Рішення № 2192753, 07.05.2008, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №2-91/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2007 року Світловодський міськрайонний суд

Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко

Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську цивільну справу за

позовом ЗАТ «Світловодський завод « Луч» до ОСОБА_1, ОСОБА_2про відшкодування шкоди, -

встановив:

В травні 2006 року ЗАТ «Світловодський завод «Луч» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідачів по 20 789 грн 56 коп на відшкодування заподіяної шкоди.

В січні 2007 року представник позивача подала до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_2 суму заподіяної підприємству шкоди у розмірі 35162 грн. 46 коп, а з ОСОБА_1 - суму шкоди у розмірі 6416 грн. 66 коп, що відповідає її середньому заробітку.

В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримала та пояснила суду, щоОСОБА_2., працюючи начальником комерційного відділу ТОВ «Світловодський завод «Луч», правонаступником якого є позивач, в період з грудня 2001 року по лютий 2002 року знищив товаро- транспортні накладні, накладні та податкові накладні на трубу електрозварювальну, взамін яких особисто заповнив і підписав 4 незаповнених бланки накладних та податкових накладних з відбитком неіснуючого підприємства ТОВ «Ліка», куди заніс неправдиві відомості. Підроблені податкові накладні здав у бухгалтерію. В свою чергу ОСОБА_1., яка працювала головним бухгалтером ТОВ «Світловодський завод «Луч» , в порушення вимог п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» відносила ПДВ до складу податкового кредиту в сумі 27719грн. 41 коп по вказаним підробленим накладним. В результаті спільних неправомірних дій відповідачів ЗАТ «Світловодський завод «Луч» понесло матеріальні збитки на загальну суму 41 579 грн. 12 коп, до складу яких входить 13859 грн. 71 коп штрафних санкцій та 27719 грн. 41 коп ПДВ, оскільки Світловодська ОДШ податковий кредит на вказану суму не визнала. Дані збитки є прямою дійсною шкодою , заподіяною з вини відповідачів, які діяли всупереч своїм службовим обов'язкам та діючому законодавству. Відносно ОСОБА_2 по даному факту була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 366 КК України, при цьому він був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії. Позивач вважає, що при таких обставинах ОСОБА_2 повинен нести повну матеріальну відповідальність на підставі п.3 ст. 134 КЗпП України, а ОСОБА_1 - у розмірі свого середньомісячного заробітку на підставі ст.. 132 КЗпП України.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені до нього позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що він не вважає себе винним у скоєнні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а відтак не повинен і відшкодовувати ніякі збитки. Крім того вказав, що факт заповнення ним накладних з печаткою фірми «Ліка» дійсно мав місце, однак він діяв за попереднім узгодженням з головним бухгалтером ОСОБА_1 і виключно в інтересах підприємства. Вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду .

2

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні з заявленими до ОСОБА_1 вимогами не погодилась, при цьому пояснила суду, що ОСОБА_1 жодним чином не порушувала свої службові обов'язки як головного бухгалтера, оскільки до її обов'язків не відносилось ведення податкового обліку. Просить застосувати строки позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України , суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в зв'язку з наступним.

Відносини, що виникли між сторонами регулюються нормами трудового законодавства.

Згідно до ст.. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Судом встановлено , що ОСОБА_2 був притягнутий до кримінальної відповідальності за те, що в період з грудня 2001 року по лютий 2002 року , працюючи начальником комерційного відділу ТОВ «Світловодський завод»Луч» підробив бухгалтерські документи, а саме особисто заповнив і підписав чотири стандартних бланки податкових накладних на трубу електрозварювальну з відбитком печатки неіснуючого підприємства ТОВ «Ліка» : № 29 від 30 січня 2002 року, № 72 від 25 лютого 2002 року, № 41 від 21 березня 2002 року та № 128/12 від 24 травня 2002 року , які здав в бухгалтерію підприємства для відображення в бухгалтерському обліку та нарахування податків , тобто за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

ОСОБА_1., яка працювала у вказаний період головним бухгалтером ТОВ «Світловодський завод «Луч» , не виконавши свої службові обов'язки щодо контролю за додержанням порядку оформлення первинних та бухгалтерських документів , як те передбачено Положенням про бухгалтерію ТОВ Заводу «Луч»(а.с. 130-135), положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, в порушення вимог п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесла ПДВ по підробленим накладним до складу податкового кредиту , а саме у січні 2002 року - 2343 грн. 39 коп., у лютому 2002 року - 3189 грн. 09 коп., у березні 2002 року - 7631 грн. 03 коп., у травні 2002 року - 14555 грн. 90 коп., а всього на загальну суму 27719 грн. 41 коп.

Внаслідок неправомірних дій відповідачів Світловодською ОДШ позивачеві було нараховано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 31637 грн. 59 коп, в тому числі 13859 грн. 71 коп., нарахованих на суму податкового кредиту із суми 27719 грн. 41 коп. Крім того, позивач поніс додаткові матеріальні збитки по сплаті ПДВ у сумі 27719 грн. 41 коп., оскільки Світловодською ОДПІ податковий кредит на вказану суму не визнаний, (а.с. 17-22). Таким чином, позивачеві завдано прямої дійсної шкоди на суму 41579 грн. 12 коп.

Як вбачається з ч. 2 ст. 130 КЗпП України, матеріальна відповідальність на працівників покладається тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством , і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями( бездіяльністю) працівника.

На підставі вищевикладеного судом з достовірністю встановлено наявність сукупності, юридичних фактів відносно відповідачів, що дають підстави для покладення на них матеріальної відповідальності.

При визначені розміру матеріальної відповідальності, яку слід покласти на відповідачів суд виходить з наступного.

П.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» передбачено, що матеріальна відповідальність у повному

3

розмірі шкоди покладається і в тих випадках, коли шкоду заподіяно діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності або з інших підстав, передбачених законом ( пункти 3,4,8 ст.6, статті 7, 7-1, 7-2, 8-Ю КПК).

Оскільки ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності саме на підставі п.4 ст.6 КПК України (а.с. ), суд вважає, що в даному випадку відносно нього слід застосовувати п.З ст. 134 КЗпП України. Разом з тим, оскільки матеріальна шкода позивачеві завдана внаслідок винних неправомірних дій (бездіяльності) як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Світловодський завод «Луч» половину розміру прямої дійсної шкоди у сумі 20 789 грн. 50 коп.

Що стосується ОСОБА_1., то в даному випадку на неї, у відповідності до ст.. 132 КЗпП України покладається відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, що складає 6416 грн. 66 коп.

Згідно ч. З ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органа до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі , організації , встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Згідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди , встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей , при ревізії або перевірці фінансово - господарської діяльності підприємства, установи організації , слід вважати день підписання відповідного акту або висновку.

Таким чином, днем виявлення шкоди для позивача є 11 червня 2003 року, коли Світловодською ОДШ був складений акт № 57/2310/02970688 «Про результати планової комплексної документальної Перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод «Луч» за період з 01 січня 2002 року по 31 березня 2003 року (а.с.17)

При цьому в ході досудового слідства в рамках кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст 366 КК України Світловодський завод «Луч» 03 липня 2003 року заявив цивільний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної підприємству шкоди, яка була завдана внаслідок накладення штрафних санкцій на підставі акту Світловодської ОДШ від 11 червня 2003 року . (а.с.44 т. 2 к.с. №Ш-28/2005) та постановою від 17 вересня 2003 року було визнано цивільним позивачем.

Дана позовна заява не була розглянута судом в рамках розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_2, матеріали відносно ОСОБА_1 виділені в окреме провадження та на даний час знаходяться в прокуратурі.

Таким чином вбачається, що ЗАТ «Світловодський завод «Луч» застосовував заходи з метою відшкодування шкоди , заподіяної підприємству з вини відповідачів, але з незалежних від нього причин цивільний позов , заявлений ще в липні 2003 року, тобто в межах строків , передбачених ч. З ст. 233 КЗпП України не розглянутий судом. При таких обставинах, оскільки, строки, встановлені ст.. 233 КЗпП України не перериваються і не зупиняються, з підстав ст.. 234 КЗпП України суд вважає за необхідне поновити позивачеві строки звернення до суду з розглядаємим позовом.

Питання про судові витрати по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.130, 132, п.З ст. 134, ч.5 ст. 135-3, ч.З ст. 233, ст.. 234 КЗпП України, ст..ст. 60, 88,209,213 - 215 ЦПК України, суд , -

4

Вирішив:

Позовні вимоги ЗАТ «Світловодський завод « Луч» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Світловодський завод « Луч» 6416 грн. 66 коп. на відшкодування заподіяної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ЗАТ «Світловодський завод «Луч» 20789грн. 56 коп. на відшкодування заподіяної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2на користь ЗАТ «Світловодський завод « Луч» по 222 грн. 90 коп судових витрат .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі через Світловодський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.