Постанова № 21946696, 23.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року 15:41                               Справа № 2а-0870/10584/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді          Калашник Ю.В.

при секретарі судового засідання Корольові О.О.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.2011 №б/н);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 06.09.2011 №23939)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Май-СП»

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Май-СП» (далі – ТОВ «Май-СП», позивач) звернулось до суду із позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Мелітопольська ОДПІ, відповідач), у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо висновків, викладених в акті документальної перевірки за березень 2011 №2780/23/33853001 від 10.10.2011, що згідно до частин 1,5 ст.203, п. 1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначено угода між ТОВ «Май-СП» та ТОВ «Максмар» має ознаки нікчемності у березні 2011 року на суму податкового кредиту – 21140,00грн. та суму податкового зобов’язання – 21140,00грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначив, що дії відповідача щодо викладених у акті перевірки висновків є протиправними та не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того вказав, висновки щодо нікчемності правочинів зроблені поза межами повноважень податкового органу. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав аналогічних викладеним у письмових запереченнях. Зазначає, що податковий орган під час проведення перевірки керувався виключно вимогами чинного законодавства. Вважає дії законними та обґрунтованими, просить відмовити ТОВ «Май-СП» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

30.08.2011 відповідач направив на адресу позивача запит №23237/10/23-214 про надання протягом 10 робочих днів копії первинних, бухгалтерських та інших документів, для з’ясування реальності результатів господарських відносин між ТОВ «Май-СП» та ТОВ «Максмар».

Після отримання указаного запиту позивач надав відповідачу лише податкові накладні Інших документів відповідачу надано не було (листи ТОВ «Май-СП» від 01.09.2011 №33, від 09.09.2011 №38).

          07.10.2011 керівником Мелітопольської ОДПІ видано наказ №361 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Май-СП»».

10.10.2011 відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Май-СП» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Максмар» за березень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 10.10.2011 №2780/23/33853001 (далі - акт), у якому зафіксовані висновки перевірки, а саме:

«згідно до частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності у березні 2011 року на суму податкового кредиту – 21140,00грн. та суму податкового зобов’язання – 21140,00грн.»

Вважаючи, що у відповідача відсутні повноваження щодо таких висновків, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить Мелітопольська ОДПІ, є одним із органів державної виконавчої влади.

Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства України.

Право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі –ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що не вбачає у діях відповідача у частині порядку призначення та проведення перевірки порушень приписів Податкового кодексу України. Протиправними вважає дії податкового органу лише у частині складання відповідних висновків за наслідками проведеної перевірки.

Згідно із п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях (п. 86.7 ст.86 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається та представником позивача не заперечується той факт, що до податкового органу із зауваженнями на висновки акту позивач не звертався, оскільки вважає, що приписами п. 86.7 ст.86 ПК України йому надане право оскаржити висновки акту перевірки безпосередньо до суду.

Таку позицію позивача суд вважає не обґрунтованою, оскільки п. 86.7 ст.86 ПК України встановлений порядок оскарження висновків акту перевірки безпосередньо до податкового органу. Право платника оскаржувати висновки акту перевірки до суду ПК України не передбачено.

Наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі – Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

У разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання.

Відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки акту складені у відповідності до приписів Порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Заявляючи вимогу про визнання протиправними дії відповідача щодо висновків акту перевірки, позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу встановлених результатів перевірки. При цьому, позивач не врахував, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючи осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів. Зроблені в акті висновки можуть в подальшому стати підставою для прийняття податковим органом відповідного рішення, яке, в свою чергу, і може бути предметом оскарження. І саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення суд надає правову оцінку тим висновкам, які стали підставою для прийняття податковим органом відповідного рішення.

Судом встановлено та учасниками процесу підтверджено, що за результатами перевірки відповідне рішення відповідачем не приймалось, а тому суд вважає, що у даному випадку охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача не порушені.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 30січня 2012 року.

Суддя           Ю.В.Калашник