Постанова № 21910957, 22.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 р. № 2а-13251/11/1370

13 год. 41 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 10

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Залуцької І.І.

за участю представників сторін:

від позивача Гуліна Ю.О.

від відповідача не з'явився

Приватного підприємства «Компанія «Астра»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

пропро скасування податкових повідомлень-рішень № 0003582300/28584 від. 11.11.2011 року та № 00001911720/0/28817 від 15.11.2011 року, - , ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Компанія «Астра»(далі ПП «Компанія «Астра») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі ДПІ у Шевченківському р-ні м. Львова), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003582300/28584 від 11.11.2011 року та № 00001911720/0/28817 від 15.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність з його боку порушень ч.2 ст. 228, ст. 216 ЦК України та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст. 4, п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), посилаючись на те, що висновки акту перевірки про завищення податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності даного підприємства, грунтуються на неправильному застосуванні податковим органом зазначених вище норм податкового законодавства, що в свою чергу, призвело до незаконного донарахування податкових зобов'язань. Позивач також зазначає, що висновок податкового органу про порушення пп. 6.3.1, 6.3.3 «б», пп.6.3.3 «е»п.6.3 ст. 6, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є безпідставним. У зв'язку з цим просить суд визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003582300/28584 від. 11.11.2011 року та №00001911720/0/28817 від 15.11.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду. У письмових запереченнях на позов просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та покласти на нього судові витрати, посилаючись на те, що аргументи наведені в позовній заяві, не спростовують наявності порушення зафіксованого в акті перевірки та відповідно, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними доказами у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі виходячи з наступного.

В період з 12.10.2011 року по 26.10.2011 року на підставі направлень від 12.10.2011 року №989, №990, №991, №992 та відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 12.10.2011 року № 1052, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Компанія «Астра»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2011 р. та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2011 р.

За результатами позапланової виїзної перевірки податковим органом складено акт № 2831/318/23-121/30477310 від 02.11.2011 року у висновках якого встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2., п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, ПП «Компанія «Астра»занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 20 316 грн. (за червень 2010 року), пп. 6.3.1, 6.3.3 «б», пп.6.3.3 «е»п.6.3 ст. 6, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2010 р. в сумі 1042,71 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 року №0003582300/2854, яким визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 25 395 грн., в тому числі: за основним платежем 20 316 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5079 грн. та від 15.11.2011 року №00001911720/0/28817 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 303,39 грн., в тому числі: за основним платежем 1 042,71 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 260,68 грн.

Платник податків не погодився як з висновками акта перевірки від 02.11.2011 року, що і зазначив після ознайомлення з ним, так і з прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 11.11.2011 року та від 15.11.2011 року, які оскаржив до суду.

Зі змісту пояснень сторін та долучених до матеріалів справи доказів, основною підставою прийняття спірних податкових повідомлень рішень податковий орган зазначив фактичну відсутність господарських операцій ПП «Компанія «Астра»з контрагентом ПП «Бізнес груп», що виконувались в грудні 2008 року та листопаді 2009 року, як наслідок нікчемність укладеного між ними договору, спрямованого на завищення податку на додану вартість.

Суд вважає вказані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими з наступних підстав.

14.04.2010 року між ПП «Бізнес Груп»(Продавцем) та ПП «Компанія «Астра»(Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу товару (електротехнічної продукції) № 78, відповідно до умов якого, Продавець взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність Покупця електротехнічну продукцію, а Покупець прийняти і оплатити таку продукцію. Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, що постачається, погоджується Сторонами у накладних або специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.1, 1.2 договору). Крім цього, за цим договором Продавець зобов'язаний передати Покупцю товар по кількості, якості, асортименті та комплектності згідно умов договору та забезпечити необхідними документами, а саме податковою накладною, розрахунок коригування до податкової накладної (в разі повернення товару), товаро-транспортними документами (п. 4.1, та 6.6 договору).

На підтвердження здійснення господарської операції - поставки товару від ПП «Бізнес Груп»позивачем до суду надано видаткові та податкові накладні. Згідно накладної на відвантаження № РН-5-06011 від 06.05.2010 року - податкова накладна № 5060000012 від 06.05.2010 року вартість матеріалів становить 16 119 грн., т.ч. ПДВ 2686 грн., згідно видаткової накладної № РН-5-12008 від 12.05.2010 року податкова накладна № 512000006 від 12.05.2010 року вартість матеріалів становить 63 874 грн, в т.ч. ПДВ 10 645 грн., здідно видаткової накладної № РН-5-17006 від 17.05.2010 року податкова накладна № 517000006 від 17.05.2010 року вартість матеріалів становить 16 048 грн., в т.ч. ПДВ 2674 грн., згідно видаткової накладної № РН-5-27007 від 27.05.2010 року податкова накладна №527000007 від. 27.05.2010 року вартість матеріалів становить 25 866 грн., в т.ч. ПДВ 4311 грн.

ПП «Компанія «Астра»включило до складу податкового кредиту в червні 2010 року ПДВ в сумі 20 316 грн згідно вище перелічених податкових накладних отриманих від ПП «Бізнес груп».

Зазначені документи також були надані працівникам податкового органу під час проведення перевірки, про що зазначено у акті перевірки.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Франківському районі м.Львова від 21.09.2010 р. №4326/23-4/36828601 встановлено, що для здійснення господарської діяльності ПП «Бізнес груп»: не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларіцій з податку на прибуток за 2009 р, I кв. 2010 р. Згідно даних 1-ДФ чисельність працюючих на підприємстві на 31.12.2009 р. склала 0 осіб, а на 31.04.2010 р. 0 осіб. Встановлено порушення ПП «Бізнес груп» ч.2 ст.228, ст. 216 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого суми податку на додану вартість в розмірі 2 123 807,00 грн., віднесена до складу податкового кредиту та в розмірі 2 128 836,00 грн. віднесена до складу податкових зобов 'язань підлягають коригуванню в частині визнання відсутності об'єкта оподаткування, внаслідок чого завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 029,00 грн. Господарські операції ПП «Бізнес груп»з придбання та подальшої реалізації товарів, робіт, послуг ПП «Компанія «Астра»згідно підпункту 1,2 ст.215, підпункту 1,5 ст. 203 ЦК України є нікчемними та недійсними. У ПП «Бізнес груп»відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 11 Глави перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший-екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

Разом з тим, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

На підтвердження виконання умов договору від 14.04.2010 року позивач надав лише вищезазначені податкові та видаткові накладні.

Однак, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивач не надав суду товарно-транспортних накладних, наявність яких є обовязковою для підтвердження факту доставки товару, що є предметом даного Договору.

Не надано також документів, які б свідчили про оприбуткування придбаного товару у бухгалтерському обліку позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, про відсутність фактичного здійснення господарських операцій ПП «Компанія «Астра»з контрагентом постачальником ПП «Бізнес груп».

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Так, відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) ПП «Компанія «Астра»завищено податковий кредит всього у сумі 20 316 грн. (за червень 2010 року).

Щодо нарахування податку з фізичних осіб, суд зазначає наступне, відповідно до абз. е) п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, згідно якого податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. А в результаті перевірки було встановлено безпідставне надання податкової соціальної пільги працівникам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які згідно реєстраційних баз даних являються суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, порушено п.п.6.3.3 «е»п.6.3 ст.6, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 977,54 грн.

У відповідності до п.п.6.3.1 п.6.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати за одним місцем його нарахування (виплати). Перевіркою встановлено, безпідставне надання податкової соціальної пільги працівнику ОСОБА_4, який працював у двох місцях праці та отримував податкову соціальну пільгу.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

У відповідності до п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 р. особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нарахувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час виплати та за її рахунок.

Таким чином, порушено п.п.6.3.1 п.6.3 ст.6, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 65,1 грн.

Отже, встановлено, що ПП «Компанія «Астра» порушено вимоги п.п.6.3.1, п.п.6.3.3 «б», п.п.6.3.3 «е»п.6.3 ст.6, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2010 р. в сумі 1042,71 грн.

За таких обставин, суд не враховує пояснень представника позивача щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій податковим органом.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірних податкових повідомлень рішень доведена, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративний позову Приватного підприємства «Компанія «Астра»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 27 лютого 2012 року

Суддя Тертичний В.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Тертичний В.Г.