Постанова № 21942088, 15.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/1905/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кононенко О. В. при секретаріКухар В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про стягнення коштів за податковим боргом, - ВСТАНОВИВ: 31.01.2012 року Синельниківська обєднана державна податкова інспекція звернулась з поданням, в якому просить стягнути податковий борг з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», посилаючись на те, що відповідач не сплачує податкові зобовязання по податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг в сумі 87800,00 грн., який утворився в результаті несплати податкового зобовязання з податку на додану вартість визначеного податковою декларацією. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Заявник у судове засідання не зявився, але надав клопотання про розгляд справи без його участі. Адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити подання з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Синельниківській обєднаній державній податковій інспекції.

На виконання статті 49 Податкового кодексу відповідачем була подана податкова декларації з податку на додану вартість № 9013824771 від 17.01.2012 року.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом передбачені статтею 203 Податкового кодексу відповідно до якої, платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання вимог підпунктів 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон України № 2181-III) позивачу було направлено першу податкову вимогу № 1/6 від 12.10.2001 року (а.с. 16) та другу податкову вимогу № 2/101 від 05.12.2001 року (а.с. 15).

Відповідно до норм Закону України № 2181-III у разі несплати попередніх податкових вимог, на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються. Оскільки податковий борг виник у відповідача у 2001 році і не переривався, то нові податкові вимоги відповідачу не направлялись.

Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків не раніше 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже Синельниківська обєднана державна податкова інспекція правомірно звернулась з поданням до суду.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 159-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути за рахунок готівки та з рахунків у банках, обслуговуючих Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (52521, Дніпропетровська область, с. Воронове, вул. Дніпровська, б. 28, код ЄДРПОУ 03564045) податковий борг по податку на додану вартість в сумі 87800 (вісімдесят сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кононенко