Вирок № 2194173, 12.04.2007, Бериславський районний суд Херсонської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-111/2007 р.

12 квітня 2007 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судці Сіянка В. М. за участю:

секретаря Третьякової Т. М.

прокурора Ващенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Новосілка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, освіта середня, директор СТОВ «Берегиня», одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.І КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора СТОВ "Берегиня", що було зареєстроване 22.10.2002 року Бериславською районною державною адміністрацією Херсонської області і отримало ідентифікаційний код юридичної особи №32170166, знаходиться на обліку в ДПІ у Бериславському районі Херсонської області, як платник податків та має рахунки в банківських установах, відповідно до п. 4.2 статуту підприємства затвердженого на загальних зборах 15 жовтня 2002 року (протокол №1) та зареєстрованого Бериславським районною державною адміністрацією за № 597 від 22.10.2002 року, являється юридичною особою, що має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи і бланки з зазначенням свого найменуванням, фірмовий знак та інші атрибути, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків, відповідно до контракту з головою підприємства від 04.01.2006 року, який укладений на строк до 31.12.2010 року та статуту СТОВ "Берегиня", зареєстрованого Бериславською районною державною адміністрацією за №597 від 22 жовтня 2002 року, змін до статуту СТОВ "Берегиня", затверджених рішенням загальних зборів засновників (учасників) СТОВ "Берегиня" від 05.10.2004 p., протокол №9 з кінця 2004 року займався розробкою проекту договору оренди землі з громадянами-власниками державних актів на земельні ділянки. Протягом 2006 року відбувалося підписання договорів оренди з громадянами.

Після того, як були зібрані підписи всіх громадян, які були зазначені сторонами в договорі оренди землі, договір оренди підписав гр. ОСОБА_1 та скріпив свій підпис печаткою СТОВ "Берегиня". Після підписання договору оренди гр. ОСОБА_1 передав його на реєстрацію до Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та до Бериславського районного відділу Херсонської регіональної філії центру Державного земельного кадастру (ДЗК). Договір оренди землі був зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 вересня 2006 року.

В договорі оренди землі, датованим 18.09.2006 року серед інших орендодавців вказано і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які на той час, коли даний договір оренди підписував

2

гр.ОСОБА_1 вже померли. Гр.ОСОБА_1 знав про те, що дані громадяни померли, також йому було відомо про те, що за померлих в договорі оренди розписувались їх родичі.

Таким чином, гр. ОСОБА_1, у якості директора СТОВ "Берегиня", вчинив активні дії по підробці вищевказаного офіційного документу, а саме, засвідчив підписом керівника підроблений документ, а отже підтвердив внесені у нього, завідомо, неправдиві відомості, засвідчивши дійсність (правомірність), вказаних у ньому неправдивих фактів, про що гр. ОСОБА_1 було заздалегідь відомо, чим надав цьому документові легітимності. Після чого передав офіційний документ, зміст якого частково не відповідав дійсності для реєстрації до Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та до Бериславського районного відділу Херсонської регіональної філії центру ДЗК. СТОВ "Берегиня" обробляла земельні ділянки загальною площею 55,39 га, які належали померлим громадянам, сплачуючи орендну плату родичам померлих громадян, які не оформили правонаступництва, тобто не прийняли в установленому порядку спадщину після померлих громадян.

Окрім того, повторно, після підписання договору оренди, який датовано 18.09.2006 року, гр.ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою СТОВ "Берегиня" новий договір оренди землі. Після підписання договору оренди гр.ОСОБА_1 передав його на реєстрацію до Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та до Бериславського районного відділу Херсонської регіональної філії центру ДЗК. Договір оренди землі був зареєстрований у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2006 року.

В договорі оренди землі, датованим 13.11.2006 року серед інших орендодавців вказано і ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які на той час, коли даний договір оренди підписував гр.ОСОБА_1 вже померли. Гр.ОСОБА_1 знав про те, що дані громадяни померли, також йому було відомо про те, що за померлих в договорі оренди розписувались їх родичі.

Таким чином, гр.ОСОБА_1, у якості директора СТОВ "Берегиня", вчинив активні дії по підробці вищевказаного офіційного документу, а саме, засвідчив підписом керівника підроблений документ, а отже підтвердив внесені у нього, завідомо, неправдиві відомості, засвідчивши дійсність (правомірність), вказаних у ньому неправдивих фактів, про що гр. ОСОБА_1 було заздалегідь відомо, чим надав цьому документові легітимності. Після чого передав офіційний документ, зміст якого частково не відповідав дійсності для реєстрації до Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та до Бериславського районного відділу Херсонської регіональної філії центру ДЗК.

.СТОВ "Берегиня" обробляла земельні ділянки загальною площею 37,29 га, які належали померлим громадянам, сплачуючи орендну плату родичам померлих громадян, які не оформили правонаступництва, тобто не прийняли в установленому порядку спадщину після померлих громадян.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині вину свою визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що працює директором СТОВ "Берегиня", яке було засноване у 2002 році ним разом із ОСОБА_18 та ОСОБА_17, які є співзасновниками цього підприємства, з вересня 2002 року і по даний час. Дане підприємство займається вирощуванням сільгосппродукції. Підприємство діє на підставі установчого договору та статуту. В 2004 році до складу співвласників СТОВ "Берегиня" ввійшов ОСОБА_19.

Оскільки він є директором СТОВ "Берегиня", то в його посадові обов'язки входить вирішення всіх організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, з урахуванням обмежень, передбачених установчим договором, а саме право на укладення договорів на загальну суму не вище 5000 грн. Всі угоди на суму, що перевищує 5000 грн. він має право укладати лише за згодою Голови СТОВ "Берегиня" ОСОБА_19. В його обов'язки входить керівництво підприємством (трудовим колективом, який налічує близько 40 осіб). Його посадові права та обов'язки передбачені статутом, доповненнями до статуту, трудовим договором, який було укладено між ним та головою СТОВ "Берегиня" ОСОБА_19 у 2004 році.

ОСОБА_19. з 2004 року по теперішній час є головою СТОВ "Берегиня" (про що було прийнято рішення на загальних зборах співвласників). Про те яким чином голова СТОВ "Берегиня" має надавати дозвіл на укладення договорів на суму, що перевищує 5000 грн. він точно сказати не може. В усіх випадках ОСОБА_19. надавав свою згоду в усній формі, жодного разу письмова згода не оформлялась,

СТОВ "Берегиня" орендує землю у громадян - власників земельних ділянок, які розташовані на території Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Строк дії минулих договорів оренди минув у кінці 2005 року. Таким чином СТОВ "Берегиня" мусило укласти нові договори оренди землі. Як правило громадяни самостійно приходили і

2

підписували договори оренди землі, але були випадки, що люди не приїздили до нашого підприємства і тому ОСОБА_19 відвідував деяких громадян на власному транспорті і вони підписували договір оренди.

У вересні 2006 року він підписав перший договір оренди, даний договір оренди був вже підписаний всіма громадянами, які були зазначені в договорі. Даний договір було зареєстровано 18.09.2006 року в Державному земельному кадастрі.

Коли він підписував цей договір, то йому було відомо, що деякі з осіб, які в цьому договорі зазначені як власники земельних ділянок, на той час вже померли. Йому було відомо також про те, що близькі родичі померлих осіб не переоформили на себе право власності на земельні ділянки. Тому він розумів, що ці особи не мають ніякого права на користування земельними ділянками їх померлих родичів до переоформлення всіх необхідних документів. До нього з цього приводу підходив ОСОБА_20 і казав, що його матір померла і що він ще не переоформив документи на земельну ділянку. ОСОБА_20 попросив його, щоб він дозволив йому розписатися за його померлу матір, оскільки він бажав отримувати орендну плату за землю. Йому було відомо про те, що якщо спадкоємці протягом шести місяців не отримають спадщину, то ці земельні ділянки можуть бути визнані безхазяйними за рішенням суду та перейти до сільської ради, а відповідно і розпоряджатися земельними ділянками буде саме сільська рада, в результаті чого орендна плата буде сплачуватися до сільської ради. Не зважаючи на те, що йому було відомо про те, що деякі громадяни - власники землі померли і він не мав ніякого права на підписання договору оренди, оскільки в ньому внесено інформацію, яка не відповідає дійсності, він його підписав, тим самим надав йому юридичну силу. Йому було відомо, що були й інші випадки, коли громадяни розписувалися за своїх померлих родичів, але конкретних прізвищ він назвати не може. Хто носив договір на реєстрацію до сільської ради йому не відомо, він цим питанням не займався. Питаннями розробки, підписання, та реєстрації займався зокрема гр. ОСОБА_19. Про те, чи саме він носив договір на реєстрацію до сільської ради йому не відомо.

Окрім того 13.11.2006 року він підписав і другий договір оренди землі від ім'я СТОВ "Берегиня". До нього також підходила ОСОБА_21 і просила розписатися за свою померлу матір, оскільки вона не хоче втрачати орендну плату. Він їй дозволив. Йому було відомо, що він підписує договір, в якому стоїть підпис не власника землі, а його родича, а фактичний власник землі помер. Таким чином він усвідомлював, що в офіційні документи, які він підписував, а в наступному передавав на реєстрацію в органи державної влади були внесені завідомо неправдиві дані.

Свою вину у внесенні у офіційні документи, тобто договору оренди від 19.09.2006 року та 13.11.2006 року, на підставі яких СТОВ "Берегиня" отримало можливість обробляти земельні ділянки в тому числі, і ті, що належали померлим особам, він визнає повністю, у вчиненому щиро кається.

Він свідомо, умисно підписав договори оренди землі між СТОВ "Берегиня" та громадянами -власниками державних актів на право власності на землю. Він це зробив з метою надати можливість родичам померлих громадянам (яким належали земельні ділянки) отримувати орендну плату за землю. Він розумів, що фактично ці особи є спадкоємцями померлих і для того, щоб переоформити право власності на земельні ділянки потрібен певний час. Якщо б він не погодився на підписання зазначених договорів оренди землі, навіть знаючи, що власники деяких з них вже померли, то земля залишилися без обробітку, а спадкоємці не отримували орендну плату. Окрім того СТОВ "Берегиня" також було потрібно якомога більше землі для обробітку. Якщо б він звернувся до сільської ради з метою оренди землі померлих громадян, то підприємство б отримало можливість обробляти цю землю набагато пізніше, окрім того спадкоємці в наступному могли б довести в судовому порядку своє право власності на ці земельні ділянки, і тому б СТОВ "Берегиня" могла витрати гроші на обробіток землі, вирощування урожаю, а в наступному б втратила цей урожай. Тому йому було вигідно підписати вищезазначені договори оренди землі в інтересах підприємства.

Він нікому нічим не віддячував за те, щоб зареєструвати договори оренди землі від 18.09.2006 року та від 13.11.2006 року, йому за це також ніхто і нічим не віддячував.

Крім визнання вини, вина підсудного ОСОБА_1 у вчинених злочинах підтверджується слідуючими доказами:

· протоколом виїмки документів від 12.01.2007 року (а. с. 95);

· протоколом огляду документів від 29.01.2007 року (а. с. 96-105);

· речовими доказами, вилученими 12.01.2007 року та оглянутими 29.01.2007 року (а. с. 18-66, 93);

· речовими доказами долученими до справи постановою від 27.01.2007 року (а. с. 120-121, 124, 127-128, 131-132, 135-136, 139-140, 144-145);

· актовими записами про смерть (а. с. 154-168, 172-173);

3

· платіжним дорученням від 29.01.2007 року (а. с. 195);

· довідкою від 29.01.2007 року про утримання суми коштів із заробітної плати підсудного (а. с. 198).

Інші докази по справі, відповідно до ч.З ст. 299 КПК України, судом не досліджувалися, поскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким не оспорювався.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Злочинні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 366 ч. 1 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, вчинення злочину вперше, дані на особу позитивні громадську та виробничу характеристики, каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, і вважає, що йому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу, особа підсудного не є суспільно небезпечною, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнав щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнав вчинення злочину повторно.

Цивільний позов, заявлений у справі не підлягає задоволенню, оскільки цивільний позивач не навів правових підстав щодо наявності у нього права розпорядження земельними ділянками (в тому числі надання їх в оренду та отримання орендної плати) після померлих громадян, від імені яких в договорах оренди підписувалися їхні родичі, - власників земельних ділянок на підставі державних актів на право приватної власності на землю, не надав доказів визнання цих земельних ділянок безхазяйними чи визнання спадщини відумерлою у встановленому законом порядку.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази підлягають залишенню при справі.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнавши винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України до сплати штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (шістсот вісімдесят гривень) із позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі функції строком на один рік.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до вступу в вироку в законну силу не змінювати.

Речові докази - залишити при справі.

У задоволенні цивільного позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення, шляхом подачі скарги до Бериславського районного суду.

Суддя В-М- сіянк0