Рішення № 21919488, 13.03.2012, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-356\2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 березня 2012р. смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Поди Н.М., при секретарі Синяк Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунальної установи Чернігівська центральна районна лікарня про скасування наказу головного лікаря КУ Чернігівської ЦРЛ, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, де вказав, що його 02.11.2011р. наказом головного лікаря Чернігівської ЦРЛ від 02.11.2011р. було звільнено із займаної посади лікаря рентгенолога Чернігівської ЦРЛ. В наказі вказано про перепрофілювання ставки лікаря рентгенолога рентгенологічного кабінету відділення КУ Чернігівської ЦРЛ на 0,5 ставки лікаря невропатолога та 0,5 ставки ендокринолога поліклінічного відділення КУ Чернігівська ЦРЛ. Вважає вказаний наказ та його звільнення незаконним, так як його за два місяці про звільнення ніхто не попереджав.

Просив суд скасувати наказ головного лікаря КУ Чернігівська ЦРЛ № 194 від 02.11.2011р. «Про внесення змін до штатного розпису» як незаконний, поновити його на посаді лікаря рентгенолога рентгенологічного кабінету поліклінічного відділення КУ Чернігівська ЦРЛ., стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2011р. та судовий збір.

В судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача також моральну шкоду в сумі 1730грн. в звязку з протизаконними діями відповідача які завдали йому емоційні страждання, втраті нормальних життєвих звязків застосування додаткових зусиль для організації свого сплановано-устояного життя на протязі тривалого часу, звернення до відповідача, адвоката, суду. Крім того, стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2100грн. та судовий збір.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали та просили задовольнити, посилаючись на те, що адміністрацією лікарні звільнення позивача відбулося незаконно, з порушенням його прав. В даній лікарні він працював протягом 30 років, таке звільнення негативно вплинуло на його стан здоровя, емоційний стан, погіршился стосунки в сімї, на роботі змінилося відношення до нього колег. Змінився його звичайний порядок життя. Після незаконного звільнення змушений був звертатися до адвоката, до суду, доказувати відповідачеві, колегам про неправомірність його звільнення. Це все викликало нервове напруження, збудженість. Також, було поновлено його на роботі тільки через три місяці, а не відразу. Третя особа знала про неправомірність своїх дії, однак не поновлювала на роботі з причин, поки позивач не дав згоди на звільнення за власним бажанням після його поновлення на роботі, що він і зробив на даний час.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, вказуючи, що він прийнятий на роботу без законних підстав. На той час в потребі такого спеціаліста в Чернігівській ЦРЛ не було, так як в 2010р. інший лікар вже пройшов таку ж саму спеціалізацію. ОСОБА_1 пройшов стажування за рахунок бюджетних коштів, які не були передбачені бюджетом лікарні. Не відповідає дійсності, що ОСОБА_1 почував себе незахищеним, зламаним. Він мав постійне місце роботи, стабільний заробіток. Робота на посаді зовнішнього сумісника це тільки додатковий заробіток. Не підтверджується доказами, що його звільнення негативно позначилося на його здоров»ї. Не підтверджено, що з боку ОСОБА_1 мали місце додаткові зусилля для організації свого життя, втрату нормальних життєвих зв»язків. Витрати на правову допомогу також не відповідають дійсності. Вважає, що складність доповнень та заяв на які адвокат витратив 6год.30хв. не відповідає дійсності. В судовому засіданні адвокат приймав участь тільки 18хв. Просила в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказавши, що позивачем не надано доказів на підтвердження стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу. Позивача було поновлено на роботі під час судового розгляду справи. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу (розпорядження) Чернігівської центральної районної лікарні № 33 ос від 15.09.2011р., ОСОБА_1 15.09.2011р. прийнято на посаду лікаря рентгенолога стажиста рентгенологічного кабінету поліклініки Чернігівської ЦРЛ та дозволено 30% суміщення лікаря-рентгенолога стажиста 0,5 ставки зовнішнього сумісництва (а.с.11).

Наказом головного лікаря Чернігівської ЦРЛ № 194 від 02.11.2011р., про внесення змін до штатного розпису, відповідно до п.2 звільнено зовнішнього сумісника лікаря рентгенолога ОСОБА_1 із займаної посади з 02.11.2011р.(а.с.15).

В пункті №2 вищевказаного наказу не вказані підстави звільнення позивача та відповідна стаття КЗпП України.

Відповідно до законодавства України про працю, власник має право звільнити працівника із власної ініціативи, тільки за умови наявності встановленої законом підстави, однак як вбачається із наказу про звільнення ОСОБА_1 така підстава відсутня.

Тобто судом встановлено, що ОСОБА_1І звільнено без законних підстав.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 „Про практику розгляду судами трудових спорів, у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку суд виносить рішення про його поновлення на роботі.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Під час розгляду даної справи в суді, встановлено про, що також не заперечували сторони, що 16.02.2012р. позивача, ОСОБА_1І поновлено на роботі, відповідно до наказу № 43 від 16.02.2012р. з виплатою йому компенсації за час вимушеного прогулу з 03.11.2011р. по 15.02.2012р.(а.с.100). Позивач в судовому засіданні підтвердив поновлення його на роботі та виплату в належному розмірі компенсації за час вимушеного прогулу. В звязку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу в цій частині в задоволенні позовних вимог.

Вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди в сумі 1730грн., суд вважає за необхідне задовольнити частково в сумі 300грн. з урахуванням справедливості та розумності. Для позивача робота за сумісництвом була не основна, а додаткова, працював стажистом, крім того, суд враховує незначний час роботи на даній посаді з 15.09.2011р. по 02.11.2011р. Крім того, в цей період з 03.10.2011р. по 01.11.2011р. позивач не працював, знаходився на курсах стажування. Докази на погіршення стану здоровя в звязку із звільненням до суду не надано. Однак суд враховує, безпідставність звільнення позивача, яке потягло зміну його звичайного спланованого життя на протязі 3 місяців, відвідування позивачем судових засідань, адвоката.

Також, суд вважає за необхідне задовольнити частково витрати на правову допомогу в сумі 1100грн. В розрахунку ( а.с.105) не наведені обрунтування витрат часу на підготування доповнення до позовної заяви - 2год.30хв., яка по обєму складає 0,5 сторінки (а.с.8-9) та підготування уточнення до позовної заяви від 27.12.2011р.(а.с.31) - 3год.30хв.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 10,11,60,84,209,212,214-215,218, п.2 ст.367 ЦПК України ст.ст. 49-2, 235, 237 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів", суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до КУ Чернігівська ЦРЛ про скасування наказу головного лікаря Чернігівської ЦРЛ та поновлення на роботі задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної установи Чернігівська центральна районна лікарня на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 300грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1100грн., а всього 1400грн.

Стягнути з Комунальної установи Чернігівська центральна районна лікарня судовий збір в розмірі 107,30грн., отримувач коштів: Державний бюджет Чернігівського району, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача: УДК у Чернігівському районі ГУДКУ у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО) 813015, рахунок отримувача: 31213206700316, код класифікації доходів бюджету: 22030001, Чернігівський районний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ 37304095.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя