Постанова № 21946025, 24.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року 12:40 Справа № 2а-0870/12312/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді - Максименко Л.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою:Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Енергодар Запорізької області

про:стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області звернулось із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 517,59 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), не сплачується самостійно нарахована сума страхових внесків за 2010 рік. Вказує, що несплата відповідачем відповідних сум до бюджету Пенсійного фонду робить неможливим виконання останнім покладених на нього завдань та в свою чергу завдає шкоди інтересам держави.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав через канцелярію суду клопотання від 24.01.2012 вх.№ 2957, в якому просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, факсимільним звязком надіслав на адресу суду заяву від 17.01.2012 вх.№ 1914, в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, сторони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, а зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Підпунктом 4 пункту 8 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем самостійно було нараховано суму внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з січня по березень 2010 року у розмірі 3602,70 грн., що підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати.

У встановлені законом строки відповідач самостійно нараховані суми страхових внесків не сплатив. У звязку із несвоєчасною сплатою, УПФУ у м. Енергодарі Запорізької області застосовано до відповідача фінансову санкцію у розмірі 95,26 грн. та нараховано пеню у сумі 5,72 грн. (рішення № 117 від 23.02.2010). Рішення відповідачем отримано 23.02.2010, але не оскаржувалось в установленому законом порядку.

Таким чином, з урахуванням наявної переплати у розмірі 135,87 грн., заборгованість відповідача по страховим внескам за 2010 рік складала 3657,81 грн.

ФОП ОСОБА_1 протягом 2010 2011 років сплатив частково вищезазначену суму заборгованості, в результі чого вона зменшилась та на час розгляду справи становить 517,59грн.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позивачем обґрунтовано та підтверджено письмовими доказами, а відповідачем повністю визнано наявність заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 517,59 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги УПФУ у м. Енергодарі Запорізької області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодарі Запорізької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодарі Запорізької області (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Радянська, 4-А, р/р25607301001084, МФО 313957, банк: філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 20508640 ) 517 (пятсот сімнадцять)грн. 59 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Л.Я. Максименко