Постанова № 21941635, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2011 р.

(17:00) Справа №2а-10307/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Кримавтотранс” звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення останнього від 10.08.2011 року № 0000694102 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 596317,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 344336,50 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено із порушенням норм Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не зявився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь яких клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надавав. 22.11.11р. надав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що підстави про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення, відсутні.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача відповідно до заявленого ним клопотання та у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Кримавтотранс” є юридичною особою, ідентифікаційний код 03120667.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ "АК "Кримавтотранс" ( ЄДРПОУ 03120667) з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з АТЗТ "Вітас" (ЄДРПОУ 20732633) за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.

За результатами вищезазначеної перевірки від 25.07.11р. було складено акт № 290/41-2/03120667. Відповідно до висновків акту від 25.07.2011 року було зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень-грудень 2010 року та за травень 2011 року по взаємовідносинах з АТЗТ "Вітас" на суму 596317,00 грн., з яких 305692,00 грн. за вересень 2010 року, 599, 00 грн. за жовтень 2010 року, 599,00 грн. за листопад 2010 року, 152224,00 грн. за грудень 2010 року, 137203,00 грн. за травень 2011 року (а. с. 7-17).

На підставі акту перевірки від 25.07.2011 року СДПІ в м. Сімферополь прийнято податкове повідомлення рішення від 10.08.11р. № 0000694102, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 940653,50 грн., з яких 596317,00 грн. збільшення за основним платежем, 344336,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.19).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.178 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлений перелік об'єктів оподаткування, згідно із підпунктом "а" вказаного пункту об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до абзацу першого пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами 1-4 пункту 198.2 та абзацами 1-2 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, яким затверджено форму Податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п. 2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п. 5). Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В той же час, в акті перевірки, посадовими особами відповідача зазначено, що реєстрація АТЗТ “Вітас” як платника податку на додану вартість, анульовано, в звязку з чим, позивач не мав права включати суму ПДВ 596317,00 грн. до складу податкового кредиту протягом вересня - грудня 2010 року та травня 2011 у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у АТЗТ “Вітас”, згідно податкових накладних № 17, №18, №19 від 30.09.2010 року, № 20 від 31.10.2010 року, № 22 від 31.11.2010 року, № 23, № 24 від 31.12.2010 року та №1, №2 від 31.05.2011 року.

На думку відповідача факт анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ “Вітас” свідчить про порушення позивачем ст.201 Податкового Кодексу України, відповідно до якої право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ПК України), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.1 п.201.10 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи свідоцтво про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ “Вітас” анульовано 19.05.2010 за ініціативою органу податкової служби, проте АТЗТ “Вітас”, не подівшись з зазначеним рішенням звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування рішення щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що вбачається з листа ДПІ в м. Сімферополі від 06.04.2011 року № 3350/7/15-2 (а. с. 50).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.06.10р. по справі №2а-7269/10/15/1070 за позовом Акціонерного товариства закритого типу “Вітас” до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 394/15-2 від 19.05.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу “Вітас” до ухвалення судового рішення у справі (а. с. 22).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.10 р. по справі №2а-7269/10/15/1070 за позовом Акціонерного товариства закритого типу “Вітас” до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерне товариство закритого типу “Вітас”, оформлене актом № 394/15-2 від 19.05.10р., скасовано заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту №394/15-2 від 19.05.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу “Вітас”(а. с. 23-28).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.11р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.10р. по справі №2а-7269/10/15/1070 залишено без змін (а. с. 29-32).

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У разі набрання законної сили рішення про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Отже протиправно анульоване свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ АТЗТ “Вітас” з дати прийняття протиправного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, оформлене актом № 394/15-2 від 19.05.10 року до дати набрання законної сили рішення по справі №2а-7269/10/15/1070, тобто ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.11р. є чинним.

З огляду на викладене, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 290/41-2/03120667 від 25.07.2011 року, щодо завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за вересень-грудень 2010 року та травень 2011 року в сумі 596317,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з ПДВ від 10.08.11р. №0000694102 в сумі 940653,50 грн., з яких 596317,00 грн. завищення за основним платежем, 344336,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, протиправно.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 10.08.2011 року № 0000694102 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 596317,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 344336,50 грн. винесеного на підставі акту від 25.07.2011 року № 290/41-2/03120667.

3.Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Кримавтотранс” на рахунок у банку (ідентифікаційний код 03120667, 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20а) 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.