Постанова № 2193988, 12.06.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

12 червня 2008 р.                                                                                    Справа № 2-а-2582/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сторчак Володимир Юрійович,

При секретарі судового засідання:   Гонті Інні Олександрівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Томенко Р.В.

відповідача :   Мазур Р.М., Боценко Д.І., Супрун М.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Україна", м. Вінниця  

до:   Державної податкової інспекції у м. Вінниці,

 до   Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області  

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по  бюджетному  відшкодуванню

ВСТАНОВИВ :

ТОВ “Барлінек Україна”(надалі –позивач) звернулось з позовом до ДПІ у м. Вінниці (надалі –відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (надалі –відповідач 2) про визнання дій відповідачів щодо невідшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 1885 грн. протиправними, зобов’язання відповідача 1 направити відповідачу 2 висновок про відшкодування позивачу цієї суми бюджетного відшкодування, зобов’язання відповідача 2 провести зазначене відшкодування.

Представник позивача 27.03.2008 року подав заяву про зміну та доповнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 21238 грн., за січень 2007 року в розмірі 108252 грн., за березень 2007 року в розмірі 32140 грн., за травень 2007 року в розмірі 79853 грн., за червень 2007 року в розмірі 432152 грн., за липень 2007 року в розмірі 1885 грн., за серпень 2007 року в розмірі 354104 грн. протиправною, стягнути з Державного бюджету зазначені суми бюджетної заборгованості.

Представник позивача 06.06.2008 року подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачами відшкодовано 104864 грн. за серпень 2007 року згідно висновку відповідача 1 №202 від 28.02.2008 року, зменшив позовні вимоги на цю суму.

Представник позивача 09.06.2008 року подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачами 20.05.2008 року та 04.06.2008 року відшкодовано позивачу 41786 грн. та 38067 грн. відповідно бюджетного відшкодування за травень 2007 року згідно висновків відповідача 1 №440 від 19.05.2008 року та №495 від 03.06.2008 року відповідно, чим повністю погашено заборгованість по бюджетному відшкодуванню за цей місяць. 19.05.2008 року відповідач 2 відшкодував позивачу 339665 грн. бюджетного відшкодування за червень 2007 року згідно висновку відповідача 1 №439 від 19.05.2008 року, 10.04.2008 року та 20.05.2008 року –35705 грн. та 40362 грн. відповідно бюджетного відшкодування за серпень 2007 року згідно висновків відповідача 1 №338 від 10.04.2008 року та №441 від 19.05.2008 року відповідно, зменшив позовні вимоги на цю суму.

Позов мотивовано наступним.

Згідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 цього Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідач 1 своїми перевірками (акт від 20.03.2007 року №524-23-10/33088794, акт від 08.06.2007 року №                    /2330/33088794, акт від 03.08.2007 року №1424/2330/33088794, акт від 24.10.2007 року №1885/2330/33088794, акт від 17.12.2007 року №2258/2330/33088794) повністю підтвердив заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування, проте відповідачі повністю не відшкодовують суми податку, чим порушують його права та законні інтереси, наносять шкоду господарській діяльності, позбавляють обігових коштів.

За грудень 2006 року підтверджені до відшкодування 613270 грн., відшкодовані 592032 грн., невідшкодовані 21238 грн.; за січень 2007 року підтверджені до відшкодування 601398 грн., відшкодовано 493146 грн., не відшкодовано 108252; за березень 2007 року підтверджені до відшкодування 459142 грн., відшкодовано 427002 грн., не відшкодовано 32140 грн.; за червень 2007 року підтверджені до відшкодування 818470 грн., відшкодовано 725983 грн., не відшкодовано 92487 грн.; за липень 2007 року підтверджені до відшкодування 17950 грн., відшкодовано 16065 грн., не відшкодовано 1885 грн.; за серпень 2007 року підтверджені до відшкодування 776196 грн., відшкодовано 603103 грн., не відшкодовано 173093 грн.

Листом від 09.11.2007 року №11-70/1085 відповідач 2 повідомив, що позивачу відшкодовані всі суми згідно висновків відповідача 1, висновків на інші суми до відповідача 2 не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив його задовольнити.

Відповідач 1 проти позову заперечив і просив в позові відмовити, посилаючись на наступне.

За грудень 2006 року позивачу відшкодовано 585335 грн. поточними нарахуваннями, а саме згідно уточнюючого розрахунку від 26.11.2007 року за жовтень 2007 року на збільшення суми, яка підлягає сплаті до бюджету на 636969 грн. Сума в розмірі 27935 грн. не відшкодована в зв’язку з проведенням зустрічних перевірок.

За січень 2007 року позивачу сума відшкодована повністю в повному розмірі, а саме 601398 грн.

За березень 2007 року позивачу відшкодовано 427002 грн. Сума в розмірі 32140 грн. не відшкодована в зв’язку з проведенням зустрічних перевірок.

За травень 2007 року позивачу відшкодовано 680186 грн. Сума в розмірі 38067 грн. не відшкодована в зв’язку з проведенням зустрічних перевірок.

За червень 2007 року позивачу відшкодовано 386318 грн. Сума в розмірі 92487 грн. не відшкодована в зв’язку з проведенням зустрічних перевірок.

За липень 2007 року позивачу відшкодовано 16065 грн. Сума в розмірі 1885 грн. не відшкодована в зв’язку з проведенням зустрічних перевірок.

За серпень 2007 року позивачу відшкодовано 562741 грн. Сума в розмірі 182893 грн. не відшкодована в зв’язку з проведенням зустрічних перевірок.

Відповідач 1 зазначив, що відшкодування позивачу поточними нарахуваннями відбувається в режимі, визначеному Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав та просив в позові відмовити повністю.

Відповідач 2 проти позову заперечив і просив в позові відмовити, посилаючись на наступне.

Позивачу відшкодовано податок на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 592032 грн. згідно висновків №244 від 19.03.2007 року, №168 від 20.02.2008 року, за січень 2007 року в розмірі 493146 грн. згідно висновку №1205 від 22.11.2007 року, за березень 2007 року в розмірі 427002 грн. згідно висновків №1203 від 22.11.2007 року, №1305 від 12.12.2007 року, за червень 2007 року в розмірі 386318 грн. згідно висновків №1304 від 12.12.2007 року, №439 від 19.05.2008 року, за липень 2007 року в розмірі 16065 грн. згідно висновку №1291 від 10.12.2007 року, за серпень 2007 року в розмірі 527036 грн. згідно висновків №127 від 14.02.2008 року, №126 від 14.02.2008 року, №202 від 28.02.2008 року, №338 від 10.04.2008 року та №441 від 19.05.2008 року. Інших висновків до відповідача 2 від відповідача 1 не надходило, а тому відповідач 2 не мав права проводити відшкодування.

Згідно ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкові органи є контролюючими стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”та п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72, органи Державного казначейства України мають право проводити бюджетне відшкодування виключно за наявності висновку податкового органу.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав та просив в позові відмовити повністю.

Заявою від 28.03.2008 року №345вих-08 у справу вступив прокурор м. Вінниці як третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог.

Представник прокуратури м. Вінниці в судовому засіданні проти позову заперечив з тих же підстав, що і відповідачі по справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Позивачем 15.01.2007 року подано відповідачу 1 декларацію з податку на додану вартість за грудень 2006 року. В Додатку №4 до декларації міститься заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 613270 грн.

Позивачем 19.02.2007 року подано відповідачу 1 декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року. В Додатку №4 до декларації міститься заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 601398 грн.

Позивачем 20.04.2007 року подано відповідачу 1 декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року. В Додатку №4 до декларації міститься заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 459142 грн.

Позивачем 19.07.2007 року подано відповідачу 1 декларацію з податку на додану вартість за червень 2007 року. В Додатку №4 до декларації міститься заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 818470 грн.

Позивачем 17.08.2007 року подано відповідачу 1 декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року. В Додатку №4 до декларації міститься заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 17950 грн.

Позивачем 20.09.2007 року подано відповідачу 1 декларацію з податку на додану вартість за серпень 2007 року. В Додатку №4 до декларації міститься заява про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 776196 грн.

Відповідач 1 провів виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.10.2005 року по 01.01.2007 року, по податку на додану вартість за період з 01.12.2006 року по 01.01.2007 року, про що склав акт від 20.03.2007 року №524-23-10/33088794. Пунктами 3.1.5.5.4, 3.1.5.5.5 даного акту встановлено правильність обчислення суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року і підтверджена сума бюджетного відшкодування за цей період в розмірі 613270  грн.

Відповідач 1 провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за період з 01.01.2007 року по 01.03.2007 року, про що склав акт від 08.06.2007 року №  /2330/33088794. Пунктами 3.2.3, 3.3., 4.1 даного акту встановлено правильність обчислення сум бюджетного відшкодування за січень 2007 року і підтверджена сума бюджетного відшкодування за цей період в розмірі 601398 грн.

Відповідач 1 провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за період з 01.03.2007 року по 01.06.2007 року, про що склав акт від 03.08.2007 року №1424/2330/33088794. Пунктами 3.2.3, 3.3., 4.1 даного акту встановлено правильність обчислення сум бюджетного відшкодування за березень 2007 року і підтверджена сума бюджетного відшкодування за цей період в розмірі 459142 грн.

Відповідач 1 провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за період з 01.06.2007 року по 01.08.2007 року, про що склав акт від 24.10.2007 року №1885/2330/33088794. Пунктами 3.2.3, 3.3., 4.1 даного акту встановлено правильність обчислення сум бюджетного відшкодування за червень 2007 року та липень 2007 року і підтверджені суми бюджетного відшкодування за цей період відповідно в розмірі 818470 грн. та 17950 грн.

Відповідач 1 провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за період з 01.08.2007 року по 01.10.2007 року, про що склав акт від 17.12.2007 року №2258/2330/33088794. Пунктами 3.2.3, 3.3., 4.1 даного акту встановлено правильність обчислення сум бюджетного відшкодування за серпень 2007 року і підтверджена сума бюджетного відшкодування за цей період в розмірі 776196 грн.

Як встановлено судом, відповідач 1 надав відповідачу 2 висновки про бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок позивача сум податку на додану вартість за грудень 2006 року №244 від 19.03.2007 року на суму 483780 грн., №168 від 20.02.2008 року на суму 108252 грн., за січень 2007 року №1205 від 22.11.2007 року на суму 493146 грн., за березень 2007 року №1203 від 22.11.2007 року на суму 390271 грн., №1305 від 12.12.2007 року на суму 36731 грн., за червень 2007 року №1304 від 12.12.2007 року на суму 386318 грн., №439 від 19.05.2008 року на суму 339665 грн.,  за липень 2007 року №1291 від 10.12.2007 року на суму 16065 грн., за серпень 2007 року №127 від 14.02.2008 року на суму 303492 грн., №126 від 14.02.2008 року на суму 118680 грн., №202 від 28.02.2008 року на суму 104864 грн., №338 від 10.04.2008 року на суму 35705 грн., №441 від 19.05.2008 року на суму 40362 грн.

У відповідності до цих висновків відповідач 2 перерахував на рахунок позивача зазначені у висновках суми бюджетного відшкодування, що підтверджується виписками Вінницької філії АКБ “Правекс-Банк”від 22.03.2007 року, від 27.11.2007 року, від 28.11.2007 року, від 29.11.2007 року, від 11.12.2007 року, від 20.12.2007 року, від 19.02.2008 року, від 22.02.2008 року,  від 29.02.2008 року, від 10.04.2008 року, від 19.05.2008 року, від 20.05.2008 року.

Інших висновків про бюджетне відшкодування позивачу сум податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 21238 грн., за січень 2007 року в розмірі 108252 грн., за березень 2007 року в розмірі 32140 грн., за червень 2007 року в розмірі 92487 грн., за липень 2007 року в розмірі 1885 грн., за серпень 2007 року в розмірі 173093 грн. відповідач 1 відповідачу 2 не надавав.

Суд вважає бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 21238 грн., за січень 2007 року в розмірі 108252 грн., за березень 2007 року в розмірі 32140 грн., за червень 2007 року в розмірі 92487 грн., за липень 2007 року в розмірі 1885 грн., за серпень 2007 року в розмірі 173093 грн. протиправною з наступних підстав.

П.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Як встановлено судом, позивач виконав вимоги цієї норми Закону.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 цього Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як встановлено судом, відповідач 1 провів планову та позапланові виїзні документальні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача, за наслідками яких суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, січень 2007 року, березень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року та серпень 2007 року, заявлені позивачем, були підтверджені. Проте, всупереч вимогам Закону відповідач 1 направив висновки відповідачу 2 на повернення сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача лише частково, тобто не на всі підтверджені перевірками суми.

Посилання відповідача 1 на погашення невідшкодованих сум бюджетного відшкодування за грудень 2006 року, березень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року та серпень 2007 року в зв’язку з проведенням зустрічних перевірок суд не приймає до уваги, оскільки наведені вище норми п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”чітко визначають порядок і строки бюджетного відшкодування, і жодні зустрічні перевірки не є підставою для податкового органу порушувати ці строки.

Посилання відповідача 1 на погашення невідшкодованої суми  бюджетного відшкодування за грудень 2006 року поточними нарахуваннями, а саме згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, поданого 26.11.2007 року, яким збільшено податкове зобов’язання на 636969 грн., суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідач 1 перевищив надані йому законом повноваження, діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений законом, оскільки згідно п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Таким чином, право визначати напрямки бюджетного відшкодування з податку на додану вартість належить виключно платнику податків, в даному випадку позивачу. Даним Законом не передбачено право податкового органу на власний розсуд змінювати напрямки бюджетного відшкодування, в т.ч. зараховувати підтверджені документальними перевірками суми бюджетного відшкодування в погашення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно ч.1 п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 цього Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ч.2 цієї норми встановлює, що погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків може бути здійснено шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків, що виникли згідно з нормами податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов'язань платника податків. Така оплата (погашення) здійснюється на підставі заяви платника податків за спільним рішенням податкового органу та органу Державного казначейства України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 не було дотримано зазначених вимог Закону України “Про податок на додану вартість”та Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Крім того, з наданих позивачем пояснень та письмових доказів вбачається, що відповідач 1 прийняв податкове повідомлення-рішення форми “В2”від 26.10.2007 року №0000632330/0, яким встановив заниження позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 660833 грн. за червень 2007 року та липень 2007 року.

Згідно п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п.7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно п.п.7.7.3 цього пункту Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Заявою від 29.02.2008 року позивач просив відповідача 1 в рахунок погашення податкових зобов’язань в першу чергу врахувати суму заниження бюджетного відшкодування згідно вказаного податкового повідомлення-рішення форми “В2”, а заявлені суми бюджетного відшкодування повернути на розрахунковий рахунок

Таким чином, суд вважає, дії відповідача 1 такими, що суперечать вимогам п.п.7.7.3, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки за наявності сум заниження бюджетного відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення форми “В2”відповідач 1 погасив податкові зобов’язання позивача за рахунок сум, належних до бюджетного відшкодування.

Судом не приймаються твердження відповідача 1 про те, що 108252 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року були перераховані позивачу  згідно висновку №168 від 22.02.2008 року, оскільки в даному висновку зазначений податковий період, за який проводиться бюджетне відшкодування –грудень 2006 року. Також в матеріалах справи наявна копія виписки Вінницької філії АКБ “Правекс-Банк”від 22.02.2008 року, відповідно до якої 108252 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були перераховані позивачу  згідно висновку №168 від 20.02.2008 року за грудень 2006 року. Також зазначене підтверджується поясненнями представника відповідача 2.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності своєї бездіяльності відповідач 1 суду не надав.

Враховуючи протиправність бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 21238 грн., за січень 2007 року в розмірі 108252 грн., за березень 2007 року в розмірі 32140 грн., за червень 2007 року в розмірі 92487 грн., за липень 2007 року в розмірі 1885 грн., за серпень 2007 року в розмірі 173093 грн., наявність передбачених законом підстав для отримання позивачем зазначених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, необхідності гарантування захисту усіх суб’єктів права власності і господарювання, встановленого ч.4 ст.13, ч.4 ст.41 Конституції України, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України зазначених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Барлінек Україна”задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновків про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю “Барлінек Україна”сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 21238 грн., за січень 2007 року в розмірі 108252 грн., за березень 2007 року в розмірі 32140 грн., за червень 2007 року в розмірі 92487 грн., за липень 2007 року в розмірі 1885 грн., за серпень 2007 року в розмірі 173093 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Барлінек Україна”суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 21238 грн., за січень 2007 року в розмірі 108252 грн., за березень 2007 року в розмірі 32140 грн., за червень 2007 року в розмірі 92487 грн., за липень 2007 року в розмірі 1885 грн., за серпень 2007 року в розмірі 173093 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Барлінек Україна”3 грн. 40 коп. державного мита.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  17.06.08 

Суддя                                                                     Сторчак Володимир Юрійович