Рішення № 21916192, 12.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2012Справа №5002-12/394-2012 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Степрейсинг Тім» (96526, Сакський район, с. Суворовське, вул. Промислова, 8)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцвітмет» (97400, м. Євпаторія, Чорноморське шосе, 19; 97400, м. Євпаторія, вул. Давулджар, 1 )

про стягнення119 811,06 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 06.10.2011 р.

Від відповідача не зявився

Суть спору товариство з обмеженою відповідальністю «Степрейсинг Тім» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцвітмет» про стягнення заборгованості за договором про поставку щебеню фракції 20-30 і піску будівельного № 19.05/11 від 19.05.2011 р. у розмірі 119811,06 грн., а саме: 116071,60 грн. основного боргу, 2132,89 грн. 3% річних, 1606,57 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки № 19.05/11 від 19 травня 2011 року щодо оплати отриманого товару, у звязку з чим, виникла сума заборгованості в розмірі 116071,60 грн., на яку позивачем нараховано пеню в сумі 1606,57 грн., 3% річних в сумі 2132,89 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додав до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Степрейсинг Тім» (Постачальник) та товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцвітмет» (Покупець) був укладений договір поставки № 19.05/11 ( надалі Договір, а.с. 26-27).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобовязується передати у власність Покупця матеріали будівельного призначення, а саме: Щебінь фр. 20-30 та пісок будівельний, ціна яких визначена у рахунках-фактурах до Договору, що надаються Постачальником та погоджуються з Покупцем та являються невідємною частиною даного договору, а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору датою поставки Товару вважається дата, що вказана у відповідній накладній.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що вартість товару вказується в рахунку-фактурі, що являється невідємною частиною даного Договору. Ціни включають вартість товару, тари, упаковки та маркірування, доставки, ПДВ. Прийняття товару Покупцем вважається погодженням останнього з цінами Постачальника.

Оплата за поставлений товар здійснюється по безготівковому розрахунку протягом трьох банківських днів з моменту поставки (пункт 3.3. Договору).

До матеріалів справи позивачем надані рахунки фактури та видаткові накладні, якими підтверджується факт виконання позивачем своїх обовязків щодо постачання в період з 27.05.2011р по 02.08.2011р. на адресу відповідача передбаченого умовами Договору товару (а.с. 28-44).

Загальна вартість поставленого позивачем на адресу відповідача товару складає 116071,60 грн.

Однак, відповідачем отриманий товар оплачений не був, у звязку з чим, позивачем було направлено на його адресу претензію вих. № 326 від 25.11.2011р. з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 116071,60 грн. та нараховані на той період пеню та 3% річних.

Проте, відповідач оплату заборгованості в добровільному порядку не здійснив, що і зявилося підставою для звернення позивача до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У свою чергу, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини щодо укладення договору, належність первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій, не спростовано. Доказів проведення оплати за отриманий товар відповідачем надано не було, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, яка відповідно до розрахунку, наданому позивачем та підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків складає 116071,60 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання зобовязання у розмірі 1606,57 грн. та 3% річних в сумі 2132,89 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання, або виконання с порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобовязаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за порушення умов даного Договору сторону несуть відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання обовязків за даним договором, за умовами надходження вимог від сторони.

Згідно пункту 4.2. Договору, при порушенні Покупцем строків оплати Товару визначених пунктом 3.3. Договору, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення платежу.

Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення 1606,57 грн. пені та 3% річних в сумі 2132,89 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по відшкодуванню судового збору покладаються на відповідача згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцвітмет» (97400, м. Євпаторія, Чорноморське шосе, 19, код ЄДРПОУ 34541892) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Степрейсинг Тім» (96526, Сакський район, с. Суворовське, вул. Промислова, 8, код ЄДРПОУ 34193257) суму заборгованості в розмірі 116 071,60 грн., пеню у розмірі 1606,57 грн., 3% річних у розмірі 2132,89 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2396,22 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.