Постанова № 21911173, 05.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 р. № 2а-14627/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Гіщинська С.Я.,

за участі представників

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Компанія «Орієнтир»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом в якому просить скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача № 0012181501 від 20 жовтня 2011 року.

Посилається на те, що проведеною камеральною перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток. Згідно п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, норми розділу ІІІ “Податок на прибуток підприємств” Податкового кодексу України застосовуються починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року. При цьому, згідно п.п. 2 п. 2 розділу ХІХ “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” втрачає чинність з 1 квітня 2011 року. Відтак, порядок обчислення та сплати податку на прибуток в першому календарному кварталі 2011 року, у тому числі й порядок формування валових витрат та відємного значення обєкта оподаткування в першому календарному кварталі 2011 року, визначається саме Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” і не регулюються Податковим кодексом України. Згідно ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції, яка діяла у першому кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3. цього ж Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього ж Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9 цього Закону. Таким чином, згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до витрат першого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році. Відтак, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року вважаються витратами першого календарного кварталу 2011 року. Позивач також стверджує, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Відповідно, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення”Податкового кодексу України не містить обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат другого кварталу 2011 року, а тому вказаний пункт не встановлює порядок розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток у першому кварталі 2011 року, а лише визначає порядок врахування результату розрахунку об'єкту оподаткування за підсумками першого календарного кварталу 2011 року, коли таким результатом є від'ємне значення.

Від відповідача надійшло письмове заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року ТзОВ «Орієнтир», про що складено акт від 06.10.2011 року №3048/15-1/32435487. В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у другому кварталі 2011 року в розмірі 10866580 грн. За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 року №0012181501 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10866580 грн. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що розділ III цього ж Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим же підрозділом. Згідно пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, що п. 150.1. ст. 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відтак, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4. ст. 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому заперечені проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі Львівської області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №3048/15-1/32435487.

В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у другому кварталі 2011 року в розмірі 10866580 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 року №0012181501 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10866580 грн.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 2.1. ст. 2 цього ж Кодексу, зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

У відповідності до п. 3.1. ст. 3 цього ж Кодексу, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ж Кодексом.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. цього ж Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим же Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу.

Відповідно до п.п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 цього ж Кодексу платник податків має право безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Як вбачається з п. 35.3. ст. 35 цього ж Кодексу, порядок сплати податків та зборів встановлюється цим же Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом.

Згідно п. 37.1. ст. 37 цього ж Кодексу, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.3. ст. 38 цього ж Кодексу, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим же Кодексом.

У відповідності до п. 150.1. ст. 150 цього ж Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представники позивача надали суду декларації з податку на прибуток підприємств за другий, третій, четвертий квартали 2010 року, перший, другий квартал 2011 року у яких позивачем сформовано відємне значення обєкта оподаткування за перший квартал 2011 року в сумі 11195682 грн.

Судом не враховується обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки лише Податковим кодексом України, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядку їх узгодження і сплати. Кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу, яким також встановлено спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом, яким також встановлено підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням таких істотних умов а саме:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, тобто, законодавець визначив період виникнення відємного значення перший квартал 2011 року.

- розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто, законодавець встановив урахування відємного значення саме отриманого (а не включеного) за перший квартал 2011 року.

По суті п. 150.1. ст. 150 ПК України, встановлює, що сума від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України встановлює порядок застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України у 2011 році, що не враховано позивачем.

Позивач у спірну декларацію включив відємне значення в тому числі за 2010 рік, хоча правильно було б включити відємне значення отримане за перший квартал 2011 року.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог з посланням на наказ державної податкової адміністрації України за № 114 від 28.02.2011 року “Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства”, який діяв на час спірних правовідносин, оскільки в рядку 06.6 вказаної декларації (в тому числі поданої позивачем) зазначено: “Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)”, згідно примітки 4 відємне значення включається відповідно до ст. 150 розділу III ПК України.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов'язків платників податків, оскільки зазначеними нормами ПК України чітко вказано, що розрахунок об'єкта оподаткування другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого (а не включеного) платником податку за перший квартал 2011 року.

Судом також не враховуються твердження представників позивача щодо правомірності перенесення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток відповідно до Листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10/1160 від 10.11.2011 року, оскільки зміна положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок такого перенесення відємного значення обєкта оподаткування, може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення і таке не підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Компанія «Орієнтир»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2011 року №0012181501 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2012 року

Головуючий Ланкевич А.З.