Постанова № 21945898, 18.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року о 15 год. 28 хв. Справа № 2а-0870/6983/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Тєтєрєв В.В., за участю представника позивача Ковальчук О.С., представника відповідача Тарасенко О.Л., представника третьої особи Скорик Л.С., розглянувши у м.Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж

до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації

третя особа на стороні відповідача: Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації

про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького району електричних мереж (далі позивач або ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ) до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації (далі відповідач або УПСЗН Запорізької РДА) про:

-визнання протиправною відмову відповідача щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на відшкодування в установленому законодавством обємі, а саме: відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 23-24 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу», ст.26 Закону України «Про державну податкову службу» «Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Міліціонер на пенсії», «Сільський міліціонер на пенсії», «Податковий міліціонер на пенсії» та відповідно ст.22 Закону України «Про пожежну безпеку» «пожежник на пенсії»;

-зобовязання УПСЗН Запорізької РДА відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ витрати, повязані з наданням пільг за період з 01.03.2011 по 01.08.2011 в розмірі 18401 грн. 88 коп. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: №260373141420 Філія Запорізьке обласне Управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926 шляхом здійснення процедури перерахування таких коштів, передбаченою п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256;

-зобовязання УПСЗН Запорізької РДА відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ витрати, повязані із сплатою судових витрат у сумі 184 грн. 01 коп. на поточний рахунок: №260000931709 у відділенні ЗАТ «Збербанк Росії» м.Київ, МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926 шляхом здійснення процедури перерахування таких коштів, передбаченою п.6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

В адміністративному позові позивачем зазначено, що станом на 01.08.2011 УПСЗН Запорізької РДА недоперерахувало ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ видатки на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг в розмірі 18401 грн. 88 коп. по пільговим категоріям: «Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Сільський працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії», «Міліціонер на пенсії», «Сільський міліціонер на пенсії», «Податковий міліціонер на пенсії», «Пожежник на пенсії», що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за використану електричну енергію по пільговим категоріям громадян між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ та УПСЗН Запорізької РДА від 01.08.2011. Відповідачем при відшкодуванні нарахованої позивачем плати на електроенергію, що використовується на комунально-побутові потреби для пільгових категорій споживачів, які вказані вище, допущено порушення в частині відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг за електроенергію. При розрахунках вищевказаним пільговим категоріям споживачів позивачем нараховувалась плата за спожиту електроенергію для зазначених категорій споживачів із застосуванням 50-ти відсоткової знижки на загальний обсяг спожитої електроенергії (з ПДВ). В той же час, відповідач відшкодував нараховану позивачем плату за спожиту електроенергію з 50-ти відсотковою знижкою лише на обсяг електроенергії в межах норми споживання, у розмірі 75 кВт год. (з ПДВ). За рахунок даного порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ за період з 01.03.2011 по 01.08.2011 необґрунтовано не отримало кошти на загальну суму 18401 грн. 88 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачем подані до суду письмові заперечення у яких зазначено, що передбачені законодавством пільги з оплати житлово-комунальних послуг надаються окремим категоріям громадян за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надається передбачені законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг, а саме 75 кВт год. на сімю. УПСЗН Запорізької РДА відшкодовує організаціям надавачам послуг витрати за надані пільги в межах встановлених норм.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Третьою особою на стороні відповідача подано до суду письмові заперечення у яких зазначено, що при відшкодуванні витрат ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізького РЕМ за надані пільги звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції УПСЗН Запорізької РДА керується Конституцією України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх сплати» та іншими нормативно-правовими документами. Згідно з діючим порядком надання пільг, енергопостачальна організація надає громадянам пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг з подальшою їх компенсацією за рахунок субвенції з державного бюджету. УПСЗН після проведення відповідної звірки відшкодовують організаціям-надавачам послуг витрати за надані пільги пенсіонерам з числа працівників міліції в межах встановлених норм.

У судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи на стороні відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зясував наступне.

У листі Міністерства соціальної політики від 13.12.2011 за №1091/5/75-11 «Стосовно надання пільг з оплати електричної енергії звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції» на адресу Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації зазначено наступне: «… Пільги з оплати послуг нараховуються громадянам організаціями і підприємствами, що надають послуги. Витрати підприємств відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету … Пільги з оплати житлово-комунальних послуг звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, розпорядниками якої на місцевому рівні є управління праці та соціального захисту населення, які здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян. Головним розпорядником коштів зазначеної субвенції на центральному рівні визначено Міністерство фінансів України … Враховуючи викладене, управління праці та соціального захисту населення, як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, відшкодовують організація-надавачам послуг витрати за надані пільги пенсіонерам з числа працівників міліції в межах встановлених норм».

Судом досліджені Акти звірки взаємних розрахунків між ЗРЕМ ВАТ «Запоріжжя» та розпорядником коштів Запорізьким УПСЗН за використану електроенергію по пільговим категоріям громадян: ветеранам ВВв, «дітям війни», реабілітованим, ветеранам МО, МВС, Чорнобильцям та іншим передбаченим законодавством пільгах населенню станом на 01.01.2011, 01.02.2011, 01.03.2011, 18.08.2011.

Також, судом досліджені Розрахунки видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг за 2, 3, 4, 5, 6, 7 місяць 2011 року та інші матеріали справи.

Між сторонами відсутній спір з приводу переліку та кількості осіб, які мають пільги.

Позов не підлягає задоволенню виходячи з нижче зазначеного.

У ст.46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 у справі №1-42/2011 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік») одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У ч.4 ст.22 Закону України «Про міліцію» зазначено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством.

Згідно з ч.5 ст.22 Закону України «Про міліцію» працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про міліцію» пільги на безплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами працівникам міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, а також пільги працівникам міліції по оплаті жилої площі, комунальних послуг і палива з 50-процентною знижкою надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника міліції за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.22 Закону України «Про міліцію»).

Як зазначено у ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

У ст.26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про пожежну безпеку» зазначено, що особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо в межах норм, встановлених законодавством, за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом цієї особи за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.7 ст.22 Закону України «Про пожежну безпеку» за особами рядового та начальницького складу державної пожежної охорони, звільненими зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років, зберігається право на пільги відповідно до цього Закону за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У п.3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі по тексту «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету»), головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Відповідно до п.5 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.

Згідно з п.6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.

Також, у п.6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» зазначено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Відповідно до абз.2 п.7 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Згідно з п.8 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа відносяться: гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам; показники якості надання житлово-комунальних послуг.

У ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» зазначено, що соціальні норми і нормативи це показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами.

Згідно з ст.5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп.«а» п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 року зазначені пільги надаються в межах таких норм: споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби:

-у сільських і міських населених пунктах (крім будинків, які обладнано електричними плитами і електроопалювальними установками) - у розмірі 75 кВт. год на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 15 кВт. год на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 150 кВт. год на місяць;

- у сільських і міських населених пунктах у будинках, які обладнано стаціонарними електричними плитами, - у розмірі 100 кВт. год на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку, і додатково 25 кВт. год на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 200 кВт. год на місяць;

-у сільських і міських населених пунктах у будинках, обладнаних електроопалювальними установками, - 28 кВт. год на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період з розрахунку 21 кв. метр опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, але не більше загального розміру опалюваної площі;

-у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) розмірі 30 кВт. год на місяць.

Згідно з п.11 «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, уповноважений орган (управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад) щомісяця:

1)звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2)після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:

- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою «5-пільга» та реєстр розрахунків згідно з формою «7-пільга»;

- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою «3-пільга»;

3) до 15 числа подає:

- фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою «3-пільга»;

- Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами «4-пільга» та «6-пільга».

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що держава взяла на себе зобовязання щодо відшкодування 50% спожитої електроенергії вказаної категорії споживачів в межах показника необхідного споживання 75 кВт. год. Даний показник, на думку держави, є достатнім для задоволення життєвих потреб людини.

Крім того, нормативне закріплення показника необхідного споживання свідчить про неможливість держави здійснювати оплату за спожиту електроенергію громадянами понад цей показник, а також гарантувати здійснення такої оплати.

Відшкодування заборгованості за спожиту електроенергію понад показник необхідного споживання 75 кВт. год має здійснюватись громадянами самостійно без врахування знижки 50%.

Таким чином, відповідач не зобовязаний відшкодовувати позивачу нараховану плату за спожиту громадянами електроенергію з 50% знижкою понад норми споживання 75 кВт. год.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 23.01.2012.

Суддя (підпис) О.О. Прасов

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов