Рішення № 21916288, 12.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2012Справа №5002-18/2138.3-2011 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6).

Про визнання недійсним рішення комісії та спонукання до виконання певних дій

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2 представник, довіреність від 12.03.2012, ОСОБА_3. представник, довіреність від 12.03.2012.

Від відповідача ОСОБА_4 ю/к, довіреність від 03.01.2012.

Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” про визнання недійсним рішення комісії від 25 січня 2010 року про розрахунок збитків, завданих Відкритому акціонерному товариству “Крименерго” у сумі 33693,39 грн. та зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Крименерго” скасувати прийняте рішення.

Позовні вимоги мотивовані незгодою позивача з винесеним комісією Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” рішенням від 25 січня 2010 року з розрахунку збитків в сумі 33 693,39 грн., оскільки розрахунок проведений помилково, виходячи з періоду роботи без прибору обліку на протязі 6 місяців. Помилка викликана не наданням відповідачем на засіданні комісії від 25 січня 2010 року акту від 29 грудня 2009 року та даних відомостей обходу. Також позивач був позбавлений можливості виправити помилку, оскільки був запрошений на засідання комісії на 17 лютого 2010 року замість 25 січня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року у справі №2-16/1655-2010 позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишений без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 господарського процесуального кодексу України, так як на час звернення з позовною заявою до суду представник позивача не мав повноважень на представництво інтересів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у суді, у тому числі на підписання позовної заяви.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2010 року апеляційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_1 задоволено, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2010 року у справі №2-16/1655-2010 скасовано, а справу передано до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.

04 квітня 2011 року за вихідним №205а/1655.1 позивач надав заяву про зміну позовних вимог у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недоврахованої електроенергії, згідно з якою, просив суд, у зв'язку з тим, що справа по суті спору не почала розглядатись, в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також у зв'язку з перерахунком відповідачем суми недооблікованої електричної енергії уточнюючи формулювання позовних вимог, в порядку пункту 2 частини 2 статті 237 Господарського кодексу України скасувати оперативно-господарську санкцію Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в формі протокольного рішення Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" від 25 січня 2010 року про стягнення суми в розмірі 8940,72 грн. в рахунок того ж акту №107907 від 15 січня 2010 року, позовні вимоги в ранішній формуліровці - вважати недійсними.

Крім того, позивачем була надана заява від 04 квітня 2011 року за вихідним №203а/1655.1 про зміну (коректуванні) формулювання позовних вимог у зв'язку з Постановою Верховного суду від 21 листопада 2010 року №2-15/1783-2009 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Маріно" до відкритого акціонерного Товариства "Крименерго", згідно з якою у зв'язку з тим, що справа по суті спору не почала розглядатись, в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2011 року у справі №5002-22/5705-2010 і Постанову Верховного суду України від 21 листопада 2010 року №2-15/1783-2009, корегує формулювання позовних вимог та просить суд в порядку пункту 2 частини 2 статті 237 Господарського кодексу України скасувати оперативно-господарську санкцію Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в формі протокольного рішення від 25 січня 2010 року про стягнення суми в розмірі 33693,39 грн. в рахунок акту 107907, позовні вимоги в ранішній формуліровці - вважати недійсними.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2011 року у справі № 5002-29/1655.1-2010 в прийнятті заяви фізичної особи - підприємця Остапчука Федора Анатолійовичавід 04 квітня 2011 року за вихідним №203а/1655.1 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України та заяви від 04 квітня 2011 року за вихідним №205а/1655.1 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України відмовлено. Провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Повернуто позивачу державне мито в сумі 85,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року апеляційна скарга фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задоволена. Ухвала господарського суду автономної Республіки Крим від 04 квітня 2011 року у справі №5002-29/1655.1-2010 скасована. Справа передана для розгляду по суті до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Справі присвоєно № 5002-5/2138.2-2011.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2011 року суд призначив до слухання на 20 червня 2011 року о 11 годин 30 хвилин.

Однак, слухання справи не відбулося у зв'язку з надходженням касаційної скарги ПАТ “Крименерго” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року по справі №5002-29/1655.1-2010 та направленням матеріалів справи №5002-5/2138.2-2011 до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 липня 2011 року касаційна скарга ПАТ “Крименерго” залишена без задоволення, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2011 року по справі № 5002-29/1655.1-2010 залишена без змін.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12 вересня 2011 року справа № 5002-5/2138.2-2011 була призначена до розгляду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2011 року у справі № 5002-5/2138.2-2011 провадження у справі було припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 у справі № 5002-5/2138.2 ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2011 року у справі №5002-5/2138.2-2011 була скасована. Справа передана для розгляду по суті до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 30.12.2011 справа № 5002-18/2138.3-2011 була прийнята суддею Осоченко І.К. до свого провадження.

31.01.2012 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якому позивач просив суд відкласти розгляд справи, у звязку із занятістю представника в іншому судовому процесі. Судом таке клопотання було задоволено.

У судовому засіданні 16.02.2012 представники позивача та відповідача заявили клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду спору та задовольнив клопотання сторін.

У судовому засіданні 27.02.2012 представник позивача надав суду заяву про уточнення позову, в якій просив суд визнати недійсним рішення комісії від 26.03.2010 про розрахування збитків, завданих ВАТ «Крименерго», у сумі 8940,72 грн. у рахунок Акта № 107907 від 15.01.10. Суд залишив таку заяву позивача без розгляду.

Також, у судовому засіданні 27.02.2012 представник позивача надав суду Заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати недійсним протокольне рішення комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ППЕЕ від 26.03.2010 № 4951 про перерахунок обєму недорахованої електроенергії за період з 18.11.2009 до 15.01.2010 у сумі 8940,72 грн. та зобовязати відповідача скасувати прийняте рішення у рахунок акту про порушення ППЕЕ № 107907 від 15.01.2010; стягнути з відповідача судові витрати. Суд прийняв таку заяву позивача № 349а/2138.3 (1655) від 27.02.2012 до свого розгляду.

У подальшому, у судовому засіданні 27.02.2012, суд почав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 27.02.2012 представник позивача надав суду письмові пояснення, які суд залучив до матеріалів справи.

Також, у судовому засіданні 27.02.2012, розглянувши матеріали справи, суд вважав необхідним викликати у судове засідання, у порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України - представників Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_5. для дачі суду усних та письмових пояснень та представників відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11 для надання суду пояснень відносно складання Акту № 107907 від 15.01.2010 р. та відповідних протоколів комісії ВАТ «Крименерго».

У судове засідання 12.03.2012 року зявилися у порядку ст. 30 ГПК України наступні фізичні особи: ОСОБА_5., ОСОБА_7.; ОСОБА_9, ОСОБА_10; які надали суду свої пояснення.

Також, розглядаючи дану справу, суд вважає необхідним зауважити наступне:

Згідно п. 5 Заключних та Перехідних Положень Закону України «Про акціонерні товариства» приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі з м і н а н а й м е н у в а н н я акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, н е є п е р е т в о р е н н я м та не потребує застосування процедури припинення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 р., № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України», процесуальне правонаступництво за змістом статті 25 Господарського процесуального кодексу України можливе внаслідок реорганізації підприємства чи організації, внаслідок чого господарський суд здійснює заміну відповідної сторони у справі її правонаступником.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Господарського процесуального кодексу України у разі виділення одного або кількох нових субєктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом у відповідних частках майнові права і обовязки реорганізованого субєкта. Отже, у наведеному випадку допускається процесуальне правонаступництво.

Якщо ж реорганізація підприємства чи організації сторони у справі н е м а л а м і с ц я, то процесуальне правонаступництво, про яке йдеться у статті 25 Господарського процесуального кодексу України неможливе.

При цьому законотворень зазначає, що від процесуального правонаступництва слід відрізняти випадки, коли під час розгляду справи з м і н ю є т ь с я н а й м е н у в а н н я сторони (позивача чи відповідача). У цих випадках реорганізація субєкта господарювання не відбувається, оскільки заміна найменування не є підставою для реорганізації.

Якщо після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, сторона повинна подати суду відповідні документи про державну реєстрацію змін в установчих документах.

Оскільки підстави для заміни сторони її правонаступником відсутні, суд на підставі поданих документів зазначає про зміну найменування сторони в рішенні або ухвалі.

У даному випадку, виходячи з наданих сторонами до матеріалів справи документів, суд прийшов до висновку, що відбулася не реорганізація відповідача ВАТ «Крименерго», а була проведена зміна найменування відповідача, а саме: його установчі документи правомірно було приведено у належний стан відповідно до вимог діючого законодавства України.

В звязку з чим суд вважає необхідним зазначити в своєму рішенні про з м і н у н а й м е н у в а н н я відповідача, а саме: з ВАТ «Крименерго» на ПАТ «Крименерго».

Судом у справі оголошувалися перерви у порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 26, 27 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575\97 ВР, споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником, правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Згідно п.1.3 Правил Користування Електричною Енергією (далі ПКЕЕ) - постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії.

Згідно п.5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

01 вересня 2004 року між позивачем та відповідачем - ФОП ОСОБА_1. - було укладено договір поставки електричної енергії № 903.

Згідно п. 9.5 договору від 01.09.2004 договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2004. Цей договір вважається щорічно продовженим на календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні однією із сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або перегляд його умов.

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін, цей договір сторонами не був розірваний та діє до теперішнього часу.

15.01.2010 р. працівниками ПАТ «Крименерго» була проведена перевірка обєкта позивача - ресторан «Імператриця», який розташований у с. Тополі, вул. Севастопольська, 10, у ході якої працівниками ВАТ «Крименерго» був складений Акт про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності № 107907 від 15.01.2010р., в якому представниками відповідача було зафіксовано: "використання електричної енергії без приладу обліку, розрахунковий електролічильник в схемі звіту відсутній, зрив пломб енергонагляду ".

Згідно з п. 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії або передавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності п р е д с т а в н и к а с п о ж и в а ч а оформлюється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ВІДПОВІДНІ ПУНКТИ ЦИХ ПРАВИЛ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу небо врахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається с п о ж и в а ч е в і.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

У разі відмови с п о ж и в а ч а підписати акт в ньому робиться запис про відмову.

Як свідчить примірник Акту про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності № 107907 від 15.01.2010 року такий Акт з боку ПАТ «Крименерго» був підписаний трьома уповноваженими представниками позивача, з свого боку відповідача - як зазначено у самому акті - такий акт підписала ОСОБА_5.

Як пояснив позивач, а також сама ОСОБА_5., яка була викликана у судове засідання, вона не є працівником позивача - ФОП ОСОБА_1. - та ніколи н е з н а х о д и л а с ь з п о з и в а ч е м у т р у д о в и х в і д н о с и н а х, позивач не уповноважував Циганську Т.В. бути його представником у відносинах з будь-якими установами.

З боку відповідача також не надано суду доказів того, що позивач ФОП ОСОБА_1 дійсно уповноважував фізичну особу ОСОБА_5. бути його представником при проведенні перевірки та складанні Акту про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності ПКЕЕ № 107907.

Крім того, як свідчить Наказ позивача «про призначення уповноваженого представника з ВАТ «Крименерго» ФОП ОСОБА_1. уповноваженим представником ФОП ОСОБА_1. за дотриманням процедурних дій, які передбачені ПКЕЕ та положеннями Договору № 903 з ВАТ «Крименерго» Бахчисарайський РЕМ був призначений ОСОБА_2, який був ознайомлений з таким наказом 30.12.2009.

Зі свого боку, представник ВАТ «Крименерго» надав суду копію наказу № 3 від 14.10.2009 ФОП ОСОБА_1 «про призначення відповідальної особи», згідно якого відповідальним за справний стан та безпеку експлуатації електрогосподарства ПП ОСОБА_1 (ресторан «Імператриця») був призначений ОСОБА_12

Але як пояснив позивач, така фізична особа - ОСОБА_12 - у подальшому була звільнена, а тому відповідальним за відносини з ВАТ «Крименерго» від імені ФОП ОСОБА_1. і був призначений ОСОБА_2

Суд приходить до висновку, виходячи з матеріалів даної справи, що а н і сам позивач ФОП ОСОБА_1, а ні його уповноважений представник, не були викликані відповідачем перед складанням самого Акту про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності № 107907 від 15.01.2010 року; такий Акт про порушення фактично був складений працівниками ВАТ «Крименерго» за в і д с у т н і с т ю с п о ж и в а ч а.

Враховуючи приписи Правил КЕЕ, суд зауважує, що діючими нормами таких Правил чітко визначено, як повинен складатися такий Акт (пункт 6.41 Правил):

1. на місці виявлення порушення у присутності п р е д с т а в н и к а с п о ж и в а ч а оформлюється двосторонній акт порушень;

2. У разі відмови с п о ж и в а ч а ПІДПИСАТИ акт в ньому робиться запис про відмову.

І н ш и х в и п а д к і в складання таких актів про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності за відсутністю споживача (або його уповноваженого представника) Правила користування електричною енергією у собі н е м і с т я т ь.

Суд зауважує, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід д о т р и м у в а т и с я вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування.

Захист прав та охоронюваних законом інтересів споживачів електричної енергії від порушень з боку енергопостачальних організацій вимагає від суду повного та всебічного дослідження матеріалів та фактичних обставин справи, з метою недопущення будь-яких з л о в ж и в а н ь при виконанні Постачальниками електроенергії своїх Функцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з боку відповідача - ВАТ «Крименерго» - була проведена н е н а л е ж н а ф і к с а ц і я фактів порушення ПКЕЕ на обєкті ресторан «Імператриця», який розташований у АДРЕСА_3 .

А тому суд вважає недоведеним як факт здійснення порушень ПКЕЕ, зазначений у Акті про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності № 107907 від 15.01.2010 року , так й факт дійсності такого акту з огляду на в і д с у т н і с т ь на ньому п і д п и с у або самого споживача ФОП ОСОБА_1. - або його у п о в н о в а ж е н о г о представника.

Крім того, суд зауважує, що у самому Акту № 107907 взагалі не зазначена посилка на відповідні пункти Правил користування електричною енергією, що передбачено п.6.41 вищевказаних Правил, які, на думку позивача, були порушені відповідачем.

Відповідно до п.6.40 Правил на підставі акту про порушення ПКЕЕ, визначається обсяг неврахованої електроенергії, який нараховується згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Розглядаючи дану справу, суд зауважує, що відповідно до п. 6.43 ПКЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акту, визначенні розміру коштів, належних до оплати, здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Причому обовязковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування.

Відповідно до п.6.43 ПКЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Отже, зі змісту Правил вбачається, що лише н а л е ж н и м чином оформлений а к т про порушення ПКЕЕ є підставою для здійснення відповідного розрахунку вартості недоврахованої електроенергії.

Суд надав правову оцінку такому Акту про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, зазначивши, що такий Акт був складений неналежним чином, а тому і Протокол № 4951 засідання комісії ПАТ «Крименерго» від 26.03.2010, у свою чергу, також не може породжувати ні яких правових наслідків.

Як свідчить сам примірник такого протоколу № 4951 перерахунок обєму спожитої електричної енергії був проведений відповідачем на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року за № 562.

Але частиною 2 статті 1.2 розділу 1 такої Методики передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії) п и с ь м о в о г о повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про пошкодження засобів обліку, пошкодження або з р и в п л о м б Методика н е з а с т о с о в у є т ь с я.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечувалося у ході розгляду даної справи того факту, що позивач дійсно звертався до відповідача письмово 13.012010 з заявою з проханням «провести пломбування прибору звіту після його встановлення».

Така заява була зареєстрована у Бахчисарайському РЕМ 13.01.2010 року, про що свідчить відмітка відповідача на примірнику такої заяви.

Крім того, суд зауважує, що остання технічна перевірка позивача відбулася

у відповідача - ПАТ «Крименерго» - 12.01.2010, про що свідчить Відомість обходу від 12.01.2010 за підписом інженера (контролера) ВАТ «Крименерго» ОСОБА_9

Представники ПАТ «Крименерго» ОСОБА_9 та ОСОБА_7. також підтвердили у судовому засіданні факт технічної перевірки позивача саме 12.01.2010 року.

Тому суд, враховуючи вищевикладене, в тому числі і безпідставність с к л а д а н н я самого А к т у про порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності № 107907 від 15.01.2010 року, приходить до висновку, що представниками ПАТ «Крименерго» був, у свою чергу, н е п р а в о м і р н о складений і Протокол № 4951 від 26.03.2010 року.

Відповідно до статті 235 Господарського Кодексу України за порушення господарських зобовязань до субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобовязання, що використовуються самими сторонами зобовязання в односторонньому порядку. До субєкту, який порушив господарське зобовязання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського Кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, перед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобовязань стороною, яка порушила зобовязання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, плуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно частини 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першої цієї статті, не є вичерпаним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/249 за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом Х11-2 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом України прийнято низку постанов, у яких викладено, зокрема такі правові позиції п. 11 частина 2 - у спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання - передбачено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди зі застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про с к а с у в а н н я такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (постанова від 29.11.2010 № 2-15/1783-2009).

Цим же Інформаційним Листом № 01-06/249 також зазначено, що відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своєї діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України; невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Тому суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання недійсним протокольного рішення комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ППЕЕ від 26.03.2010 № 4951 про перерахунок обєму недорахованої електроенергії за період з 18.11.2009 до 15.01.2010 у сумі 8940,72 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами даної справи, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги ФОП ОСОБА_1. про зобовязання відповідача скасувати прийняте рішення у рахунок акту про порушення ППЕЕ № 107907 від 15.01.2010, то розглянувши таку позовну вимогу. Суд зауважує наступне:

Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між субєктами правовідносин з приводу їх прав та обовязків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Проте заявлені у даній справі вимоги про спонукання відповідача перерахувати обсяг та вартість недорахованої електричної енергії суд вважає безпідставними, оскільки Правилами користування електричною енергією не встановлено о б о в я з о к відповідача вчиняти будь-які дії щодо перерахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії.

Суд вважає, що у позивача не існує такого права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтуються на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду. При цьому, необхідною умовою виникнення цивільних прав та обовязків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства.

Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обовязковими для неї.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позовної вимоги позивача про зобовязання відповідача скасувати прийняте рішення у рахунок акту про порушення ППЕЕ № 107907 від 15.01.2010 відсутні, а тому в задоволенні такої вимоги суд відмовляє.

Судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог у рівних частинах на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені суддею у судовому засіданні 12.03.2012.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 15.03.2012.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Змінити найменування відповідача Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

2.Позов задовольнити частково.

3.Визнати рішення ПАТ (ВАТ) «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ОКПО 00131400), яке оформлене Протоколом № 4951 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, від 26.03.2010, НЕДІЙСНИМ.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400) на користь Фізичної Особи Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, податковий номер НОМЕР_1) державне мито у сумі 42,50 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.