Рішення № 21917140, 13.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.12 р. Справа № 19/87

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Банк Форум”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-комерційна фірма „Титан”, м. Макіївка

про стягнення за кредитним договором №0037/08/19-KL від 18.09.2008р. 443509,65 дол.США, з яких заборгованість за кредитом 300000,00 дол.США, заборгованість за відсотками 115616,67 дол.США, пеня за порушення строків повернення кредитних коштів 26798,63 дол.США, пеня за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом 1094,35 дол. США

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

13.03.2012р. з 11.50 год. по 12.00 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Банк Форум”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-комерційна фірма „Титан”, м. Макіївка про стягнення за кредитним договором №0037/08/19-KL від 18.09.2008р. 443509,65 дол.США, з яких заборгованість за кредитом 300000,00 дол.США, заборгованість за відсотками 115616,67 дол.США, пеня за порушення строків повернення кредитних коштів 26798,63 дол.США, пеня за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом 1094,35 дол. США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №0037/08/19-КL від 18.09.2008р., у звязку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 22.07.2011р. порушив провадження у справі №19/87.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) відкладався. Відповідно до ст.79 ГПК України зупинявся до розгляду повязаної справи №28/126пд та поновлювався.

16 січня 2012р. через канцелярію суду відповідачем надано заяву, за змістом якої позивач просить суд зупинити провадження по справі №19/87 до закінчення касаційного провадження з перегляду рішення суду по справі №28/126пд.

За змістом ч.1 ст.79 ГПК України, необхідною передумовою зупинення провадження по справі є неможливість її вирішення до розгляду повязаної справи. Виходячи з вищевикладеного та враховуючи набрання законної сили рішенням господарського суду від 28.09.2011р. по справі №28/126пд після закінчення апеляційного провадження з його перегляду, клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №19/87 судом відхилено.

15 лютого 2012р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти стягнення пені, оскільки вважає вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству.

13 березня 2012р. через канцелярію суду позивачем надані письмові пояснення, в яких зазначено про необхідність стягнення пені за порушення строків повернення кредитних коштів та пені за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом у гривневому еквіваленті.

В судовому засіданні 13.03.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням наданих пояснень. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Згідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2008р. між Акціонерним комерційним банком “Форум”, м. Київ (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислово-комерційна фірма „Титан” (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №0037/08/19-КL (кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на поповнення обігових коштів у сумі 300000,00 дол.США (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 29.12.2009р.), кредитні кошти надаються строком по 10.04.2010р., а згідно з пунктом 1.3 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13% річних.

В п.2.3. кредитного договору визначено, що позичальник здійснює повернення кредитних коштів в доларах США на відкритий йому позичковий рахунок №20627301002750 в Донецькій філії АКБ „Форум”, МФО 394631.

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в доларах США, згідно з пунктом 2.6 договору, яким передбачено, що проценти сплачуються позичальником за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами, а в подальшому проценти сплачуються щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитним коштами, сплачуються в день повернення кредитних коштів.

Відповідно до п.п. 3.3.2., 3.3.3 договору, позичальник зобовязався не пізніше визначеного в п. 1.2. цього договору строку повернути банку суми наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами; сплачувати кошти, передбачені п.п.2.7., 2.8. цього договору, витрати повязані з проведенням дій про примусовому погашенні простроченої заборгованості, а також на вимогу банку сплачувати можливі неустойку, штраф та пеню.

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

За умовами п.5.1, зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою банку здійснюється шляхом направлення позичальнику повідомлення, де зазначається новий розмір процентної ставки та дата, з якої вона вводиться. Позичальник протягом 30 днів з моменту відправлення банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки. У випадку незгоди із запропонованою процентною ставкою, позичальник повідомляє про це банк та повертає кредитні кошти не пізніше ніж до настання дати, з якої вона вводиться, на сплачує нараховані проценти. У випадку неотримання банком відповіді протягом 30 днів з моменту відправлення повідомлення про зміну процентної ставки, вона вважається зміненою та погодженою сторонами та, починаючи з дати, зазначеної в повідомленні, нараховується за зазначеним розміром.

Відповідно до п.5.1 договору банк звернувся до позичальника з повідомленням №1827/6.24.10.1 від 13.11.2008р. про збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами до 15% річних, яке було надіслано позичальнику 14.11.2008р. та отримано його представником 24.11.2008р. Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, відповіді на повідомлення про збільшення процентної ставки від позичальника не надійшло, відтак починаючи з 15.12.2008р. відсотки за користування кредитом нараховувались банком за зміненою процентною ставкою 15% річних.

Згідно з п. 7.3. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №0037/08/19-КL від 18.09.2008р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до преамбули статуту ПАТ „Банк Форум”, нова редакція якого затверджена загальними зборами акціонерів ПАТ «Банк Форум» 10.02.2011р. (протокол №1/2011), банк є правонаступником всіх прав та зобов'язань Акціонерного комерційного банку «Форум» у звязку зі зміною його найменування (назви).

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №0037/08/19-КL від 18.09.2008р. виступає Публічне акціонерне товариство „Банк Форум”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання п.1.1 кредитного договору, за заявкою від 19.09.2008р. банк меморіальним валютним ордером №323732 від 19.09.2008р. перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 300000,00 дол. США.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у звязку з чим банк неодноразово звертався до нього з вимогами погасити наявну заборгованість та попереджав про звернення стягнення на заставлене майно за забезпечувальними угодами. Зазначені претензії залишені позичальником без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час судового розгляду справи не надано.

Як зазначає позивач, наразі у відповідача перед банком наявна заборгованість з повернення кредитних коштів за кредитним договором №0037/08/19-КL від 18.09.2008р. в сумі 300000,00дол.США та зі сплати відсотків за безпідставне користування ними в сумі 115616,67 дол.США.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/87 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 300000,00 дол.США та відсоткової заборгованості в сумі 115616,67 дол.США є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на приписи наведених норм та п.4.1 кредитного договору, позивачем нараховано пеню за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 26798,63 дол.США та пеню за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом в сумі 1094,35 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки пені, судом встановлено, що під час нарахування пені за порушення строків повернення кредитних коштів позивачем невірно визначено дату виникнення у позичальника прострочки виконання зазначеного грошового зобов'язання, відтак суд вважає правомірним нарахування пені за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 26630,14 дол.США.

Як зазначалось вище, 13.03.2012р. позивачем надані пояснення щодо визначення гривні валютою стягнення нарахованої пені, які суд розглядає як клопотання про стягнення штрафних санкцій в національній валюті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення гривневого еквіваленту пені за порушення строків повернення кредитних коштів 26630,14 дол.США, виходячи з офіційного курсу долару США до гривні, встановленого Національним Банком України на дату звернення позивача до суду: 797,11 грн. за 100 дол.США, та стягує з відповідача пеню в сумі 212271,51грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом в сумі 1094,35 дол. США, нарахованої за період з 10.04.2010р. по 10.10.2010р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення приписів зазначеної норми позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у відповідача заборгованості зі сплати відсотків у період з 10.04.2010р. по 10.10.2010р. у визначених позивачем сумах, відтак не підтверджено обґрунтованість нарахування пені за вказаний період в сумі 1094,35 дол. США.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення гривневого еквіваленту пені за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом в сумі 1094,35 дол. США через їх необґрунтованість.

Беручи до уваги наведені обставини і враховуючи, що позовні вимоги, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Банк Форум”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-комерційна фірма „Титан”, м. Макіївка про стягнення за кредитним договором №0037/08/19-KL від 18.09.2008р. 443509,65 дол.США, з яких заборгованість за кредитом 300000,00 дол.США, заборгованість за відсотками 115616,67 дол.США та гривневого еквіваленту пені за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 26798,63 дол.США, пені за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом в сумі 1094,35 дол. США - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-комерційна фірма „Титан” (86148, м. Макіївка Донецької області, вул. Териконна, 2, ЄДРПОУ 25118323) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Форум” (02100, м.Київ, бул. Верховної Ради, 7, ЄДРПОУ 21574573) заборгованість за кредитом в розмірі 300000 дол.США, суму простроченої заборгованості за процентами в розмірі 115616,67 дол.США, пеню за порушення термінів сплати відсотків за користування кредитом в сумі 212271,51 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 23826,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,51 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 19.03.2012р.