Постанова № 21947277, 02.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року ( о 12 год. 48 хв.)                               Справа № 0870/821/12

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участі секретаря Тєтєрєвої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№55)»

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

31.01.2012 о 14 год. 35 хв. Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області (далі – Вільнянська МДПІ Запорізької області, позивач) звернулась до суду із поданням до Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№55)» (далі – відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 8687,00 грн.

Вимоги подання обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що станом на 31.01.2012 відповідач має новостворений податковий борг з податку на додану вартість у сумі 8687,00 грн. Вказує, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем до Вільнянської МДПІ Запорізької області надано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.01.2012 №9014234760, відповідно до якої відповідачем самостійно було визначено податкові зобов’язання за грудень 2011 року у сумі 8687,00 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить подання задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 01.02.2012 надав до суду клопотання (вх. № 4170) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

Відповідно до п.3 ч.7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Державне підприємство «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№55)» (ідентифікаційний код 08680075) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.05.2000 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

20.01.2012 відповідачем до Вільнянської МДПІ Запорізької області було подано декларацію №9014234760, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 8687,00грн. (рядок 25).

Проте, у встановлені законодавством строки відповідач податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2011року не сплатив.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу були направлені перша податкова вимога від 19.10.2001 № 1/43, яка отримана представником відповідача 23.10.2001, та друга податкова вимога від 11.04.2002 №2/318, яка отримана представником відповідача 12.04.2002, про що свідчить його підпис у відповідних графах корінців вказаних податкових вимог.

Відповідно до облікової картки платника станом 31.01.2012 відповідач має податковий борг з податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 8687,00 грн., у зв’язку із чим Вільнянська МДПІ Запорізької області звернулася до суду із подання про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п.203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. (п. 203.2 ст.203 ПК України).

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.01.2011 у відповідача виник новостворений податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 8687,00грн.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПКУкраїни, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав відповідачу першу податкову вимогу від 19.10.2001 № 1/43, яка отримана представником відповідача 23.10.2001, та другу податкову вимогу від 11.04.2002 №2/318, яка отримана представником відповідача 12.04.2002.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 60.1 статті 60 ПК України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення новоствореного податкового боргу. Протягом 24 годин, як передбачено ст.183-3 КАС України, з моменту виникнення податкового боргу, позивач звернувся до суду.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 95.4. ст.95 ПК України).

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На момент розгляду справи в суді заборгованість перед бюджетом відповідачем не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти подання відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області до Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№55)» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути із рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а саме:

№ 26004354600003, №26005354600002 в Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399;

№ 26000000096419, № 26000000111930, № 26001000116934, № 26006000115383, №26006000117369, №26037000011412, №26037000011467, №26041000006402 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023;

№ 37120234000175 та №37127705000555 в ГУДКУ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, МФО 813015

та за рахунок готівки, що належить платнику податків Державному підприємству «Підприємство Софіївської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№55)» (ідентифікаційний код 08680075) кошти у сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8687,00 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят сім грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету Вільнянського району Запорізької області (р/р31113029700079, код одержувача 37997149, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).

Звернути постанову до негайного виконання відповідно до ч.7 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                              (підпис)                              І.В.Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                      І.В.Батрак