Постанова № 21945147, 28.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року 09:30 Справа № 2а-0870/7737/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення податкового боргу у розмірі 599,31 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув; -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 599,31 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився. До суду надав заяву, у якій просить суд розглянути справу за його відсутності. На задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання вдруге не зявився. Про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Поштову кореспонденцію суду отримував вчасно. Про причини неявки у судове засідання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом по єдиному податку в сумі 599,31 грн.

Відповідачем подано до ДПІ у Хортицькому районі заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

У зазначеній заяві відповідач просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік, починаючи з січня 2008 року, з видів діяльності «виготовлення та продаж металопластикових конструкцій».

Ставка єдиного податку для фізичних осіб за данні види підприємницької діяльності складає 200 грн. на місяць.

Згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 03 грудня 2007 року і відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (далі Указ) та Порядку видачі свідоцтв про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 №599 (зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України №752/4045 від 02.11.1999), (далі Порядок) зі змінами і доповненнями (затверджених наказом ДПА України від 28.12.2001 №521, Зареєстрованого в Міністерстві Юстиції від 21.01.2002 №49/6337) ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було видане свідоцтво платника єдиного податку.

Розділом ХХ Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділі ХІV Податкового кодексу України в частині оподаткування субєктів малого підприємництва Указ Президента України від 03 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (з наступними змінами) застосовуються з урахуванням окремих особливостей викладених у пункті 1 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» передбачено, що фізична особа платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі, який встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності, яку здійснює самостійно такий платник, у межах від 20 до 200 грн. на місяць, і розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу такої діяльності за умови, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. грн.. за календарний рік.

Відповідно до п. 2 Указу та ч. 5 п. 2 Порядку, свідоцтва платника єдиного податку видається на рік, а оплата єдиного податку виробляється щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, якому випливає за тим, у якому здійснювалася попередня оплата єдиного податку.

Згідно даних обліку та звітності ДПІ у Хортицькому районі за відповідачем рахується податковий борг по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб в сумі 599,31 грн. виходячи з наступного.

З 21 січня 2008 року по 20 листопада 2008 року ФОП ОСОБА_1 було нараховано 2200,00 грн. єдиного податку за ставкою податку з 200,00 грн. Донарахований податок було зменшено на існуючу на початок 2008 року переплату в сумі та часткову сплату в сумі 1883,00 грн. (з якої 1670,57 грн. було спрямовано на сплату податку; 26,39 грн. - на сплату існуючої у 2008 році пені; 186,04 грн. - на застосовані у 2008 році штрафні (фінансові) санкції. Залишок несплаченого нарахованого єдиного податку склав 501,51 грн., який набув статусу податкового боргу.

Також, податковою інспекцією у 2010 році було проведено перевірку а питання своєчасності сплати єдиного податку, за результатами якої складено Акт від 12 жовтня 2010 року № 2061, на підставі якого було прийнято:

податкове повідомлення - рішення № 0021711710/0 від 12 жовтня 2010 рому, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 77,80 грн., яке отримано відповідачем 12 жовтня 2010 року;

податкове повідомлення - рішення № 0021721710/0 від 12 жовтня 2010 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 20,00 грн.. яке отримано платником 12 жовтня 2010 року.

Вищевказані податкові повідомлення - рішення не оскаржувались належним чином ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій по єдиному податку ФОП ОСОБА_1 у встановлені законодавством строк не сплачено, та набула статусу податкового боргу.

Отже, податковий борг по єдиному податку становить 599,31 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобовязаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1 пп. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закон №2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Пункт 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ зазначає, що податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В пункті 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п. 1.11 ст.1 Закону 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Тобто, до заяви відповідача Про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності застосовуються положення Закону №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення правовідносин.

Даний висновок підтверджується змістом цієї заяви, в якій зокрема зазначено про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2008 року, а також про те що підприємцю відомі положення Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку СПД фізичною особою, граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та сума єдиного податку.

Пункт 5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ зазначає, що податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.3.1 п 5.3 статі 5 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.

Таким чином, сума сплати єдиного податку є узгодженою відповідачем з дати звернення до податкового органу з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу у межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, вжила заходи передбачені ст. 6 вищезазначеного Закону, а саме відповідачу були направлені:

-перша податкова вимога № 1/987 від 25 вересня 2008 року, яку повернуто до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя. Днем вручення податкової вимоги вважається 03 листопада 2008 року;

-друга податкова вимога № 2/2617 від 04 грудня 2008 року, яку повернуто до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя. Днем вручення податкової вимоги вважається 10 січня 2009 року.

Вказані податкові вимоги залишені відповідачем без задоволення.

Доказів оскарження податкових вимог чи сплати суми боргу відповідачем не надано.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з пп. 20.1.18 п. 20 ст. 20 ПКУ, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У відповідності до п. п. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПКУ, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не сплачено в повному обсязі суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 599,31 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягненню з відповідача податкової заборгованості в сумі 599 грн. 31 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 34217379700008, отримувач: Місцевий бюджет Хортицького району, код платежу 18050200, код ЄДРПОУ 34676906, банк отримувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з єдиного податку в сумі 599,31 (пятсот девяносто девять гривень тридцять одну копійку) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)Д.В. Татаринов