Постанова № 219428, 03.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.06 р. Справа № 33/179

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Новикової Р.Г., при секретарі судового засідання Казеці О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське

за участю третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача:

1. Кіровський міський центр зайнятості м. Кіровське

2. Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи м. Донецьк

про стягнення 2099245грн.56коп.

за участю представників:

від позивача: Сопронова М.О. – за дов. від 15.05.2006р.

від відповідача: Юрова Н.Б. – за дов. від 12.06.2006р.

від третьої особи 1: Гірдюк В.О. – за дов. від 08.09.2006р.

від третьої особи 2: не з’явився

на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні з 18.09.2006р. по 03.10.2006р. було оголошено перерву

Суть спору: Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк звернулось до Відкритого акціонерного товариства „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське із адміністративним позовом про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2063160грн04коп. та нарахованої пені 36085грн.52коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову та пені.

Як зазначає позивач, відповідно до показників Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становила 6295осіб. З урахуванням цих даних та на підставі статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. норматив робочих місць становить 252 робочих місць. Фактично на підприємстві працювало 149осіб.

Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сума штрафних санкцій за 103 нестворені робочі місця для інвалідів дорівнює 2063160грн04коп.. На підставі статі 20 вищенаведеного закону позивачем була нарахована пеня за період з 15.04.2006р. по 09.06.2006р., яка дорівнює 36085грн.52коп.

У запереченнях від 29.06.2006р. відповідач не погодився із заявленими вимогами наполягаючи на їх необґрунтованості.

Враховуючи норми чинного законодавства (Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р., Гірничого закону України, Закону України „Про охорону праці”, Кодексу законів України про працю) відповідач наполягає на тому, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві не повинен враховувати місця, на яких праця інвалідів заборонена.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 №875-XII (із змінами та доповненнями) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Таким чином, відповідач не зобов'язаний забезпечувати безпосереднє працевлаштування інвалідів.

Протягом 2005р. відповідач інформував Кіровський міський центр зайнятості шляхом подання звітів за формою №3-ПН про наявність робочих вільних робочих місць.

Ухвалою від 20.06.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №33/179 та призначено попереднє засідання на 29.06.2006р.

У попередньому судовому засіданні суддею були роз’яснені процесуальні права та обов’язки сторонам, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не відмовився від адміністративного позову, а відповідач не визнав заявлені вимоги.

До суду надійшло клопотання відповідача від 29.06.2006р., у якому останній просив зупинити провадження у справі на підставі пункту 4 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України для надання додаткових документів.

Ухвалою від 29.06.2006р. провадження в адміністративній справі №33/179 було зупинене до 15.08.2006р. для надання сторонами додаткових документів.

Ухвалою від 16.08.2006р. провадження у справі №33/179 поновлено та викликано представників сторін у засідання на 17.08.2006р.

На адресу суду надійшли клопотання з боку відповідача від 15.08.2006р. про проведення експертизи з охорони праці; про залучення в якості третьої особи осіб без самостійних вимог на боці відповідача Кіровський міський центр зайнятості та витребування від Кіровського міського центру зайнятості документів про кількість працевлаштованих інвалідів в м. Кіровськ та кількість інвалідів, що звернулись до вищеназваного органу та на цей час не працевлаштовані; про залучення в якості третьої особи осіб без самостійних вимог на боці відповідача Донецьку обласну медико-соціальну експертну комісію в особі МСЕК м. Кіровська та витребування інформації щодо кількості осіб, яким була встановлена інвалідність, та які мешкають в м. Кіровськ.

У засіданні від 17.08.2006р. позивач заперечував проти задоволення вказаних клопотань у повному обсязі.

Розглянувши вказані клопотання суд задовольнив клопотання відповідача про залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача:

- Кіровського міського центру зайнятості та витребування від Кіровського міського центру зайнятості документів про кількість працевлаштованих інвалідів в м. Кіровськ та кількість інвалідів, що звернулись до вищеназваного органу та на цей час не працевлаштовані;

- Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії в особі МСЕК м. Кіровська та витребування інформації щодо кількості осіб, яким була встановлена інвалідність, та які мешкають в м. Кіровськ.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи з охорони праці на підставі статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наслідками підготовчого засідання суд проголосив ухвали про – залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача Кіровського міського центру зайнятості та Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії в особі МСЕК м. Кіровська та про закінчення підготовчого засідання і призначення справи до судового розгляду на 11.09.2006р.

У судовому засіданні від 11.09.2006р. головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки сторонам та третій особі без самостійних вимог на боці відповідача Кіровського міського центру зайнятості, передбачені статтями 49, 51, 53, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач не відмовився від адміністративного позову, а відповідач не визнав адміністративний позов. Також сторони не скористались можливістю примирення, передбаченою статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поясненнях від №01-1548 від 08.09.2006р. Кіровський міський центр зайнятості повідомив суд, що відповідач протягом 2005р. щомісяця надавав інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН, але заявлених вакансій для інвалідів в них не було. Протягом 2005р. до центру зайнятості звернулось 10 осіб з обмеженою працездатністю за пошуком роботи, з них працевлаштовані 8 осіб на підприємства міста.

Внаслідок нез’явлення представника Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії та на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи був відкладений на 18.09.2006р.

У засіданні 18.09.2006р. представник Кіровського міського центру зайнятості надав пояснення №01-13/1588 від 14.09.2006р. щодо спеціальностей інвалідів, які звернулись у 2005р. за працевлаштуванням.

Також у судовому засіданні від 18.09.2006р. був присутній представник залученої судом в якості третьої особи на боці відповідача Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії, який пояснив суду, що належне найменування установи –Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи.

На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні з 18.09.2006р. по 03.10.2006р. була оголошена перерва для надання Донецьким обласним центром медико-соціальної експертизи документів, витребуваних ухвалами суду від 17.08.2006р. та від 11.09.2006р.

До суду надійшов лист №1317 від 26.09.2006р. з боку Донецького обласного центру медико-соціальної експертизи, де третя особа повідомляла суд про неможливість надати витребувані відомості щодо кількості інвалідів, які мешкають в м. Кіровське.

Під час судового розгляду були досліджені: Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., розрахунок суми позову; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; лист №02-501/2 від 18.04.2006р.; заперечення від 29.06.2006р.; пояснення від 27.06.2006р.; інформація про кількість робочих місць у 2005році; баланс на 31.12.2005р.; Статут ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу”; відомості про інвалідів, які працювали у ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу”; протокол №1 засідання комісії з проведення атестації робочих місць від 18.04.2003р.; висновки медико-соціальних (експертних) комісій, викладені у довідках; перелік робочих місць, атестованих за умовами праці в 2005-2006р., праця на яких надає право на отримання на пільгових умовах пенсії за віком; пояснення №01-1548 від 08.09.2006р.; пояснення №01-13/1588 від 14.09.2006р.; лист №1317 від 26.09.2006р.; звіти про наявність вільних робочих місць та потребу у працівниках за січень - грудень 2005р.; звіти з праці за формою №1-ПВ за 12 місяців 2005р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб без самостійних вимог господарський суд встановив наступне.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.

Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 6295осіб, чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 149 осіб.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях Відкритого акціонерного товариства „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське, створених відповідно до вимог вищенаведеної статті становить 252 особи.

Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації

Згідно пункту 3.6. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова – річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01) та фонду оплати праці штатних працівників (рядок 04) повинні збігатися з відповідними показниками державного статистичного спостереження форми №1-ПВ термінова-місячна за січень-грудень звітного року.

У рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою: рядок 05 = рядок 04 * 1000/рядок 01.

З урахуванням цієї формули, розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 20030грн.68коп. Таким чином, сума штрафних санкцій за 103 робочих місця, не зайняті інвалідами дорівнює 2063160грн.04коп.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі 36085грн.52коп. за період з 15.04.2006р. по 09.06.2006р.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною першою статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України “Про охорону праці” №229-IV від 21.11.2002р. працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Статтею 12 цього Закону визначено, що підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов’язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств пільг чи обмежень щодо виконання обов’язку зі створення робочих місць для інвалідів.

За таких обставин особливості господарської діяльності Товариства та умови праці хоча й обмежують коло робочих місць, на яких може використовуватись праця інвалідів, але не можуть бути підставою для зменшення встановленого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно із ст.18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Крім того, відповідно до п.10 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 (далі Положення), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Міністерства соціального захисту, місцевими радами, суспільними організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до п.2 Положення “Робочим місцем інваліда може бути:

- звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування;

- спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда.

Тобто, інвалід може бути працевлаштований як на спеціалізоване робоче місце так і звичайне робоче місце.

Разом з тим, згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Відповідно до вимог пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що виконанню відповідними органами обов’язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, здійснення заходів зі створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів.

Відповідно до п.2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами №3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998р. №244 (чинної до 01.01.2006р.), звіт за формою №3-ПН подається підприємствами незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно; ... у графі 4 проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до ст. 5 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про зайнятість населення” для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів.

Отже, звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.

З представлених відповідачем звітів форми №3-ПН за 2005р. вбачається, що Відкрите акціонерне товариство „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське не інформувало Кіровський міський центр зайнятості про потребу у працевлаштуванні інвалідів. У звітах за формою №3-ПН відсутні відомості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

У листі Кіровського міського центру зайнятості №02-501/2 від 18.04.2006р. також зазначено про те, що відповідач не повідомляв державну службу зайнятості про наявність вільних робочих місць та посад на яких може використовуватися праця інвалідів протягом 2005 року.

Згідно пояснень представника Кіровського міського центру зайнятості, центр зайнятості направляє громадян, що звернулись за допомогою у працевлаштуванні, у тому числі інвалідів, до підприємств, які надавали свої заявки про потребу у працівниках.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що нестворення відповідачем робочих місць для інвалідів та неповідомлення органів працевлаштування, перелічених у статті 18 Закону, про наявність такої вакантної посади унеможливило направлення цими органами до Відкритого акціонерного товариства „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське інвалідів для працевлаштування у звітному періоді.

Згідно із частиною 1 статті 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного найму підприємцем працівників.

Частиною 8 статті 69 цього Кодексу передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідач порушив приписи чинного законодавства, а тому штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році підлягають стягненню у примусовому порядку.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. (далі –Порядок) суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені із суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати, в розмірі, передбаченому законом.

Сума пені розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання із використанням облікової ставки Національного банку України, чинної на кожний конкретний день.

З урахуванням викладеного, розмір пені за період з 15.04.2006р. по 09.06.2006р., нарахований внаслідок несплати штрафних санкцій в сумі 2063160грн.04коп., становить 36085грн.52коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2063160грн04коп. та нарахованої пені 36085грн.52коп.

На підставі норм матеріального права, які містяться в Законі України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991 року, Положенні про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995року, ст.ст. 44, 218 Господарського кодексу України, а також керуючись 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, 263 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2063160грн04коп. та нарахованої пені 36085грн.52коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Шахта „Комсомолець Донбасу” м. Кіровське (86300, м. Кіровське, ЗКПО 05508186, МФО 335496) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська, буд.. 91, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) суму штрафних санкцій у розмірі 2063160грн04коп. та нарахованої пені 36085грн.52коп.

У судовому засіданні від 03.10.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст виготовлено 09.10.2006р.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 5 примірників: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи; 2 – третім особам