Постанова № 21910721, 15.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 р. № 2а-11389/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.,

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаїівцемент»до Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 року №0000792301/10060 та №0000802301/10059.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0000792301/10060, за яким зменшено розмір відємного значення суми по податку на додану вартість на 19960,0 грн. та № 0000802301/10059 від 24.05.2011 року, за яким визначено загальну суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 466 515,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий кредит з податку на додану вартість сформовано ним на підставі Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на момент формування податкового кредиту, господарські операції з постачальником та виконавцями послуг, товарно-матеріальних цінностей були реальними, товар отриманий, накладні виписані контрагентом ТзОВ «Екотехінжиніринг»є дійсними, а згаданий контрагент є діючими підприємством, оскільки включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та зареєстрований платником податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначає, що усі суми, які були включені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та платіжними дорученнями та іншими документами, що засвідчують факт придбання товарів (послуг) та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Позивач також зазначає, що акт перевірки не містить жодних посилань на докази що підтверджують порушення податкового законодавства. З урахуванням викладеного, просив позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, просятьть суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Миколаївцемент», посилаються на те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ПАТ «Миколаївцемент»безпідставно включено в грудні 2010 року до складу податкового кредиту з ПДВ суму 393171,61 грн., занижено позитивне значення між сумою податкового кредиту з ПДВ на 134481,61 грн., завищено відємне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ звітного періоду на 258690,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду на 134482 грн.,завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду на 258690,00 грн. за договорами про виконання робіт з ТзОВ «Екотехінжиніринг». Безпідставність обґрунтовувалася тим, що ТзОВ «Екотехінжиніринг»провадило діяльність спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, встановлено відсутність у ТзОВ «Екотехінжиніринг»обєктів оподаткування по операціях з реалізації товарів (послуг) підприємцям покупцям та по операціям з придбання цих товарів (послуг) у підприємств постачальників у грудні 2010 року, а укладені договори між ПАТ «Миколаївцемент» та ТзОВ «Екотехінжиніринг»є нікчемними, відповідно до ст.215 та ст.228 ЦК України, оскільки дані правочини суперечать моральним засадам суспільства і не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ним та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, допитавши свідка суд встановив наступне.

Працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - СДПІ ВПП) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент»з питань здійснення взаємовідносин з ТзОВ «Екотехінжиніринг»щодо правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 448/23-2/00293025 від 12.05.2011 року (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, та п.п. 7.2.6. п.7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого ПАТ «Миколаївцемент»безпідставно включено в грудні 2010 року до складу податкового кредиту з ПДВ суму 393171,61 грн., занижено позитивне значення між сумою податкового кредиту з ПДВ на 134481,61 грн., завищено відємне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ звітного періоду на 258690 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду на 134482 грн.,завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду на 258690 грн., завищено зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду : у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на 238730 грн., до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 19960 грн., та занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на 134481, 61 грн.

На підставі Акта перевірки № 448/23-2/00293025 від 12.05.2011 року, СДПІ ВПП у м. Львові прийнято податкове повідомлення рішення № 0000802301/10059 від 24.05.2011 року, яким визначено загальну суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 466 515,00 грн. та податкове повідомлення рішення № 0000792301/10060 від 24.05.2011 року, яким зменшено розмір відємного значення суми по податку на додану вартість на 19960,0 грн. (надалі по тексту податкові повідомлення - рішення).

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168\97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та\або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як випливає з приписів пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168\97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)- у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до норм пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168\97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Згідно з приписами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168\97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до норм пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168\97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями, встановлено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений цим підпунктом.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи матеріалів між ПАТ «Миколаївцемент»(Замовник) та ТзОВ «Екотехінжиніринг»(Підрядник) укладено контракт № MYK ТР 002-2010 від 07.07.2010 р., за яким Підрядник зобовязується за плату надати Замовнику послуги з проектування, поставки обладнання, виготовлення, встановлення та здачі в експлуатацію системи безперервного заміру викидів (СЕМ) для чотирьох обертових печей заводу з виробництва цементу. В свою чергу, ТзОВ «Екотехінжиніринг» як генпідрядником залучено у якості підрядників підприємства ТзОВ «Ельма», ТзОВ «Проацем Україна», ПП «Сімат».

Так, ПАТ «Миколаївцемент»отримано від ТзОВ «Екотехінжиніринг»належним чином оформлені податкові накладні на весь обєм виконаних робіт відповідно до укладених угод. Виконані роботи були оплачені Позивачем коштами, у тому числі з урахуванням суми ПДВ, посилання на що міститься в акті перевірки.

Таким чином, позивачем було дотримано встановленого порядку формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Фактичне придбання виконаних робіт позивачем за укладеними угодами підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Позивач після отримання від виконавця належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченого виконавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями,.

Відповідно до норм п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями, платник податку особа, яка згідно з цим законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Суд зазначає, що несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, тому покупець (ПАТ «Миколаївцемент») не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо така мала місце. Крім того відповідно до п.10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідальними за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету є, зокрема, платники податку, визначені у ст.2 цього Закону.

Водночас, податкове законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість»03.04.1997р. №168/97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями не містить положень, відповідно до яких на покупця покладався б обовязок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.

Згідно із закріпленим в Конституції України принципом індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку ПАТ «Миколаївцемент», яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобовязане нести відповідальність за дії інших осіб.

Також Відповідачем не доведено безтоварності зазначених господарських операцій та відсутності економічного ефекту при їх здійсненні.

В підтвердження обставин виконання між наведеними сторонами господарських операцій позивачем представлено відповідні видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, пакувальні аркуші, документи на поштове перевезення.

Використання позивачем придбаного у ТзОВ «Екотехінжиніринг»обладнання та послуг своїй подальшій господарській діяльності не заперечується Відповідачем та підтверджується наступними документами: актами огляду прихованих робіт, актами вхідного контролю обладнання, трубопроводів та металоконструкцій, актами проміжного приймання відповідальних металоконструкцій, актами готовності фундаменту під провадження монтажних робіт, актами проміжного приймання відповідальних металоконструкцій, актами вхідного контролю обладнання, поставки на обєкт ПАТ «Миколаївцемент»обладнання, матеріалів і устаткування фірми S»та ».

Не можуть братися до уваги також і посилання органу державної податкової служби на те, підрядники залучені до виконання робіт - ТзОВ «Ельма», ТзОВ «Проацем Україна», ПП «Сімат»розташовані ближче до замовника ніж генпідрядник, як таке що обмежує право підприємств на свободу вибору підприємницької діяльності та свободу договору в цілому.

Відповідно до частини 2 статті 67 ГК України - підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2011 по справі №5015/1974/11, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року за позовом ПП «Сімат»до ТзОВ «Екотехінжиніринг»про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт на ПАТ «Миколаївцемент». Вказаним рішенням стягнуто з ТзОВ «Екотехінжиніринг»на користь ПП «Сімат»суму заборгованості за виконану роботу за договором підряду на ПАТ «Миколаївцемент», що в свою чергу підтверджує наявність виконаної роботи за договором.

Допитаний в судовому засіданні 25.01.2012 року, як свідок начальник відділу інвестицій ПАТ «Миколаївцемент»ОСОБА_4 вказав на те, що роботи за договором необхідні в господарській діяльності підприємства, на яких обєктах проводились роботи, в чому полягали роботи, те що роботи за договором проводилися працівниками генпідрядника та підрядників.

Таким чином, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та іншими документами, показами свідка підтверджується реальність придбання позивачем у вищенаведеного контрагента товарів (робіт, послуг) з подальшим їх використанням у своїй господарській діяльності та спростовують висновки органу державної податкової служби про неправомірність включення витрат на оплату таких послуг до складу валових витрат підприємства.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними належними та допустимими доказами. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0000792301/10060 та № 0000802301/10059 від 24.05.2011 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 24.05.2011 року №0000792301/10060 та №0000802301/10059.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент»(81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 1; ідентифікаційний код 00293025 ) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 17.02.2012 року.

Суддя Лунь З.І.

З оригіналом згідно

Суддя Лунь З.І.