного припису, на об'єкті з будівництва «Критого спортивного льодового манежу» по АДРЕСА_1 у результаті перевірки встановлено порушення п. 3.6. СН 497-77 «Тимчасова інструкція з проектування, монтажу та експлуатації повітряноопорних пневматичних споруд», а саме відстань від льодового манежу до споруд які знаходяться поряд значно менша ніж 18 м. Об'єкт експлуатується без прийняття його в експлуатацію, що є порушенням за ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій» та постанови КМУ «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 08.10.2008 № 923. На підставі вказаних вище порушень, державним інспектором запропо новано:

1. негайно припинити експлуатацію «Критого спортивного льодового манежу» по АДРЕСА_1, про що письмово повідомити інспекцію до 09.02.2011;

2. усунути порушення п. 3.6. СН 497-77 «Тимчасова інструкція з проектування, монтажу та експлуатації повітряноопорних пневматичних споруд» шляхом перебудови або знесення «Критого спортивного льодового манежу» по АДРЕСА_1, про що повідомити Інспекцію в термін до 02.03.2011 письмово.

З зазначеним приписом позивач не згоден з наступних підстав.

Що стосується споруди, яка знаходиться на відстані менш ніж 18 м. від льодового манежу то будівництво даного обєкту незавершеного будівництва визнано незаконним судовим рішенням, яке набрало законної сили. Більш того, рішенням господарського суду Запорізької області було зобовязано провести демонтаж самовільно збудованої споруди, однак на теперішній час рішення суду не виконано.

Що стосується експлуатації обєкта без дозвільних документів та без прийняття його в експлуатацію то дане твердження є хибним, оскільки 28.02.2008 виконавчий комітет Запорізької міської ради, розглянувши звернення ФОП ОСОБА_2, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затверджений розпорядженням міського голови від 17.02.2006 № 118р, прийняв рішення №77/4 про оформлення права власності на спортивний манеж (літ. А) по АДРЕСА_2 в за ФОП ОСОБА_2 20 лютого 2007 року Управлінням розвитку підприємництва, торгівлі та послуг Запорізької міської ради було видано ПП ОСОБА_2 дозвіл №8560 на надання послуг льодового манежу по АДРЕСА_1 із терміном дії до 25 жовтня 2016 року. В подальшому обєкт не перебудовувся зі зміною фундаментів, конструкцій тощо. Було здійснено тільки демонтаж куполу повітряноопорної конструкції у зв'язку із необхідністю його профілактичного ремонту, що є роботою з тимчасовою спорудою та не потребує повторного введення в експлуатацію.

На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07 лютого 2012 року не зявився, надав суду клопотання (вх.№50873 від 20.12.2011) про розгляд справи без участі представника відповідача з урахуванням наданих заперечень.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що твердження позивача з приводу того, що «Критий спортивний льодовий манеж» не є об'єктом будівництва є хибним. В якості підтвердження викладеного є й той факт, що в особистих поясненнях ФОП ОСОБА_2 зазначає, що «Критий спортивний льодовий манеж» було побудовано ще в 2006 році та прийнято в експлуатацію актом державної приймальної комісії від 21.02.2006 року (як об'єкт будівництва) згідно при будівництві було виконано роботи з улаштування фундаментів, конструкцій, систем водопостачання тощо, а рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради оформлено право власності на закінчений будівництвом об'єкт.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 08.02.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999р. № 687-ХІV (зі змінами та доповненнями), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Аналогічна норма містилась в п. 2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993р. № 225, відповідно до якої державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та територіальні органи (яке було чинним на час здійснення перевірки).

Відповідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Відповідно до п. 5 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області інспекція державного архітектурно-будівельного контролю має право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на неї функцій; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання.

Аналогічна норма містилась в п. 3 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993р. № 225.

Відповідно до п. 1 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.02.2009р. № 28 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції, утворена відповідно до наказу Держархбудінспекції від 26.10.2007 № 50, входить до сфери її управління, підзвітна і підконтрольна їй.

Відповідно до п. 3 вищезазначеного Положення одним з основних завдань інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляд) у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно з п. 2. Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок (п.4 п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).

На виконання покладених завдань Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було проведено перевірку додержання ФОП ОСОБА_2 вимог містобудівного законодавства.

В результаті перевірки було встановлено, що будівельні роботи з будівництва «Критого спортивного льодового манежу» виконано з порушенням норм п. 3.6 СН 497-77 «Тимчасова інструкція з проектування, монтажу та експлуатації повітряноопорних пневматичних споруд», а саме відстань від льодового манежу до споруд які знаходяться поряд значно менша ніж 18 м, також виявлено порушення вимог Постанови КМ України від 08.10.2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

02.02.2011 року ФОП ОСОБА_2 було видано припис №10 про усунення порушень містобудівного законодавства, виявлених в процесі перевірки шляхом припинення експлуатації «Критого спортивного льодового манежу», а також шляхом перебудови або знесення спірного об'єкта.

Суд не погоджується з даними висновками виходячи з наступних обставин.

Щодо порушення п. 3.6 Тимчасової інструкції з проектування, монтажу та експлуатації повітряноопорних пневматичних споруд, в якому зазначено, що відстань між ППС і від них до виробничих, складських, допоміжних, житлових та загальних будівель та споруд повинна бути не менше ніж 18 метрів. Як зазначено в Акті перевірки від 20.01.2011: «Перевіркою встановлено, що відстань від льодового манежу до недобудованих споруд, які належать ОСОБА_3 складає 9.58 м. та 8,3 м.». Зазначені споруди знаходяться за адресою АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду від 16.10.2008 у справі №2-3030/2008 про визнання права власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені. Визнано недобудовану будівлю спорткомплексу літ.В-4 по АДРЕСА_1 обєктом нерухомого майна.

Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1.

Зобовязано ОП ЗМБТІ зареєструвати за Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Запорізької області.

За наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора Орджонікідзевського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, інспекції ДАБК у Запорізькій області, було скасовано рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.10.2008 у справі №2-3030/2008 про визнання права власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1.

Під час розгляду апеляційної скарги прокурора суд встановив, що земельна ділянка для будівництва спортивного комплексу не виділялась, дозвіл на виконання будівельних робіт не отримувався, про що свідчить припис від 23.05.2008 за № 11/3 інспекції ДАБК у Запорізькій області про зупинення незаконних будівельних робіт. (копія зазначеного рішення долучена до матеріалів справи).

Крім цього, господарський суд Запорізької області рішенням від 12.08.2009 по справі №16/184/09, яке набрало законної сили відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011, зобов'язав привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 (біля критого спортивного манежу із штучним льодовим покриттям «Полюс»), площею 0, 2162 га у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих споруд: двоповерхової будівлі спортивно-оздоровчого комплексу та ленточного фундаменту на користь Запорізької міської ради до повноважень якої належить розпорядження цією земельною ділянкою.

На теперішній час рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2009 по справі № 16/184/09 не виконане, оскільки власником недобудованої будівлі спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1 вже є інша особа. Зазначений факт не заперечується відповідачем, який в Акті перевірки зазначив, що недобудовані споруди належать громадянці ОСОБА_3

Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, той факт, що недобудована будівля спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1 є об'єктом самочинного будівництва, який підлягає знесенню, встановлений та не потребує доказування.

У відповідності до ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

А отже, підлягає обовязковому виконанню саме рішення суду щодо демонтажу самовільно збудованих споруд.

Щодо висновку інспекції, про порушення вимог ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій» та Постанови КМ України від 08.10.2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», які були чинними під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

28.02.2008 Виконавчий комітет Запорізької міської ради, розглянувши звернення ОСОБА_2, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затверджений розпорядженням міського голови від 17.02.2006 № 118р, прийняв рішення № 77/4 про оформлення права власності на спортивний манеж (літ. А) по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2

20 лютого 2007 року Управлінням розвитку підприємництва, торгівлі та послуг Запорізької міської ради було видано ПП ОСОБА_2 дозвіл № 8560 на надання послуг льодового манежу по АДРЕСА_1 із терміном дії до 25 жовтня 2016 року.(вищезазначені документи долучені до матеріалів справи).

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, при спорудженні критого спортивного манежу було виконано роботи із влаштування фундаментів, конструкцій, систем водопостачання, опалення, роботи з благоустрою, тощо.

Тобто, у позивача на час перевірки були в наявності всі дозволи та документи для здійснення експлуатації льодового спортивного манежу.

Позивач не заперечує факту проведення робіт з демонтажу куполу повітряноопорної конструкції, однак зазначає, що купол повітряноопорної конструкції було змонтовано на існуюче бетонне покриття льодового майданчику.

Твердження відповідача, про проведення інших будівельних робіт, та зведення конструкції нової будівлі не підтверджується жодними документальними доказами.

Відповідно до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна затвердженої Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, зі змінами та доповненнями, до будівель тимчасового характеру відносяться будівлі - збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій).

До даних будівель зокрема відноситься купол повітряноопорної конструкції.

Також, в п.3.2 зазначеної Інструкції вказано, що не належать до самочинного будівництва: поточний ремонт будівель та споруд без змін призначення приміщень та знесення та влаштування перегородок без зміни призначення приміщень, без порушення несучих конструкцій в громадських та виробничих будинках і будівлях.

В акті не зазначено, ні які роботи проводяться, ні їх площа, ні відомості щодо зміни обєкта зданого в експлуатацію, тобто не зазначено жодних відомостей які давали можливість встановити факт вводу в експлуатацію обєктів закінченого будівництва не прийнятих в експлуатацію.

Стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності (протокол від 02.02.2011 та постанова №122 від 13.02.2011) та добровільна ним сплата штрафу самі по собі не доводять наявність факту будівництва та експлуатації обєктів закінченого будівництва. В поясненнях позивач зазначив, що роботи велись по демонтажу куполу повітряноопорної конструкції у зв'язку із необхідністю його профілактичного ремонту. Купол повітряноопорної конструкції було змонтовано на існуюче бетонне покриття льодового майданчику.

Доказів, що зазначені конструкції було змонтовано на інше бетонне покриття (чи змінене бетонне покриття) ніж те, що було прийнято в експлуатацію відповідач не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно 2 пункту вимог позивача, а саме: «зобов'язати Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області (ідентифікаційний код 37707863, 69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4) утриматись від вчинення дій по забороні експлуатації «Критого спортивного льодового манежу» по АДРЕСА_1», то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 6 та 8 ч.1 ст.2 КАС України визначені такі поняття, як:

- адміністративний позов звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;

- позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду (…).

Тобто, подання позову передбачає, що особа яка звернулась до суду вважає, що на теперішній час порушені його права свободи та інтереси. Чинне законодавство України, зокрема КАС України, не передбачає компетенції адміністративних судів, щодо вирішення таких питань, як «зобовязати в подальшому такого не робити». Отже, позивач не може просити суд захистити його права, свободи та інтереси, які на теперішній час не порушені, а тільки можуть бути порушені в майбутньому.

Цей принцип також закріплений в такому понятті, як підстава адміністративного позову.

Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовую свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон повязує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

В даному випадку відсутній юридичний факт порушення прав позивача, в звязку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Запорізькій області від 02 лютого 2011 року №10.

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЮ.П. Бойченко