Вирок № 21937751, 05.03.2012, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 1-165/11

05 березня 2012 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Грещука Р.П.

секретаря - Юрчило Л.М.

за участю прокурора Іроденко О.С.,

підсудних- ОСОБА_2., ОСОБА_1,

захисника підсудної ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_3,

захисника підсудної ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна справу, в якій обвинувачуються ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, уродженка с.Расавка, Кагарлицького району, Київської області, жительки АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, не одружена, на утриманні одна неповнолітня дитина, з повною загальною середньою освітою, працює на тимчасових заробітках, не судима, громадянка України, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.149 ч.2, 15 ч.2, 149 ч.2, 189 ч.2 КК України ,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, українка, уродженка та жителька АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, одружена, на утриманні немає нікого, з повною загальною середньою освітою, пенсіонерка, не судима, громадянка України, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 149 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_2 умисно вчинила вербування людини з метою експлуатації з використанням обману, за попередньою змовою групою осіб. Також, умисно вчинила вербування та переміщення людини з метою експлуатації, з використанням обману щодо декілька осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілих.Умисно здійснила замах на вербування та переміщення людини, вчиненими з метою експлуатації з використанням обману, уразливого стану, щодо неповнолітнього, щодо декількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб. Крім того, вчинила умисні дії, які полягали у вимозі передачі чужого майна, вчиненими з погрозою знищення майна та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Підсудна ОСОБА_1 умисно вчинила замах на вербування та переміщення людини, вчиненими з метою експлуатації, з використанням обману, уразливого стану, щодо неповнолітнього, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

Злочини вчинено ними при наступних обставинах.

Протягом вересня -жовтня 2008 року ОСОБА_2 вступила в злочинну змову з громадянином Болгарії ОСОБА_12, матеріали відносно якого виділені органами досудового слідства в окреме провадження, з метою незаконного збагачення, шляхом зайняття діяльністю, повязаною з торгівлею людьми і розпочали займатися вербуванням осіб жіночої статі, підшукуючи молодих жінок на території України, для подальшого їх переміщення та сексуальної експлуатації в Республіці Польща.

Так, у вересні 2008 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, в м. Надвірна зустрілася з малозабезпеченою жителькою с. Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 і шляхом обману, під приводом легального працевлаштування в Республіці Польща, запропонувала їй високооплачувану роботу на посаді продавця-консультанта в супермаркеті, який нібито належав ОСОБА_12, пообіцявши їй заробітну плату у розмірі 800-900 доларів США в місяць, при цьому повідомивши їй про можливість в будь-який час повернутися додому, на що ОСОБА_8 у звязку з скрутним матеріальним становищем надала добровільну згоду на поїздку.

З метою забезпечення своєї злочинної діяльності, ОСОБА_2 та ОСОБА_12, протягом вересня - жовтня 2008 року залучили ОСОБА_8 в боргову кабалу, шляхом надання їй в борг грошових коштів на оформлення документів для виїзду за кордон у стислі строки.

ОСОБА_8, повністю довіряючи ОСОБА_2, вважаючи, що буде виконувати роботу продавця-консультанта в супермаркеті в Республіці Польща, за грошові кошти в сумі 503 грн. 78 коп., надані ОСОБА_2 та ОСОБА_12, виготовила паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 організували поїздку ОСОБА_8 в консульство Республіці Польща у м. Львів, де за їхні кошти ОСОБА_8 придбала страховий поліс для оформлення візи.

Однак, ОСОБА_8 візу не оформила у звязку з відсутністю запрошення до Республіці Польща на її ім`я, яке повинен був прислати ОСОБА_12

Після цього ОСОБА_2 вилучила у ОСОБА_8 паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон до моменту безпосереднього переміщення останньої за кордон.

В грудні 2008 року ОСОБА_8, обдумавши пропозицію і дізнавшись про справжні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_12 залучити її для сексуальної експлуатації для задоволення сексуальних потреб осіб чоловічої статі на території Республіці Польща з метою отримання прибутку, відмовилась від поїздки, про що повідомила ОСОБА_2, яка після відмови одразу наполягала на поверненні витрачених грошей, наданих ОСОБА_2 та ОСОБА_12 з метою виготовлення документів для виїзду за кордон ОСОБА_8

З метою незаконного збагачення шляхом зайняття діяльністю, повязаною з торгівлею людьми, ОСОБА_2, ОСОБА_12 протягом червня - липня 2009 року, повторно, підшукали двох малозабезпечених дівчат ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительку Чортківського району Тернопільської області та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительку Надвірнянського району Івано-Франківської області, яким запропонували легальне працевлаштування у м. Варшава продавцями в супермаркеті,який нібито належав ОСОБА_12, при цьому повідомивши їм про можливість в будь-який час повернутися додому.

ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_12 з метою повного переконання та досягнення домовленості, шляхом безпосереднього запрошення на роботу ОСОБА_9 та ОСОБА_7, приховали відомості про запропоновану ними роботу в Республіці Польща, залучили їх в боргову кабалу, шляхом надання їм в борг грошових коштів на оформлення документів для виїзду за кордон у стислі строки, при цьому сума та порядок розрахунку ними не обговорювалися.

ОСОБА_9 та ОСОБА_7, повністю довіряючи ОСОБА_2 та ОСОБА_12 надали добровільну згоду виїхати в Республіці Польща з метою легального працевлаштування.

Отримавши згоду ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які вважали, що будуть працювати продавцями в супермаркеті, на поїздку до Республіці Польща, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 надали власні грошові кошти ОСОБА_15, яка у звязку з відсутністю останніх на території України сприяла у виготовленні паспортів громадянина України для виїзду за кордон, придбанні страхових полісів та оплаті коштів за виготовлення візи для ОСОБА_9 та ОСОБА_7

29.07. 2009 року ОСОБА_15 придбала для ОСОБА_9 та ОСОБА_7 два квитки на автобус сполученням Івано-Франківськ Варшава за кошти, надані ОСОБА_2 та ОСОБА_12, про що повідомила останніх.

30.07.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_12, діючи згідно попередньої домовленості, забезпечивши переміщення ОСОБА_9 та ОСОБА_7 через державний кордон України, зустріли їх у м. Варшава, де влаштували ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на проживання, і обмежуючи свободу їх пересування та забороняючи телефонувати рідним, вилучили в останніх паспорти громадянина України для виїзду за кордон, після чого шляхом погроз фізичною розправою, утримуючи їх в борговій кабалі, примушували ОСОБА_9 та ОСОБА_7 надавати сексуальні послуги чоловікам без засобів контрацепції в районі обїзної дороги м. Варшава, при цьому забирали у них отримані шляхом зайняття проституцією кошти, які привласнили та використали на власні потреби.

06-07.08.2009 року ОСОБА_9, усвідомлюючи, що потрапила в сексуальну експлуатацію, інсценувала побиття її клієнтом та інсценувала намір вчинити самогубство перед ОСОБА_12 та ОСОБА_2, внаслідок чого отримала від останніх свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

09.08.2009 року ОСОБА_12 та ОСОБА_2 з метою приховати від розголосу свою злочинну діяльність придбали квиток на автобус сполученням Варшава - Тернопіль для ОСОБА_9, яка перетнула державний кордон України та прибула до свого місця проживання, де в подальшому звернулася до правоохоронних органів України.

14.09.2009 року ОСОБА_7, усвідомлюючи, що потрапила в сексуальну експлуатацію, скориставшись відсутністю нагляду з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_12, передзвонила своїй сестрі ОСОБА_16, яка у розмові з ОСОБА_2 переконала її відпустити сестру додому.

16.09.2009 року ОСОБА_12 та ОСОБА_2 з метою приховати від розголосу свою злочинну діяльність, придбали квиток на автобус сполученням Варшава - Івано-Франківськ для ОСОБА_7, яка перетнула державний кордон України та прибула до свого місця проживання, де в подальшому звернулася до правоохоронних органів України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у березні вересні 2010 року з метою незаконного збагачення шляхом зайняття діяльністю, повязаною з торгівлею людьми, ОСОБА_2 та ОСОБА_15 реалізуючи свій злочинний умисел, в м. Надвірна зустрілися з жителькою с. Гринівка Богородчанського району Івано-Франківської області ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, і чітко усвідомлюючи що вона є неповнолітньою, скориставшись її уразливим станом, вираженим у необєктивному сприйнятті дійсного характеру працевлаштування, виду діяльності і гострої потреби в грошових засобах, шляхом обману під приводом легального працевлаштування в Республіці Польща, запропонували їй високооплачувану роботу в супермаркеті, який нібито належав ОСОБА_12, при цьому повідомивши їй про можливість в будь-який час повернутися додому.

На пропозицію ОСОБА_2 та ОСОБА_15 у звязку з скрутним матеріальним становищем, неповнолітня ОСОБА_6 надала добровільну згоду на поїздку.

Виконавши усі можливі умисні дії, безпосередньо спрямовані на вербування неповнолітньої ОСОБА_6 з метою переміщення та сексуальної експлуатації в Республіці Польща, ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_15, усвідомлюючи, що з нею буде досягнуто добровільної домовленості на її працевлаштування за кордоном та будучи переконаними, що їх злочинний умисел буде доведено до кінця, мали намір залучити неповнолітню ОСОБА_6 в боргову кабалу шляхом надання грошових коштів на придбання їй предметів одягу та оформлення документів для виїзду за кордон у стислі строки.

Однак, ОСОБА_6 паспорт громадянина України для виїзду за кордон не виготовила, у звязку з відсутністю на це нотаріальної згоди її батьків, про що повідомила ОСОБА_2, яка після цього наполягала на поверненні нібито витрачених грошей, наданих ОСОБА_2 та ОСОБА_12, з метою виготовлення документів для виїзду за кордон ОСОБА_6

Таким чином, злочинний умисел ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_15, спрямований на вербування неповнолітньої ОСОБА_6 з метою її подальшого переміщення та сексуальної експлуатації в Республіці Польща, з використанням обману та її уразливого стану, вчинений ними за попередньою змовою, не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_15

Крім того, в період з 20 по 24.07.2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, в м. Надвірна зустрілися з жителькою с. Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, і чітко усвідомлюючи, що вона є неповнолітньою, скориставшись її уразливим станом, вираженим у необєктивному сприйнятті дійсного характеру працевлаштування, виду діяльності і гострої потреби в грошових засобах, з використанням обману під приводом легального працевлаштування в Республіці Польща, запропонували їй високооплачувану роботу в супермаркеті, який нібито належить ОСОБА_12, при цьому повідомивши ОСОБА_5 про можливість в будь-який час повернутися додому.

З метою забезпечення своєї злочинної діяльності, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 в період з 21 по 23.08.2010 року при зустрічах в м. Надвірна постійно схиляли неповнолітню ОСОБА_5 до досягнення добровільної домовленості на її працевлаштування за кордоном шляхом постійного запрошування, умовляння, при цьому акцентуючи її увагу на легальності та високооплачуваності запропонованої роботи, пропонували за її бажанням роботу масажиста та забезпечення її житлом на час роботи.

Виконавши усі можливі умисні дії, безпосередньо спрямовані на вербування неповнолітньої ОСОБА_5 з метою переміщення та сексуальної експлуатації в Республіці Польща, ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 усвідомлюючи, що з нею буде досягнуто добровільної домовленості на її працевлаштування за кордоном та будучи переконаними, що їх злочинний намір буде доведено до кінця, запропонували за свої кошти виготовити ОСОБА_5 паспорт громадянина України для виїзду за кордон та оформити візу, необхідну для виїзду до Республіці Польща.

Однак, у вересні 2010 року ОСОБА_5, обдумавши пропозицію і дізнавшись про справжні наміри ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 залучити її для сексуальної експлуатації, відмовилась виготовляти паспорт громадянина України для виїзду за кордон, мотивуючи це відсутністю нотаріальної згоди її батьків та повідомила про свою вагітність ОСОБА_2, яка почувши про відмову, одразу наполягала на поверненні нібито витрачених грошей на організацію виїзду ОСОБА_5 за кордон.

Таким чином, злочинний умисел ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_15, спрямований на вербування неповнолітньої ОСОБА_5 з метою її подальшого переміщення та сексуальної експлуатації в Республіці Польща, з використанням обману та її уразливого стану, вчинений ними за попередньою змовою, не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_15

Крім цього, з грудня 2009 року по січень 2011 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих спонукань, під приводом повернення коштів, витрачених нею з метою виготовлення документів для виїзду за кордон, переміщення та працевлаштування ОСОБА_9 в Республіці Польща, незаконно вимагала від останньої гроші в сумі 19000 гривень, при цьому ОСОБА_2 в рішучій формі висловлювала погрозу заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень та знищенням її майна.

Так, 13.12.2009 року ОСОБА_2 приїхала в с. Пастуше Чортківського району Тернопільської області по місцю проживання ОСОБА_9 з вимогою надати їй 1000 Євро та 1000 доларів США, при цьому погрожувала фізичною розправою, а саме пригрозила ОСОБА_9, яка на той час перебувала на сьомому місяці вагітності, що вона «позбудеться живота», що спалить її хату, тому остання будучи сильно наляканою, реально сприймаючи погрози написала розписку, в якій вказала, що до кінця січня 2010 року поверне ОСОБА_2 вказану суму грошей.

17.02.2010 року ОСОБА_2 повторно приїхала в с. Пастуше Чортківського району, де домоглася від ОСОБА_13 матері ОСОБА_9 написання нею розписки про повернення нею грошей на суму 19000 гривень до 30.03.2010 року, після чого ОСОБА_2 прибула до пологового будинку Чортківської ЦРКЛ, де знаходилась ОСОБА_9 і продовжувала погрожувати їй фізичною розправою у випадку неповернення її суми коштів, зазначених в розписці.

11.01. 2011 року ОСОБА_9 прибула в м. Надвірна, де в приміщенні кафе «У Боба»передала ОСОБА_2 частину грошей в сумі 5000 гривень та зобовязалась в майбутньому передати решту в сумі 14000 гривень, однак ОСОБА_2 була затримана працівниками міліції при отриманні грошей від ОСОБА_9

Допитана в якості підсудної ОСОБА_2 в судовому засіданні винною себе у предявлених обвинуваченнях визнала, однак заперечила заявлені до неї цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Суду пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1, Івано-Франківської області з батьками та малолітнім сином - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_9.

В Республіці Польща для вона вперше поїхала в 2008 році, щоб заробити гроші, які їй були необхідні для того, щоб забезпечити себе та утримувати неповнолітнього сина. В Республіці Польща вона почала займалася проституцією. В цьому ж році вона познайомилася з громадянином Болгарії ОСОБА_12 на прізвисько «ОСОБА_20». «ОСОБА_20»говорив їй, що хоче зустрічатися з нею, а в майбутньому одружитися, тому вона погодилася на його пропозицію вербувати з України дівчат для заняття проституцією в Республіці Польща. В червні 2009 року ОСОБА_12 приїхав на Україну, а саме в с.Зелена Надвірнянського р-ну до її матері ОСОБА_1, якій вона відрекомендувала ОСОБА_12, як свого хлопця. На початку липня 2009 року ОСОБА_12 в м.Надвірна в присутності її матері ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_9, а пізніше із ОСОБА_7, а також з ОСОБА_5 для обговорення питання виїзду в Республіці Польща на заробітки. Не заперечує ту обставину, що її мати допомагала виготовляти ОСОБА_9 та ОСОБА_7 докуменети, необхідні для виїзду в Республіці Польща, а гроші на виготовлення документів давав «ОСОБА_20».

29.07.2009 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 приїхали в Республіці Польща, де по вказівці ОСОБА_12 надавали сексуальні послуги клієнтам на окружній дорозі м.Варшави. Також стверджує, що вона по вимозі ОСОБА_12 разом з ними займалася проституцією. Гроші від даної діяльності і вона і потерпілі віддавали ОСОБА_12

Також зазначає, що вона допомагала виготовляти документи для виїзду за кордон ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 Однак ОСОБА_8 відмовилася від поїздки в Республіці Польща, ОСОБА_5 завагітніла, тому теж не могла нікуди їхати, а ОСОБА_6 на той час була неповнолітня, тому «ОСОБА_20»відмовився брати її в Республіці Польща щоб не мати проблем. Пояснює, що гроші на виготовлення документів дівчатам висилав «ОСОБА_20». Кошти за виготовлення документів ніхто з дівчат їй не повертав, тому вона змушена була вимагати їх повернення, в тому числі і в ОСОБА_9, для того, щоб віддати ОСОБА_12

Цивільні позови потерпілих вважає безпідставними, оскільки вона особисто їм ніяких збитків не спричиняла та жодних грошових коштів не отримувала.

Запевняє суд, що вчиняла дані злочинні дії під погрозами ОСОБА_12 Просить суд суворо її не карати.

Допитана в якості підсудної ОСОБА_1 свою вину у предявлених їй обвинуваченнях не визнала. Суду пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1, Івано-Франківської області з чоловіком, дочкою та внуком.

У 2008 році її донька ОСОБА_2 поїхала на кілька місяців в Республіці Польща на заробітки. На початку 2009 року ОСОБА_2 знову поїхала в Республіці Польща на роботу, зателефонувала до неї і повідомила, що потрібні дівчата, які б хотіли виїхати на сезонні роботи до Республіці Польща.

Тому вона запропонувала знайомій своєї старшої дочки ОСОБА_18 - ОСОБА_9, та ОСОБА_7, яку добре знала, що допоможе виготовити документи, необхідні для виїзду в Республіці Польща.

Зазначає, що вона на прохання своєї доньки ОСОБА_2 говорила дівчатам, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 про можливість виїзду в Республіці Польща та влаштування там на високооплачувану роботу. Також не заперечує ту обставину, що обговорювала з ОСОБА_12, можливість виїзду ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за кордон, а також те, що по вказівці ОСОБА_12 та ОСОБА_2 виготовляла документи для виїду за кордон.

Однак, підсудна ОСОБА_1 стверджує, що вона не знала, на які роботи відправляє дівчат в Республіці Польща. Просить суд виправдати її та відмовити у задоволенні цивільних позовів до неї, оскільки вона ніякі гроші нікому не заборгувала та шкоду не спричиняла.

Допитана в судовому засіданні як потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що влітку 2009 року ОСОБА_2 зателефонувала їй з Республіці Польща та запропонувала роботу продавцем супермаркета в Республіці Польща. Також ОСОБА_2 сказала, що її хлопець ОСОБА_12 та її мати ОСОБА_1 зустрінуть її в м.Надвірна та допоможуть виготовити закордонний паспорт.

Для виготовлення документів ОСОБА_12 передав ОСОБА_1 гроші, а вона (ОСОБА_9.) віддала свої документи.

В кінці липня 2009 року ОСОБА_1 та вона зустрілися з ОСОБА_7, яка також хотіла їхати на заробітки в Республіці Польща, після чого всі вони поїхали в м.Львів, де в консульстві Республіці Польща отримали консульські візи, за які платила ОСОБА_1

Після отримання віз ОСОБА_1 автобусом відправила їх до м.Варшави.

Стверджує, що у Варшаві її та ОСОБА_7 зустріли ОСОБА_12 та ОСОБА_2, забрали в них документи та відвезли на квартиру. Після, купивши їм відкритий та відвертий одяг, ОСОБА_12 відвіз їх на власному автомобілі на окружну дорогу м.Варшави, де вони надавали сексуальні послуги клієнтам за гроші.

У випадку відмови від заняття проституцією ОСОБА_12 та ОСОБА_2 погрожували їм фізичною розправою.

Через декілька днів вона імітувала побиття її клієнтом та почала вимагати відправити її додому, бо інакше вона вчинить самогубство.

08.08.2009р. ОСОБА_12 повернув їй закордонний паспорт та відправив на Україну. Згодом вона виявила, що вагітна і зрозуміла, що батьком дитини є хтось з її клієнтів з Республіці Польща. Через деякий час після її приїзду до неї додому кілька разів приїжджала ОСОБА_2 з невідомими хлопцями та, погрожуючи фізичною розправою, вимагала повернути гроші, які вона витратила на виготовлення візи та закордонного паспорта. Побоюючись за своє життя та життя новонародженої дитини, її мати написала розписку про те, що вона має борг перед ОСОБА_2 на суму 19000 грн.

Оскільки погрози з боку ОСОБА_2 не припинялися, 11.01.2011р. вона звернулася із заявою в правоохоронні органи по факту вимагання в неї грошей.

Свій цивільний позов підтримує повністю, просить його задоволити.

З показань потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що в червні 2009 року на її мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_1 та запропонувала їй роботу в Республіці Польща, де працювала її дочка ОСОБА_2 Наступного дня вона зустрілася з ОСОБА_1 та ОСОБА_12 та дізналася від них, що буде працювати в Республіці Польща в магазині і з нею також поїде ще одна дівчина з Тернопільської області. За гроші, які дав ОСОБА_12, ОСОБА_1 виготовила їй необхідні документи для виїзду за кордон.

27.07.2009р. ОСОБА_1 її та ОСОБА_9 відправила автобусом до м.Варшави.

29.07.2009р. вночі вони прибули в Республіці Польща, де їх зустріли ОСОБА_12 та ОСОБА_2 Вони забрали в неї та ОСОБА_9 документи і відвезли на квартиру, яку знімали. Стверджує, що на наступний день їй та ОСОБА_9 ОСОБА_12 та ОСОБА_2 купили яскравий, непристойний одяг, зробили зачіски та повідомили, що вони будуть займатися проституцією. Після ОСОБА_12 відвіз їх на окружну дорогу м.Варшави для наданння сексуальних послуг клієнтам за гроші.

Всі зароблені в результаті надання сексуальних послуг гроші ввечері вони віддавали ОСОБА_12

Приблизно 10-11 вересня 2009 року їй вдалося таємно подзвонити на Україну своїй сестрі ОСОБА_16, яка переконала ОСОБА_2 відпустити її додому.

ОСОБА_12 купив їй квиток та дав гроші на дорогу, і 16.09.2009р. вона приїхала додому.

Просить суд карати ОСОБА_2 суворо, підсудну ОСОБА_1 не суворо та задоволити її цивільний позов в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що в 2008 році в м.Надвірна її знайома ОСОБА_2 запропонувала їй поїхати з нею в Республіці Польща на роботу, переконуючи, що вона буде працювати там в супермаркеті та отримувати там високу заробітну плату.

Також ОСОБА_2 сказала їй, що документи для виїзду за кордон, вона їй виготовить за свої кошти, які вона потім зобовязана їй повернути, на що вона погодилась.

08.10.2008р. вона отримала закордонний паспорт, однак виїхати в Республіці Польща не змогла, так як не було запрошення.

ОСОБА_2 повідомила їй, що їде в Республіці Польща сама, а власник магазину - її хлопець «ОСОБА_20»пришле їй пізніше запрошення. Всі її документи ОСОБА_2 залишила в себе.

Однак, в грудні 2008 року вона випадково дізналася від свого знайомого ОСОБА_19, що ОСОБА_2 в дійсності займається в Республіці Польща проституцією і хоче її примусити займатися тим же.

В звязку з даними обставинами вона відмовилася їхати в Республіці Польща і попросила ОСОБА_2, яка приїхала в грудні 2008 року на Україну, повернути їй український паспорт. Однак, підсудна ОСОБА_2 документи їй не віддала, натомість неодноразово погрожувала їй фізичною розправою у випадку, якщо вона не поверне їй гроші, витраячені на виготовлення паспорта.

Просить карати підсудну ОСОБА_2 відповідно до санкціїї статей, підсудну ОСОБА_1 не суворо, а також задоволити її цивільний позов в повному обсязі.

З показань потерпілої ОСОБА_6 встановлено, що в березні 2009 року вона, перебуваючи в м.Надвірна, познайомилася з ОСОБА_2, яка запропонувала їй високо оплачувану роботу продавця в супермаркеті в Республіці Польща.

В той же день в кафе «Мисливець»ОСОБА_2 та її мати ОСОБА_1 почали переконувати її, що допоможуть виготовити документи, необхідні для виїзду за кордон, та запевнили, що робота легальна, а магазин, в якому вона буде працювати, належить її хлопцеві ОСОБА_20. На їхню пропозицію вона погодилась, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали займатися виготовленням їй закордонного паспорта.

Однак, оскільки на той час вона була неповнолітньою, для виготовлення закордонного паспорту потрібна була згода її батьків. Зазначає, що дана обставина стала перешкодою для виготовлення документів для виїзду, і «ОСОБА_20», хлопець ОСОБА_2, подзвонив та повідомив, що не хоче мати проблем з неповнолітніми.

Після ОСОБА_2 почала вимагати, щоб вона повернула їй грошові кошти, витрачені для виготовлення документів для виїзду за кордон, та зрозуміла, що її хотіли відправити в Республіці Польща для заняття проституцією.

Просить карати підсудну ОСОБА_2 відповідно до закону та задоволити її цивільний позов.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що влітку 2010 року вона зустріла в м.Надвірна ОСОБА_2 та її хлопця «ОСОБА_20». Дізнавшись, що вона в даний час немає роботи, ОСОБА_2 запропонувала їй високооплачувану роботу продавця в супермаркеті в Республіці Польща, на що вона погодилася.

В серпні 2010 року вона зустріла матір ОСОБА_2- ОСОБА_1 та «ОСОБА_20», який пообіцяв їй за свої кошти виготовити документи для виїзду за кордон.

Зазначає, що ОСОБА_2 при зустрічах з нею запевняла, що в Республіці Польща допоможе їй з житлом, відкриттям робочої візи, а також дасть гроші за проїзд до Республіці Польща, натомість просила нікому не розповідати про запропоновану їй роботу.

Після вона завагітніла, а ще через деякий час дізналася, що ОСОБА_2 пропонувала їй виїхати в Республіці Польща для заняття проституцією.

Просить суд задоволити її цивільний позов, а також суворо покарати підсудну ОСОБА_2 Підсудну ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_5 просить карати не суворо.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що її дочка ОСОБА_5 розповіла їй про те, що має намір їхати в Республіці Польща працювати в супермаркеті. Також повідомила про те, що виготовити документи, виїхати за кордон та знайти роботу їй допоможе їхня односельчанка ОСОБА_2, яка вже тривалий час їздить на заробітки в Республіці Польща, має там чоловіка на імя «ОСОБА_20». ОСОБА_2 запевнила її дочку, що всі витрати, повязані з виїздом, вона бере на себе, а дочка потім поверне їй всі затрачені кошти.

Згодом від свого брата вона дізналася, що ОСОБА_2 є особою сумнівної поведінки, а в Республіці Польща займається проституцією.

З показань свідка ОСОБА_22 вбачається, що вона працює спеціалістом в СГІРФО Надвірняського РВ УМВС. ОСОБА_2 зверталася до неї для отримання консультації з приводу оформлення документів для закордонних паспортів, а також в 2010 році змінювала своє прізвище.

Зазначає, що приблизно в березні 2010 року ОСОБА_2 приходила до неї з незнайомою дівчиною, щоб виготовити їй документи для виїзду за кордон. Однак, дівчина була неповнолітньою та зареєстрованою в Богородчанському районі, тому виготовляти паспорт потрібно було в СГІРФО Богородчанського РВ УМВС.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що він працює таксистом. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є його постійними клієнтами. В липні-серпні 2010 року ОСОБА_2 попросила відвезти її та незнайомого йому чоловіка, якого вона представила як адвоката, в с.Пастуше, Чортківського району, Тернопільської області, оскільки має забрати в когось борг в сумі 19000 грн. Приїхавши в с.Пастуше, виявилось, що її боржниця перебуває в районному пологовму будинку, тому вони поїхали в м.Чортків. ОСОБА_2 та адвокат пішли в пологовий будинок до божниці, а він чекав їх в машині. Після вони повернулися в м.Надвірна.

У вересні 2010 року в м.Надвірна ОСОБА_1 попросила в нього дозволу в його машині поговорити з жінками, з якими мала важливу розмову стосовно повернення грошових боргів, на що він погодився. З розмови жінок він зрозумів, що мова йде про борг дівчини з с.Пастуше Чортківського району, куди він возив ОСОБА_2 Під кінець розмови одна із незнайомих жінок сказала ОСОБА_1, що продасть хату та поверне борг.

В січні 2011 року він зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в м.Надвірна біля кафе «У Боба», і вони повідомили йому, що йдуть забирати гроші, що їм привезла боржниця.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні повідомив, що на початку грудня 2008 року він зустрівся зі своєю знайомою ОСОБА_8, яка йому розповіла, що планує їхати разом з ОСОБА_2 в Республіці Польща працювати в супермаркеті. Почувши її розповідь, він сказав, що в Республіці Польща проживає його родичка, яка бачила ОСОБА_2 на обїздній дорозі м.Варшава, де вона займалася проституцією. Він пояснив ОСОБА_8, що ОСОБА_2 хоче її обдурити, привезти в Республіці Польща і примусити займатись проституцією.

Допитана як свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що в кінці жовтня 2010 року вона зустрілася в м. Надвірна в кафе «Смаки Бажань»з ОСОБА_2, яка розповіла їй, що ОСОБА_9, що проживає в Тернопільській області, заборгувала їй гроші в сумі 19000 гривень, після чого показала їй боргову розписку з підписом свідка. ОСОБА_2 розповідала, що вона їздила до боржниці додому, але гроші їй не віддали, тому вона звернулась за допомогою до жителя м. Надвірної на імя ОСОБА_17, який пообіцяв посприяти в поверненні боргу в сумі 19000 тисяч гривень.

З оголошених показань свідка ОСОБА_13 встановлено, що її доньці ОСОБА_9 підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виготовили документи для виїзду за кордон та відправили в Республіці Польща ніби-то для роботи продавцем в магазині.

Після приїзду її дочки в серпні 2009 року вона дізналася, що дочка завагітніла в Республіці Польща від якогось поляка.

Починаючи з січня 2010 року до неї додому приїжджали незнайомі люди разом з підсудною ОСОБА_2 та вимагали, щоб її донька повернула ОСОБА_2 гроші, затрачені на виготовлення документів, потрібних для виїзду за кордон.

Побоюючись погроз, а також переймаючись долею доньки ОСОБА_9, яка в цей час перебувала в пологовому будинку, вона написала розписку про те, що зобовязується повернути ОСОБА_2 19000 грн. боргу.

Після ОСОБА_2 ще приїжджала до неї на роботу, а у вересні 2010 року вона їздила в м.Надвірна та зустрічалася з матірю підсудної ОСОБА_2, обіцяла повернути гроші та просила залишити їх в спокої. Оскільки погрози з боку ОСОБА_2 не припинялись, на початку січня 2011 року її донька ОСОБА_9 звернулася із заявою про вимагання грошових коштів в правоохоронні органи.

З оголошених показань свідка ОСОБА_26 встановлено, що він, на прохання ОСОБА_2, два рази їздив з нею на таксі в с.Пастуше, Чортківського району, Тернопільської області, щоб допомогти повернути гроші, які їй заборгувала ОСОБА_9 за виготовлення документів для виїзду за кордон.

При розмові з ОСОБА_9 ОСОБА_2 погрожувала їй фізичною розправою та наполягала на написанні розписки про повернення боргу.

По дорозі ОСОБА_2 розповідала йому, що в неї в Республіці Польща є чоловік «ОСОБА_20», який має свій бізнес і що вони запросили ОСОБА_9 в Республіці Польща для роботи в магазині, однак гроші за проїзд до Республіці Польща та за виготовлення документів вона їм відмовляється повернути.

З оголошених показань свідка ОСОБА_27 вбачається, що у вересні 2010 року в м.Надвірна він зустрів ОСОБА_2, з якою був знайомий раніше, та її матір ОСОБА_1, які показали йому розписку, датовану березнем 2010 року. Зі змісту розписки було видно, що ОСОБА_2 якась жінка має повернути 19000 боргу. Зі слів ОСОБА_2 дані кошти вона витратила на оформлення документів для виїзду даної жінки за кордон та влаштування її на роботу.

07.01.2011р. він особисто телефонував боржниці на мобільний телефон, щоб спитати, коли вона поверне борг, однак жінка відповіла йому, що грошей нікому не винна, тому повертати їх наміру не має.

11.01.2011р. йому зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила, що гроші їй повернули.

З показань свідка ОСОБА_16, оголошених в судовому засіданні встановлено, що потерпілу ОСОБА_7 відправила для наданння сексуальних послуг до Республіці Польща ОСОБА_2, за сприянням ОСОБА_1, яка за грошові кошти, вислані ОСОБА_12, виготовила їй документи, необхідні для виїзду за кордон.

Приблизно у вересні 2009 року ОСОБА_7 подзвонила їй та повідомила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_20 заставляють її надавати сексуальні послуги за гроші клієнтам на обїздній дорозі м.Варшава, а також забрали в неї документи.

Почувши це від сестри ОСОБА_16 подзвонила до ОСОБА_2 та стала вимагати негайно відпустити сестру додому. На наступний день ОСОБА_7 їй подзвонила та повідомила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_20 відпустили її та повернули документи.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_28 підтверджується перебування ОСОБА_9 у Республіці Польща та участь підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в її вербуванні з метою надання сексуальних послуг клієнтам за гроші.

Вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в скоєнні злочинів також доводиться письмовими матеріалами справи, зокрема:

- протокол-заявою ОСОБА_9, якою підтверджується, що в кінці липня 2009 року ОСОБА_2 під приводом легального працевлаштування продавцем, шляхом обману, спільно з ОСОБА_12 організували її виїзд до Республіці Польща, де примушували її займатися проституцією на обїздних дорогах м. Варшава, (том 1 а.с. 71);

- протокол-заявою ОСОБА_7, якою підтверджується, що в кінці липня 2009 року ОСОБА_2 під приводом легального працевлаштування продавцем, шляхом обману, спільно з ОСОБА_12 організували її виїзд до Республіці Польща, де примушували її займатися проституцією на обїздних дорогах м. Варшава, (том 1 а.с. 81);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, в ході якої потерпіла ОСОБА_9 підтвердила свої показання щодо обставини того, як ОСОБА_2 та ОСОБА_12 під приводом легального працевлаштування, шляхом обману, завербували її та перемістили через державний кордон України до Республіці Польща, де примусили надавати сексуальні послуги, а отримані за це гроші забирали собі,(том 2 а.с. 155-159);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, в ході якої потерпіла ОСОБА_7 підтвердила свої показання щодо обставини того, як ОСОБА_2 та ОСОБА_12 під приводом легального працевлаштування, шляхом обману, завербували її та перемістили через державний кордон України до Республіці Польща, де примусили надавати сексуальні послуги, а отримані за це гроші забирали собі,(том 2 а.с. 172-174);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_26, в ході якої ОСОБА_26 підтвердив свої показання щодо обставин того, як ОСОБА_2 розповідала йому про обставини надання нею грошей для виготовлення всіх документів для виїзду за кордон ОСОБА_9, яка працювала в Республіці Польща, а також як ОСОБА_2 запропонувала йому підшукати дівчат для зайняття проституцією за кордоном і пропонувала йому гроші в сумі 1000 доларів США за кожну (том 2 а.с. 166-167);

- даними анкети ОСОБА_9 від 07.07.2009 №3378 отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з якої вбачається, що в графі 9 «номер телефону»вказаний номер телефону 80987010581, що належить ОСОБА_15 (том 2 а.с. 203);

- копією запрошення № 3748 від 14.07.2009 на роботу до Республіці Польща для ОСОБА_9 та копією запрошення №3716 від 09.07.2009 на роботу до Республіці Польща для ОСОБА_7, (том 1 а.с. 120-121);

- повідомленням №5/414 від 11.04.2011 Державної прикордонної служби про перетин державного кордону ОСОБА_2 (ОСОБА_2.) та ОСОБА_12, яким підтверджується, що ОСОБА_12 в період з 18.06.2009р. по 06.07.2009р. перебував на території України, перетинаючи державний кордон України на автомобілі марки Мерседес, д.н.з НОМЕР_4, (том 2 а.с. 103-104);

- повідомленням №3/292 від 25.02.2011 УІТ УМВС в Івано-Франківській області про перетин державного кордону ОСОБА_9, з якого вбачається, що вона 29.07.2009р. на автобусі д.н.з. НОМЕР_1 перетнула кордон в напрямку Республіці Польща, а 09.08.2009р. на автобусі д.н.з. НОМЕР_2 перетнула кордон в напрямку України, (том 2 а.с. 49);

- повідомленням №3/293 від 25.02.2011 УІТ УМВС в Івано-Франківській області про перетин державного кордону ОСОБА_7, з якого видно, що вона 29.07.2009 на автобусі д.н.з. НОМЕР_1 перетнула кордон в напрямку Республіці Польща, а 16.09.2009 на автобусі д.н.з. НОМЕР_3 перетнула кордон в напрямку України, (том 2 а.с. 48);

- протоколом-заявою ОСОБА_8, якою підтверджується, що в серпні 2008 року ОСОБА_2 під приводом легального працевлаштування продавцем, шляхом обману, спільно з ОСОБА_12 організували виготовлення їй необхідних документів для виїзду за кордон до Республіці Польща, з метою примусити її займатися проституцією на обїздних дорогах м. Варшава, (том 2 а.с.160-171);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, в ході якої потерпіла ОСОБА_8 підтвердила свої показання щодо обставин того, як ОСОБА_2 та ОСОБА_12 під приводом легального працевлаштування, шляхом обману, завербували її з метою подальшого переміщення через державний кордон України до Республіці Польща для сексуальної експлуатації.(том 2 а.с. 161-171);

- протоколом-заявою ОСОБА_6, якою підтверджується, що в березні 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 під приводом легального працевлаштування продавцем, шляхом обману, намагалися організували виготовлення їй необхідних документів для виїзду за кордон до Республіці Польща з метою сексуальної експлуатації,(том 1 а.с. 103);

- протоколом-заявою ОСОБА_5, якою підтверджується, що в серпні 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 під приводом легального працевлаштування продавцем, шляхом обману, намагалися організували виготовлення її необхідних документів для виїзду за кордон до Республіці Польща, з метою сексуальної експлуатації,(том 1 а.с. 107);

- протоколом проведення оперативно-технічних заходів із застосуванням технічних засобів від 08.09.2010р., які застосовувались при документуванні злочинної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_15, і розшифровкою фонограм розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_15, якими підтверджено факт наявності попередньої домовленості між ними щодо вербування ОСОБА_5 з метою експлуатації, (том 2 а.с. 189-190);

- протоколом здійснення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів від 18.12.2011р., які застосовувалися при документуванні злочинної діяльності ОСОБА_2 та розшифровкою фонограми розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_21, якими підтверджено факти вербування ОСОБА_2 неповнолітньої ОСОБА_5,(том 2 а.с. 184-188);

- протоколом огляду речових доказів від 21.03.2011р. мобільного телефона марки «Нокіа»1208, сім-картки оператора «Ді-джус», двох сім-карткок польського оператора мобільного звязку «HEYAH», якими користувалася ОСОБА_2 при вчиненні злочинів, (том 2 а.с. 68-70);

- протоколом-заявою ОСОБА_9, з якої встановлено, що протягом 2009-2010 років ОСОБА_2 вимагала у неї гроші в сумі 19000 гривень та погрожувала їй заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням майна, (том 1 а.с. 29);

- актом огляду та вручення грошових коштів від 11.01.2011р., з якого вбачається, що ОСОБА_9 для перевірки фактичних даних по заяві щодо вимагання у неї грошей в сумі 19000 гривень вручено гроші в сумі 5000 гривень, які оброблено спеціальним хімічним препаратом «Промінь-1»з написом «вимагання», що дає характерне люмінесцентне світіння та має властивість передаватися на руки, одяг, тощо, (том 1 а.с. 30-33);

- протоколом огляду місця події від 11.01.2011р., з якого видно, що в приміщенні кафе «У Боба», що розташоване в м. Надвірна, ОСОБА_2 з правої зовнішньої кишені своєї куртки видала гроші в сумі 5000 гривень десятьма купюрами номіналом 500 гривень, на яких при освітленні ультрафіолетовою лампою виявлено напис: «вимагання», (том 1 а.с. 34-35);

- протоколом здійснення оперативно-технічних заходів негласного слухового та негласного відеоконтролю з використанням технічних засобів від 12.01.2011р., які застосовувалися при документуванні злочинної діяльності ОСОБА_2 та розшифровкою стенограми розмови між ОСОБА_2, ОСОБА_15 з потерпілою ОСОБА_9, якими підтверджено факти вимагання ОСОБА_2 грошей у ОСОБА_9, написання ОСОБА_2 розписки про отримання нею грошей в сумі 5000 гривень, написання ОСОБА_9 розписки про передачу нею грошей в сумі 5000 гривень, (том 3 а.с. 55)

- протоколом здійснення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів від 18.12.2011р., які застосовувалися при документуванні злочинної діяльності ОСОБА_2 та розшифровкою фонограми розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_27, якими підтверджено факт вимагання ОСОБА_2 грошей у ОСОБА_9 на суму 19000 гривень,(том 2 а.с. 176-182);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_9, в ході якої потерпіла ОСОБА_9 підтвердила свої показання щодо обставин того, як ОСОБА_2 протягом 2009-2010 років вимагала у неї гроші в сумі 19000 гривень, при цьому погрожуючи їй заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням майна,(том 2 а.с. 155-159);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_13, в ході якої ОСОБА_13 підтвердила свої показання щодо обставин того, як ОСОБА_2 протягом 2009-2010 років вимагала у її доньки ОСОБА_9 гроші в сумі 19000 гривень, при цьому погрожуючи її доньці заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням майна, а також наполягла на написанні ОСОБА_13 розписки на вказану суму грошей,(том 2 а.с. 160-163);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_26, в ході якої ОСОБА_26 підтвердив свої показання щодо обставин того, як ОСОБА_2 в грудні 2009 року вимагала у ОСОБА_9 гроші в сумі 1000 євро та 1000 доларів США, а також наполягла на написанні ОСОБА_9 розписки на вказану суму грошей, (том 2 а.с. 166-167);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_25, в ході якої ОСОБА_25 підтвердила свої показання щодо обставин того, як ОСОБА_2 їй розповідала про те, що вимагала у ОСОБА_9 гроші в сумі 19000 гривень, а також показувала розписку, написану ОСОБА_13 на вказану суму грошей, (том 2 а.с. 164-165);

- висновком експерта № 0367 від 07.04.2011р., згідно якого встановлено, що спеціальні хімічні речовини, виявлені на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_2 і зразок речовини «Промінь-1»з ватного тампона, мають спільну родову належність (том 2 а.с. 102-104);

- протоколом огляду речових доказів від 21.03.2011р. - шкільного зошита в клітинку, з якого встановлено, що на одній сторінці даного зошита ОСОБА_9 написано розписку про те, що вона віддала 5000 гривень ОСОБА_2, а решта зобовязується повернути до кінця лютого 2011 року, (том 2 а.с. 68-70);

- протоколом огляду речових доказів від 01.04.2011р. - двох ватних тампонів зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_2, яким підтверджується факт незаконного отримання ОСОБА_2 грошей від ОСОБА_9,(том 2 а.с. 66);

- даними протоколу огляду речових доказів від 21.03.2011р., розпискою від 17.02.2010р., написаною ОСОБА_13 про те, що вона позичила у ОСОБА_2 19000 гривень і зобовязується повернути вказану суму до 30 березня 2010 року, розпискою від 11.01.2011р., написаною ОСОБА_2 про те, що вона взяла 5000 гривень у ОСОБА_9, якими підтверджується причетність ОСОБА_2 до вимагання, тобто вимозі передачі чужого майна (том 2 а.с. 95).

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.ст.149 ч.2, 15 ч.2, 149 ч.2 189 ч.2 КК України, оскільки вона умисно вчинила вербування людини з метою експлуатації з використанням обману, за попередньою змовою групою осіб. Також, умисно вчинила вербування та переміщення людини з метою експлуатації, з використанням обману щодо декілька осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілих.Умисно здійснила замах на вербування та переміщення людини, вчиненими з метою експлуатації з використанням обману, уразливого стану, щодо неповнолітнього, щодо декількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб. Крім того, вчинила умисні дії, які полягали у вимозі передачі чужого майна, вчиненими з погрозою знищення майна та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.ст. 15ч.2, 149 ч.2 КК України, оскільки вона умисно вчинила замах на вербування та переміщення людини, вчиненими з метою експлуатації, з використанням обману, уразливого стану, щодо неповнолітнього, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2, ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу винних та обставини, що помякшують покарання.

Як помякшуючі покарання підсудній ОСОБА_2 обставини, суд врахував визнання вини та каяття у вчиненому, наявність неповнолітньої дитини, те, що має захворювання, які потребують симптоматичного лікування.

Як помякшуючі покарання підсудній ОСОБА_1 обставини, суд врахував її вік, наявність захворювання- винозної хвороби лівої нижньої кінцівки ІІ ст.

По місцю проживання підсудна ОСОБА_2 характеризується негативно.

Підсудна ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно.

З врахуванням всіх обставин справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд вважає, що підсудній ОСОБА_2, відповідно до ст.59 КК України, потрібно також призначити додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Враховуючи наявність декількох обставин, що помякшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів, з врахуванням її особи, суд прийшов до висновку про доцільність при призначенні їй основного покарання за ст.ст.149 ч.2, 15 ч.2 149 ч.2 КК України застосувати ст.69 КК України і призначити їй основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції даної статті.

Також, оцінюючи зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підсудній ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів і що її виправлення і перевиховання ще можливе без ізоляції від суспільства, а тому є всі підстави при призначенні підсудній ОСОБА_1 покарання за ст.ст.15 ч.2 149 ч.2 КК України, застосувати до ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи особу підсудної та обставини справи, тривалість іспитового строку слід визначити 1 рік.

Під час іспитового строку на підсудну ОСОБА_1 слід покласти обовязки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично зявлятися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

З підсудної ОСОБА_2 слід стягнути на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області (УДК Івано-Франківської області код 25574765 МФО 836014 р/р 31255272210165, банк одержувач УДК Івано-Франківської області для НДЕКЦ при УМВС) за експертизу №09/12-0367 від 07.04.2011 року 421 грн. 92 коп.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про стягнення 19000 грн. матеріальної та моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи характер вчиненого злочину, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, у відповідності до вимог Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року із внесеними змінами, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 5000 грн.

В частині вимог позову щодо стягнення матеріальної шкоди слід відмовити за недоведеністю.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення 50000 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення 1900 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення в їхню користь по 1500 грн. моральної шкоди завданої злочином також слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Речові докази по справі- гроші в сумі 5000 гривень (десять купюр номіналом пятсот гривень): ВБ 3433334, ВХ 1445390, ВВ 8130801, БН 6374384, ГК 0570546,ВГ 7629699, БН 3894251, БТ 3474246, БР 4250744, БТ 3764682, які передано на зберігання в у ВФЗБО УМВС України в Івано-Франківській області підлягають скеруванню в дохід держави.

Речові докази по справі - поліетиленовий пакет з речовими доказами- аркуш паперу білого кольору формату А-4 із фотокопією рукописних записів, виконаних барвником чорного кольору (копія розписки від 17.02.2010 року, яка написана ОСОБА_20 на ім`я ОСОБА_2 про борг перед нею на суму 19000 гривень), шкільний зошит в клітинку на девятьох аркушах, на одній сторінці якого ОСОБА_9 написано розписку про те, що вона віддала 5000 гривень ОСОБА_2, а решта зобовязується повернути до кінця лютого 2011 року, сім-картку польського оператора мобільного звязку «HEYAH»№НОМЕР_5,сім-картку польського оператора мобільного звязку «HEYAH»№НОМЕР_6/, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ УМВС України в Івано-Франківській області необхідно знищити.

Речові докази по справі- поліетиленовий пакет з речовими доказами: двома ватними тампони, на яких маються змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ УМВС України в Івано-Франківській області необхідно знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324,327 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.149 ч.2, 15 ч.2, 149 ч.2, 189 ч.2 КК України і призначити їй покарання:

-за ст.149 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

-за ст.ст.15 ч.2, 149 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст.189 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Згідно ст.70 КК України остаточне покарання засудженій ОСОБА_2 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_2 рахувати з часу її затримання, тобто з 16.03.2011 року, зарахувавши їй в строк попереднє увязнення.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 149 ч.2 КК України та призначити їй покарання - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України і звільнити її від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Зобовязати засуджену ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично зявлятися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області (УДК Івано-Франківської області код 25574765 МФО 836014 р/р 31255272210165, банк одержувач УДК Івано-Франківської області для НДЕКЦ при УМВС) за експертизу №09/12-0367 від 07.04.2011 року 421 грн. 92 коп.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про стягнення 19000 грн. матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 5000 грн. заподіяних злочином моральних збитків.

В решті вимог позову відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення 50000 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди - відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення 1900 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди - відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення 1500 грн. моральної шкоди завданої злочином - відмовити.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення 1500 грн. моральної шкоди завданої злочином - відмовити.

Речові докази по справі- гроші в сумі 5000 гривень (десять купюр номіналом пятсот гривень): ВБ 3433334, ВХ 1445390, ВВ 8130801, БН 6374384, ГК 0570546,ВГ 7629699, БН 3894251, БТ 3474246, БР 4250744, БТ 3764682, які передано на зберігання в у ВФЗБО УМВС України в Івано-Франківській області- скерувати в дохід держави.

Речові докази по справі - поліетиленовий пакет з речовими доказами- аркуш паперу білого кольору формату А-4 із фотокопією рукописних записів, виконаних барвником чорного кольору (копія розписки від 17.02.2010 року, яка написана ОСОБА_20 на ім`я ОСОБА_2 про борг перед нею на суму 19000 гривень), шкільний зошит в клітинку на девятьох аркушах, на одній сторінці якого ОСОБА_9 написано розписку про те, що вона віддала 5000 гривень ОСОБА_2, а решта зобовязується повернути до кінця лютого 2011 року, сім-картку польського оператора мобільного звязку «HEYAH»№НОМЕР_5,сім-картку польського оператора мобільного звязку «HEYAH»№НОМЕР_6/, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ УМВС України в Івано-Франківській області - знищити.

Речові докази по справі- поліетиленовий пакет з речовими доказами: двома ватними тампони, на яких маються змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ УМВС України в Івано-Франківській області- знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківського протягом 15 днів з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд, а засудженою ОСОБА_2 - з часу отримання копії вироку суду.

Суддя Грещук Р.П.