Рішення № 21911410, 16.03.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2/550/507/2012р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 року Харцизький міський суду Донецької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі -Романенко Н.В.,

за участю- позивачці ОСОБА_1, представника відповідача - Руппа Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харцизьку Донецькій області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод», Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод»про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.01.2012р звернулася до суду з дійсним позовом, указуючи, що з 08.08.1974р перебувала у трудових відносинах із «Зуївським енергомеханічним заводом»(надалі «ЗЕМЗ») відповідачем у справі. Зазначає, що починаючи з 2006 року назва заводу неодноразово мінялася і на підставі її заяв її приймали на роботу в перейменоване підприємство. Так, назва підприємства в 2006р була ЗАТ «ЗЕМЗ», з 01.06.2010р ПАТ «ЗЕМЗ», а з 01.06.2011р ТОВ «ЗЕМЗ». Свої вимоги мотивує тим, що 08.06.2011р вона була звільнена з роботи у звязку з виходом на пенсію за віком. Посилаючись на трудове законодавство вважає, що відповідач - ТОВ «ЗЕМЗ»повинен був в день звільнення видати їй трудову книжку та всі нараховані до сплати суми, що ним зроблено частково, і на теперішній час відповідач не виплатив їй заборгованість за травень 2011р в сумі 727,38грн та розрахункову суму 1185,33грн, всього 1912,71грн, яку просила стягнути на свою корить. Крім того, просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 08.06.2011р по 15.01.2012р в сумі 16 278,10грн, а надалі по 105,02грн (середньоденний заробіток, який складав на день звільнення) за кожен робочий день по день винесення судового рішення. Також, просила стягнути на свою користь 2 000грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, яку відповідач спричинив їй у звязку з несплатою заробітної плати та розрахунку, по причині чого вона була поставлена в тяжке матеріальне становище, не могла вести нормальний спосіб життя.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ЗЕМЗ»- Руппа Н.А., в судовому засіданні вимоги позову не визнала, суду пояснила, що позивачця працювала та звільнилася з ПрАТ «ЗЕМЗ», а ТОВ «ЗЕМЗ»- окрема юридична особа, яка не має відношення до позивачці.

Представник відповідача ПрАТ «ЗЕМЗ», який про день, час і місце слухання повідомлявся належним чином і своєчасно, в судове засідання не зявився по невідомим суду причинам, про час , дату та місце розгляду справи повідомлявся належними чином.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод»«ЗЕМЗ», працювала на підприємстві в якості контролера ОТК, інженера якості ОТК та була звільнена на підставі наказу -97-к від 08.06.2011 р. з виходом на пенсію. (а.с.4-5).

При звільнені відповідач ПрАТ «Зуївський енергомеханічний завод»«ЗЕМЗ» не повному обсязі розрахувався із позивачкою при звільненні.

Відповідно до ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпТ України при звільненні робітника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, робиться в день звільнення.

Судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 з ПрАТ «ЗЕМЗ», адміністрація підприємства не здійснила із останньою виплату належних їй сум при звільнені, а саме: заборгованість по заробітній платі за травень 2011 р. склала -577,38 грн., за червень 2011 р. склала - 1446, 59 грн. ( із рахунку 848,85 грн. компенсація за не використувану відпустку, премія - 54,34 грн., оклад - 543,40 грн.), а разом 2023,97 грн.

Таким чином, підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 2023,97 грн. з ПрАТ «ЗЕМЗ», так як позивачця саме з даним підприємством перебувала у трудових відношення та була з нього звільнена.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати по вині власника або уповноваженого ним органу належні звільненому робітнику суми в строк, який зазначений в ст.116 дійсного Кодексу, у відсутність спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що адміністрація ПрАТ «ЗЕМЗ» під час звільнення позивача з підприємства не здійснив з нею остаточний розрахунок, тому відповідач ПрАТ «ЗЕМЗ» повинен виплатити ОСОБА_1 її середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 08.06.2011р (станом на яке склалась заборгованість) по день винесення рішення суду - 16.03.2012р в сумі грн (згідно із розрахунком: 105,02грн (середньоденний заробіток ( 36 дн. : 2023, 97 грн.) х 199 робочих днів = 20898,98 грн.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що в звязку з порушенням відповідачем трудових прав позивачці, останній причинені душевні страждання, порушився нормальний образ її життя, порушилися її життєві стосунки. Вона вимушена докладати значних зусилля для відновлення порушених її трудових прав, шляхом неодноразових звернень до адміністрації підприємства, а також до суду.

У зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у сумі 800грн. При визначенні конкретного грошового розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер і ступінь моральних страждань позивачки, конкретні обставини справи, заявлений нею розмір позовних вимог у відшкодування моральної шкоди, а також застосовуючи принцип розумності і справедливості.

Також, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого постановлено рішення, звільнений від сплати судових витрат, суд присуджує стягнення судового збору з відповідача на користь держави, а саме у розмірі 229грн. 22 коп.

Керуючись ст.ст.10, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.116, 117, 233, 237, 238 КЗпП України, суд, -

ВИРІШІВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод», Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод»про стягнення заборгованості по заробітної платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» (83085, м. Донецьк, вул. Баумана, будинок 12 , ідентифікаційний код юридичної особи 34359707) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Зугресу Донецької області заборгованість по заробітної платі у розмірі 2023,97 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 20898,98 грн. та моральної шкоди у розмірі 800 грн., а загалом 23722 грн.95 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» (83085, м. Донецьк, вул. Баумана, будинок 12 , ідентифікаційний код юридичної особи 34359707) на користь держави (р/р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м.Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 02895679, пункт 1.1) судовий збір в сумі 229грн. 22 коп.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: