Постанова № 21946365, 30.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року (о 10 год. 50 хв.) Справа № 2а-0870/11116/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Білюшова В.М.

представників відповідача Шевченко Т.М., Варьонова А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» (далі ПАТ «ПБК «Славутич», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі ЦК України), Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV (далі ГК України). Зокрема зазначає, що відповідачем порушений встановлений ПК України порядок призначення та проведення перевірки, фактично позивач був повідомлений про проведення перевірки вже після її закінчення та, на думку позивача, перевірка проведена без належних підстав, що робить таку перевірку незаконною. У звязку з чим складений відповідачем акт перевірки не може бути підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення. Пояснює, що СДПІ у акті перевірки від 09.06.2011 № 30/08-04/00377511 (з урахуванням відповіді від 23.06.2011 № 5211/10/08-04 на заперечення ПАТ «ПБК «Славутич») у якості обґрунтування порушень вказує, що СДПІ не встановлено фактичного виконання робіт на користь ПАТ «ПБК «Славутич» з боку ТОВ «СБШ» та ПП «Львів-Металбуд». У звязку з цим у акті перевірки вказується на нікчемність угод з цими контрагентами та не визнається право на податковий кредит. Проте, представник позивача вважає, що висновки про нікчемність угод є припущенням, тому що вони не основані на законі та на достовірно встановлених фактах. Вказує, що зі змісту ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України випливає можливість визнання правочину нікчемним, якщо він порушує публічний порядок, натомість ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлені випадки, коли правочин може бути визнаний недійсним. Це випадок, коли правочин суперечить інтересам держави та суспільства. У цьому разі правочин є заперечним або оспорюваним. Представник позивача посилається на п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9, в якій визначено які правочини є суперечними публічному порядку та зазначає, що правочини між позивачем та його контрагентами у будь-якому разі не підпадають від визначення правочину, що суперечить публічному порядку, тому вони не можуть бути визнані нікчемними. А якщо відповідач вважає, що ці правочини суперечать інтересам держави та суспільства, то податковий орган зобовязаний звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним та про застосування наслідків такої недійсності. Крім того, вказує, що господарські операції за цими договорами відбулись, товари і послуги надані та оплачені, а платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. З урахуванням викладеного, вважає, що відповідачем оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте всупереч обставинам справи та діючому законодавству, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у наданих запереченнях від 21.12.2011 № 11873/10/10-013. Зокрема, зазначають, що фахівцями СДПІ проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з правових відносин з ТОВ «СБШ», ТОВ «УПК Арматура», ПП «Львів-Металбуд» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010. Вказує, що 16.03.2011 СДПІ отримано лист від ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, яким надіслано акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 278/23-1/32053687 від 15.03.2011. В ході зазначеної перевірки встановлено, що згідно інформації наданої ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові в провадженні СВ УБОЗ у Львівській області ГУ МВС України у Львівській області знаходиться кримінальна справа № 141-3897, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) проти директора ПП «Львів-Металбуд»; остання подана звітність за 9 місяців (3 квартал) 2010. За результатами перевірки встановлено наступні порушення: - ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні товарів, робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. - відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР. Таким чином, договір укладений між ПАТ «ПБК «Славутич» та ПП «Львів-Металбуд» не спричиняє реального настання правових наслідків. Також зазначає, що 18.03.2011 від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя отримано лист за № 1435/7/23-08, яким надіслано акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «СБШ» за № 652/23-08/34749104 від 18.03.2011. В ході зазначеної перевірки встановлено, що у ТОВ «СБШ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Відтак не встановлено фактичного виконання робіт по ремонту даху протягом грудня 2010 з боку ТОВ «СБШ» на адресу ПАТ «ПБК «Славутич». Враховуючи зазначене, усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «СБШ» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними по ланцюгу до «вигодонабувача». Таким чином, вважають, що в порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ч. 2 ст. 205, ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України позивачем безпідставно завищено податковий кредит за грудень 2010 на суму 4668 грн. по операціям з ПП «Львів-Металбуд» та ТОВ «СБШ», що призвело до заниження податку на додану вартість в грудні 2010 на суму 4668 грн. З урахуванням викладеного, вважають, що спірне рішення є правомірним та просять у задоволені позову відмовити.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

17.11.2010 між позивачем та Приватним підприємством «Львів-Металбуд» (далі ПП «Львів-Металбуд») укладений договір № 03734-2010-Л, згідно якого виконавець (ПП «Львів-Металбуд») зобовязується виконати роботи по промивці та прочищенні внутрішньої та зовнішньої системи каналізації та території заводу м. Львів, вул. Клепарівська, 18. Повний перелік робіт перелічений в Локальному Кошторисі № 2-1-1, який є невідємною частиною Договору. Відповідно до п. 3.2. договору та договірної ціни форми 52_ДЦ_ДЦ вартість робіт по промивці та прочищенні внутрішньої та зовнішньої системи каналізації становить 23999,35 грн., в т.ч. ПДВ 3999,89 грн. Оплата після підписання акту виконаних робіт з відтермінуванням 45-ти календарних днів. 29.12.2010 між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 на суму 23999,35 грн., в тому числі ПДВ 3999,89 грн. та в той же день виконавцем робіт ПП «Львів-Металбуд» виписано податкову накладну № 0000001278 на вказану суму. Відповідно до платіжного доручення від 15.02.2011 № 5667 замовником робіт ПАТ «ПБК «Славутич» на користь виконавця ПП «Львів-Металбуд» перераховані кошти у розмірі 23999,35 грн., в тому числі ПДВ 3999,89 грн. за виконані виконавцем роботи.

17.03.2010 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СБШ» (далі ТОВ «СБШ») укладений договір підряду № 760 на виконання ремонтних робіт, згідно якого замовник (ПАТ «ПБК «Славутич») доручає, а підрядник (ТОВ «СБШ») приймає на себе зобовязання виконати обстеження і ремонт покрівель будівель ПАТ «ПБК «Славутич» в обсягах узгоджених сторонами в локальному кошторисі та обумовлені договором строки. Вартість робіт визначається відповідно з державними будівельними нормами ДБН Д.1.1-1-2000. Кінцева сума договору складає 48554,40 грн., в т.ч. ПДВ 8092,40 грн. Акт приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику не пізніше 1 числа місяця наступного за звітним. Розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником через 45 днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних робіт. 10.12.2010 між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 на суму 4008,43 грн., в тому числі ПДВ 668,07 грн. та в той же день підрядником ТОВ «СБШ» виписано податкову накладну № 328/1 на вказану суму. Відповідно до платіжного доручення від 25.01.2011 № 002987 замовником робіт ПАТ «ПБК «Славутич» на користь підрядника ТОВ «СБШ» перераховані кошти у розмірі 4008,43 грн., в тому числі ПДВ 668,07 грн. за виконані підрядником роботи.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 27.05.2011 по 09.06.2011 відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ «ПБК «Славутич» з питань перевірки правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «СБШ», ПП «Львів- Металбуд», ТОВ «УПК Арматура» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.

За результатами перевірки СДПІ складений акт від 09.06.2011 № 30/08-04/00377511 (далі - Акт). Зазначений Акт підписаний посадовими особами позивача із запереченнями.

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР), ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, а саме позивачем безпідставно занижено податок на додану вартість за грудень 2010 на загальну суму 4668,00 грн.

Із змісту Акта вбачається, що висновок СДПІ стосовно завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2010 на суму 4668,00 грн. по операціям з ПП «Львів- Металбуд» та ТОВ «СБШ», що призвело до заниження податку на додану вартість на вказану суму, зроблений відповідачем на підставі наданих позивачем письмових пояснень і документів та актів перевірок контрагентів, а саме акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.03.2011 № 278/23-1/32053687, надісланого ДПІ у Шевченківському районі м.Львова листом за № 6362/23-121 від 16.03.2011, акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.03.2011 № 652/23-08/34749104, надісланого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя листом за № 1435/7/23-08 від 18.03.2011.

Не погоджуючись з висновком Акту ПАТ «ПБК «Славутич» направлено на адресу СДПІ заперечення на акт документальної невиїзної перевірки від 09.06.2011 № 30/08-04/00377511, яке отримано СДПІ 16.06.2011, про що свідчить вхідний штамп відповідача на супровідному листі ПАТ «ПБК «Славутич» № 03/06-2635 від 16.06.2011. В запереченнях позивач зазначає, що вважає висновки акту про заниження ПАТ «ПБК «Славутич» податку на додану вартість у грудні 2010 на загальну суму 4668 грн. повністю необґрунтованими та просить врахувати заперечення при прийнятті рішення за результатами перевірки.

29.06.2011 ПАТ «ПБК «Славутич» отримано відповідь від 23.06.2011 № 5211/10/08-04 на вищезазначені заперечення, в якій зазначено, що СДПІ вважає висновки перевіряючих обґрунтованими.

На підставі Акта та виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5835,00 грн., в тому числі за основним платежем 4668,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1167,00грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано ПАТ «ПБК «Славутич» 04.07.2011, про що свідчить вхідний штамп платника податку.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим рішенням позивачем на адресу Державної податкової адміністрації в Запорізькій області направлено первинну скаргу від 14.07.2011 № 03/06-3109/3, яка отримана ДПА в Запорізькій області 14.07.2011, про що свідчить вхідний штамп на первинній скарзі. В зазначеній скарзі ПАТ «ПБК «Славутич» просить ДПА в Запорізькій області скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги ДПА в Запорізькій області прийнято рішення від 09.09.2011 № 9255/7/25-020, яким податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804 залишено без змін, а скаргу ПАТ «ПБК «Славутич» без задоволення. Рішення ДПА в Запорізькій області від 09.09.2011 № 9255/7/25-020 отримано ПАТ «ПБК «Славутич» 12.09.2011, про що свідчить вхідний штамп позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу Державної податкової адміністрації України повторну скаргу від 20.09.2011 № 01108-1430 на податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804 та на рішення № 9255/7/25-020 від 09.09.2011 про результати розгляду первинної скарги. У скарзі ПАТ «ПБК «Славутич» просить скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804.

Розглянувши вищезазначену скаргу, Державною податковою службою України прийнято рішення від 17.11.2011 № 5861/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804 та рішення ДПА в Запорізькій області, а скаргу без задоволення. Рішення ДПС України від 17.11.2011 № 5861/6/10-2115 отримано позивачем 22.11.2011, про що свідчить вхідний штамп платника податку.

Оскільки ПАТ «ПБК «Славутич» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804 прийняте СДПІ всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. В даному підпункті перелічені обовязкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом.

За приписами пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Доказів того, що виконані за договорами роботи не призначалися для використання ПАТ «ПБК «Славутич» в власній господарській діяльності відповідачем суду надано не було.

Крім того, із матеріалів справи вбачається та представниками відповідача спростовано не було, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту (договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення тощо).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Щодо твердження відповідача про те, що договори укладені між ПАТ «ПБК «Славутич» та ПП «Львів- Металбуд», ТОВ «СБШ» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті висновки щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем і ПП «Львів- Металбуд», ТОВ «СБШ», та доказів, що вказують на недодержання позивачем та його контрагентами під час укладення договорів вимог ст. 203 ЦК України, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобовязання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання представника позивача на порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки судом не беруться до уваги, оскільки в адміністративному позові міститься лише одна позовна вимога, а саме визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804 та не міститься вимоги про визнання протиправними (неправомірними) дій, які полягають у проведенні перевірки ПАТ «ПБК «Славутич».

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011 № 0000500804, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 28(двадцять вісім) гривень 23 (двадцять три) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)І.В. Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 06.02.2012.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак