Постанова № 21912483, 28.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/522/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Горбач Д.О.,

за участю:

прокурора - Винниченко І.Ю.,

представників позивача - Житник Ю.В., Крижанівського О.В., Юрепіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2012 року прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтавізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"про стягнення боргу з податку на додану вартість в розмірі 4507009 грн. 43 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 4507009 грн. 43 коп., що виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих сум податку на додану вартість, податкового зобовязання по податковому повідомленню-рішенню Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 16.12.2011 року № 0002162310 та у зв'язку з прийняттям 14.12.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області рішень про скасування розстрочення грошових зобов'язань №№ 3/с, 24/с, 33/с, 51/с, 55/с, 71/с.

Прокурор та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання 14.02.2012 року та 28.02.2012 року не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що відповідач кожного разу належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

28.02.2012 року відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника відповідача у іншому судовому засіданні.

Відповідно до частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками на основі договору. Оскільки відповідачем у справі є юридична особа, представляти її інтереси в суді може як законний представник, так і інша особа на підставі договору.

Крім того, відповідачем не додано до клопотання доказів на підтвердження обставини, з якою пов'язує неможливість забезпечення участі представника у судовому засіданні.

З огляду на викладене, ухвалою суду від 28.02.2012 року визнано неповажними причини неявки відповідача у судове засідання.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибув у судове засідання повторно без поважних причин, та беручи до уваги вимоги статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язку суду розглянути справу у строк не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за відсутності відповідача за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є юридичною особою (ідентифікаційний код 32017261), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідач знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві з 27.05.2002 року за № 6656, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 24.12.2011 р. № 81745.

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23501679 серії НБ № 198879 від 30.05.2002 року (а.с. 9).

Судом встановлено, що 18.11.2011 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25) в розмірі 2147785 грн. (а.с. 19-20). З урахуванням часткової сплати, сума заборгованості відповідача за даною декларацією становить 384340 грн.31 коп. Із розрахунку податкового органу вбачається, що у зв'язку з закінченням встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання відповідачем нараховано пеню на вказану вище суму податкового боргу в розмірі 24495 грн. 72 коп.

19.12.2011 року відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, у якій самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25) в розмірі 588880 грн. (а.с. 56-57).

06.01.2012 року відповідачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9000036610, у якому самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25) в розмірі 1236 грн. та суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки (р. 26) в розмірі 37 грн. (а.с. 58-59).

Крім того, 17.01.2012 року відповідач подав до податкових органів уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість:

- № 90000387246, у якому самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25) в розмірі 733 грн. та суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки (р. 26) в розмірі 22 грн. (а.с. 61-62);

- № 90000387268, у якому самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 25) в розмірі 2163 грн. та суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки (р. 26) в розмірі 65 грн. (а.с. 64-65);

- № 90000387024, у якому самостійно визначив суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки (р. 26) в розмірі 78 грн. (а.с. 67-68).

Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

П.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 2.7 цієї Інструкції встановлено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно п.п. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно у податкових деклараціях та несплачених, а також сума пені є податковим боргом відповідача.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві на підставі акту перевірки № 8861/23-5/32017261 від 21.11.2011 р., у якому зафіксовано порушення відповідачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 5010 грн. 80 коп. (а.с. 48-53), - винесено податкове повідомлення-рішення № 0002162310 від 16.12.2011 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 6263 грн. 80 коп., з них: за основним платежем - на суму 5010 грн. 80 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 1253 грн. (а.с. 55).

Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 19.12.2011 року, що підтверджується відміткою про отримання та підписом уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 54).

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54. 3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно положень п.58.3. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0002162310 від 16.12.2011 року відповідачем не оскаржувалося.

Ухвалою суду від 31.01.2011 року відповідачу запропоновано надати письмові заперечення та докази в обґрунтування заперечень. Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, сума несплаченого відповідачем грошового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002162310 від 16.12.2011 року, є сумою податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.01.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області прийнято рішення № 3 про розстрочення грошових зобов'язань Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по податку на додану вартість на суму 2999999 грн. з 30.01.2011 року по 28.03.2011 року (а.с. 41), відповідно до якого укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 28 січня 2011 р. № 10 (а.с. 42-43).

Згідно п. 6.4.1 договору про розстрочення грошових зобов'язань від 28 січня 2011 р. № 10 у разі перенесення строків сплати розстроченої суми орган державної податкової служби має право визначити нові строки сплати цих сум. В разі несплати узгоджених грошових зобов'язань в повній сумі в розрізі податків, зборів, (обов'язкових платежів) або несвоєчасної сплати розстроченої суми та нарахованих на таку суму процентів - рішення про надання розстрочки скасовується (п. 6.4.2 договору).

Судом встановлено, що до договору про розстрочення грошових зобов'язань від 28 січня 2011 р. № 10 складено доповнення № 1, № 2, № 3, якими до договору вносилися записи про перенесення терміну сплати (а.с. 44-46).

У зв'язку з тим, що платник накопичує податковий борг після укладення договору про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області 14.12.2011 року прийнято рішення № 3/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань та скасування рішення № 3 від 28.01.2011 року (а.с. 47).

Відповідачем частково сплачено зазначене вище розстрочене грошове зобов'язання, відтак, заборгованість відповідача становить 1224506 грн. 29 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області прийнято рішення № 24 про розстрочення грошових зобов'язань Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по податку на додану вартість на суму 673469 грн. з 30.03.2011 року по 28.12.2011 року (а.с. 33), відповідно до якого укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30 березня 2011 р. № 35 (а.с. 34-35).

Згідно п. 6.4.2 договору про розстрочення грошових зобов'язань від 30 березня 2011 р. № 35 в разі несплати узгоджених грошових зобов'язань в повній сумі в розрізі податків, зборів, (обов'язкових платежів) або несвоєчасної сплати розстроченої суми та нарахованих на таку суму процентів - рішення про надання розстрочки скасовується.

У зв'язку з тим, що платник накопичує податковий борг після укладення договору про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області 14.12.2011 року прийнято рішення № 24/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань та скасування рішення № 24 від 30.03.2011 року (а.с. 36).

Відповідачем частково сплачено зазначене вище розстрочене грошове зобов'язання, відтак, заборгованість відповідача становить 74829 грн. 74 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області прийнято рішення № 33 про розстрочення грошових зобов'язань Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по податку на додану вартість на суму 1112930 грн. з 30.04.2011 року по 28.12.2011 року (а.с. 37), відповідно до якого укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 р. № 46 (а.с. 38-39).

Згідно п. 6.4.2 договору про розстрочення грошових зобов'язань від 29 квітня 2011 р. № 46 в разі несплати узгоджених грошових зобов'язань в повній сумі в розрізі податків, зборів, (обов'язкових платежів) або несвоєчасної сплати розстроченої суми та нарахованих на таку суму процентів - рішення про надання розстрочки скасовується.

У зв'язку з тим, що платник накопичує податковий борг після укладення договору про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області 14.12.2011 року прийнято рішення № 33/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань та скасування рішення № 33 від 29.04.2011 року (а.с. 40).

Відповідачем частково сплачено зазначене вище розстрочене грошове зобов'язання, відтак, заборгованість відповідача становить 139118 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.06.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області прийнято рішення № 51 про розстрочення грошових зобов'язань Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по податку на додану вартість на суму 1185974 грн. з 30.07.2011 року по 29.12.2011 року (а.с. 21), відповідно до якого укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29 липня 2011 р. № 59 (а.с. 22-23).

Згідно п. 6.4.2 договору про розстрочення грошових зобов'язань від 29 липня 2011 р. № 59 в разі несплати узгоджених грошових зобов'язань в повній сумі в розрізі податків, зборів, (обов'язкових платежів) або несвоєчасної сплати розстроченої суми та нарахованих на таку суму процентів - рішення про надання розстрочки скасовується.

У зв'язку з тим, що платник накопичує податковий борг після укладення договору про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області 14.12.2011 року прийнято рішення № 51/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань та скасування рішення № 51 від 29.07.2011 року (а.с. 24).

Відповідачем частково сплачено зазначене вище розстрочене грошове зобов'язання, відтак, заборгованість відповідача становить 474389 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.08.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області прийнято рішення № 55 про розстрочення грошових зобов'язань Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по податку на додану вартість на суму 1347104 грн. з 30.08.2011 року по 29.12.2011 року (а.с. 25), відповідно до якого укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30 серпня 2011 р. № 64 (а.с. 26-27).

Згідно п. 6.4.2 договору про розстрочення грошових зобов'язань від 29 липня 2011 р. № 59 в разі несплати узгоджених грошових зобов'язань в повній сумі в розрізі податків, зборів, (обов'язкових платежів) або несвоєчасної сплати розстроченої суми та нарахованих на таку суму процентів - рішення про надання розстрочки скасовується.

У зв'язку з тим, що платник накопичує податковий борг після укладення договору про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області 14.12.2011 року прийнято рішення № 55/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань та скасування рішення № 55 від 30.08.2011 року (а.с. 28).

Відповідачем частково сплачено зазначене вище розстрочене грошове зобов'язання, відтак, заборгованість відповідача становить 673552 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2011 року Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області прийнято рішення № 71 про розстрочення грошових зобов'язань Дочірньому підприємству "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" по податку на додану вартість на суму 1280929 грн. з 30.09.2011 року по 29.12.2011 року (а.с. 29), відповідно до якого укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30 вересня 2011 р. № 68 (а.с. 30-31).

Згідно п. 6.4.2 договору про розстрочення грошових зобов'язань від 29 липня 2011 р. № 59 в разі несплати узгоджених грошових зобов'язань в повній сумі в розрізі податків, зборів, (обов'язкових платежів) або несвоєчасної сплати розстроченої суми та нарахованих на таку суму процентів - рішення про надання розстрочки скасовується.

У зв'язку з тим, що платник накопичує податковий борг після укладення договору про розстрочення та порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання Державною податковою адміністрацією України в Полтавській області 14.12.2011 року прийнято рішення № 71/с про скасування розстрочення грошових зобов'язань та скасування рішення № 71 від 30.09.2011 року (а.с. 32).

Відповідачем частково сплачено зазначене вище розстрочене грошове зобов'язання, відтак, заборгованість відповідача становить 853953 грн.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено, що зазначені вище рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань №№ 3/с, 24/с, 33/с, 51/с, 55/с, 71/с відповідачем не оскаржувалися.

Ухвалою суду від 31.01.2011 року відповідачу запропоновано надати письмові заперечення та докази в обґрунтування заперечень. Відповідачем не надано суду доказів оскарження рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань.

Відповідно до положень статті 100 Податкового кодексу України:

100.1 Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

100.2. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

100.12. Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані:

100.12.1. з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення;

100.12.2. з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;

платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;

платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

100.13. Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

Відповідно до статті 100 розділу II Податкового кодексу України розроблено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1036 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1431/18726 (надалі - Порядок).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Порядку розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Якщо протягом строку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вносяться зміни до бюджетної класифікації України, то відповідні зміни вносяться до договору про розстрочення (відстрочення), в яких вказується причина внесення змін та робиться запис: "Унести зміни до пункту 6.4 "Особливі умови" договору від _____ N ____, перевести з (дата) розстрочення (відстрочення) сплати (найменування податку, збору, штрафної (фінансової) санкції (штрафу), пені з попереднього коду або виду бюджету) на (новий код або вид бюджету) у сумі __ грн., термін сплати якого ще не настав".

Нарахування процентів розпочинається від першого дня початку дії розстрочення (відстрочення) та першого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 розділу II Кодексу.

Згідно пункту 4.5. Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.6, 4.7, 48 Порядку передбачено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу.

Відповідно до положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 29.11.2011 року винесено податкову вимогу форми "Ю" № 2178 на суму 215800 грн. 31 коп., яка вручена представнику відповідача 30.11.2011 року (а.с. 10).

Доказів оскарження відповідачем даної податкової вимоги суду не надано.

Беручи до уваги вищевикладене та з огляду на положення ст. 59 Податкового кодексу України, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, в томі числі того, який виник після вручення податкової вимоги.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що за Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 4507009 грн. 43 коп., у тому числі пеня в розмірі 82843 грн. 29 коп., що підтверджується відомостями облікової картки платника податків та розрахунком заборгованості відповідача (а.с. 17-18, 76-77).

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.20.1.28. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 11 статі 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 60 КАС України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі, Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС України у м. Полтаві, Полтавській області, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019 податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 4507009 грн. 43 коп. (чотири мільйони п'ятсот сім тисяч дев'ять гривень сорок три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2012 року.

СуддяС.С. Сич