Постанова № 21947271, 02.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року (10 год. 55 хв.)                               Справа № 2а-0870/11660/11

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі – УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1442,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 1058-IV), Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1) та вказує, що починаючи з 01.01.2010 відповідач надає до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя розрахунки сум страхових внесків, в яких нараховує страхові внески (збір), але сплачує їх несвоєчасно та не в повному обсязі. Відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок). Позивач зазначає, що відповідачу необхідно було в термін до 20.10.2010 здійснити доплату до мінімального страхового внеску за III квартал 2010 в розмірі 884,46 грн. та в термін до 20.01.2011 здійснити доплату до мінімального страхового внеску за IV квартал 2010 у розмірі 908,34 грн. Оскільки відповідачем не було здійснено вказаної доплати в повному обсязі, сплачено частково – 350,00 грн., тому у відповідача утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1442,80 грн. Позивачем була надіслана вимога від 10.05.2011 № Ф-4850 про сплату боргу, але відповідачем сума заборгованості у добровільному порядку не сплачена. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 02.02.2012 від УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. На позовних вимогах позивач наполягає в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, проте 02.02.2012 надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Запорізької міської ради 28.01.2005, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.12.2011.

Відповідач відповідно до Закону № 1058-IV зареєстрований (взятий на облік) в УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя як страхувальник і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

29.03.2011 відповідачем до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік. Відповідно до таблиці 2 даного звіту розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, нарахованих відповідачем самостійно, становить 1852,80 грн.

Оскільки відповідач не сплатив в повному обсязі нараховані страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, позивачем на його адресу надіслана поштою вимога від 10.05.2011 № Ф-4850 про сплату боргу, яка була отримана 12.05.2011, про що свідчить відповідна відмітка.

Відповідно до довідки позивача від 02.02.2012 № 1185/12 розмір заборгованості відповідача на час розгляду справи у суді з недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік складає 1442,80 грн.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку, позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з абз. 1 п. 3 ст. 11 Закону № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

За змістом ч. 3 ст. 15 Закону № 1058-IV страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 18 вищезазначеного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Підпунктом 4 п. 8 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 5, 6, 12 ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, до яких відноситься відповідач, базовим звітним періодом є квартал. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Статтею 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 N 400/97-ВР ставку збору встановлено у розмірі 33,2%

Згідно з ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» мінімальна заробітна плата на 2010 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було самостійно нараховано суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1852,80 грн. шляхом надання до УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя відповідного Звіту, яку у добровільному порядку у повному обсязі не сплачено.

Мінімальний розмір страхового внеску у 2010 році у місячному розмірі становить: з липня 2010 – 294,82 грн. (888 грн. х 33,2%), з жовтня 2010 – 301,12 грн. (907 грн. х 33,2%), з грудня 2010 – 306,10 грн. (922 грн. х 33,2%).

Як встановлено відповідачу необхідно було в термін до 20.10.2010 здійснити доплату до мінімального страхового внеску за III квартал 2010 в розмірі 884,46 грн. та в термін до 20.01.2011 здійснити доплату до мінімального страхового внеску за IV квартал 2010 у розмірі 908,34 грн. Відповідачем не було здійснено вказаної доплати в повному обсязі, сплачено частково – 350,00 грн.

Відповідно до картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) та довідки позивача від 02.02.2012 № 1185/12 розмір заборгованості відповідача на час розгляду справи у суді з недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік складає 1442,80 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

На виконання вказаних вимог Закону № 1058-IV позивачем на адресу відповідача надіслана поштою вимога від 10.05.2011 № Ф-4850 про сплату боргу, яка була отримана 12.05.2011, про що свідчить відповідна відмітка.

Оскільки відповідач не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки, не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду та не оскаржив її в судовому порядку, сума недоїмки, зазначена в вимозі, є узгодженою.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно з ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 51 КАС України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 КАС України, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Відповідач визнав адміністративний позов в повному обсязі, про що зазначив в заяві (вх. № 4323 від 02.02.2012).

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем позовних вимог, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1442,80 грн. (одна тисяча чотириста сорок дві грн. 80 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (р/р 25609301001082, філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508387).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 07.02.2012.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак