Постанова № 21909426, 22.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2012 р. м. Львів№ 2а-12754/11/1370

11 год.55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Лебідко Ю.І,. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (далі - ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, згідно уточнених вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова (далі ДПІ у Галицькому районі) від 25.10.2011 року № 0003251501 про зменшення відємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток на 2374 789 грн. та від 25.10.2012 року № 0003261501 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 189 923 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на законних підставах, правомірно і правильно позивач заповнив податкову звітність з податку на прибуток. Тобто, підприємство правомірно врахувало збитки 2010 року у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року та, як наслідок, включило відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток, яке є результатом розрахунку за підсумками ІІ кварталу 2011 року (із врахуванням збитків 2010 року), до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року, в той час як державна податкова інспекція невірно тлумачить пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 22.02.2012 року не прибув, позовні вимоги заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях поданих в судовому засіданні 14.12.2011 року, зазначив, що висновки податкового органу в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у звязку з чим підстав для скасування спірних рішень не має. Зокрема, вважає, що відповідно до п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу включенню до витрат ІІ періоду підлягає лише відємне значення обєкта оподаткування отримане за результатами господарської діяльності в І кварталі 2011р., без врахування відємного значення, що увійшло до складу І-го кварталу 2011 року з 2010 року. Представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»(ідентифікаційний код 31730064) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради 07.11.2001 року.

07.10.2011 працівниками державної податкової інспекції Галицького району м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»за ІІ квартал 2011 року. За результатами якої складено акт від 07.10.2011 № 3802/2464/1511/31730064. Перевіркою встановлено, що позивачем у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 01.08.2011 року у рядку 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду»задекларована сума 3 200 543 грн. У рядку 07 «обєкт оподаткування всіх видів діяльності» зазначена сума 2 374 789 грн. Підприємством завищено відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду який враховується при обчисленні витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 3200543 грн. відповідно до цього занижено обєкт оподаткування на суму 825754 грн. та занижено податок на прибуток на суму 189923 грн., який підлягає донарахуванню.

Як вбачається з декларації за І квартал 2011 року, у рядку декларації 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» відображено 3666502 грн.

14.10.2011 року позивач подав заперечення на акт перевірки від 07.10.2011 року. Орган податкової служби 24.10.2011 року розглянув дане заперечення та залишив його без задоволення.

Зокрема, на підставі акта перевірки від 07.10.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 № 0003251501 форми «П», згідно з яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2374789 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 № 0003261501 форми «Р», яким нараховано грошове зобовязання з податку на прибуток на суму 189923 грн. та штрафна санкція у розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив останні в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне: у 2010 р. та до 31.03.2011р. правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон №334/94-ВР), а з 01.04.2011 р. положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 3 Закону №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону №334/94-ВР встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Таким чином, відємне значення обєкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обовязковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону №334/94-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми відємного значення обєкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за І квартал 2011 року показник такого відємного значення у розмірі 3666502 грн. (рядок 04.9 декларації), який разом з результатами діяльності у І кварталі 2011 року становив показник відємного значення «-3200 543 грн. »(рядок 08 декларації) (а.с. 15).

Враховуючи пояснення сторін, суд зазначає, що спір між сторонами виник у звязку з відображенням позивачем у податковій звітності за ІІ квартал 2011 року відємного значення обєкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого відємного значення попереднього 2010 року, що, на думку податкового органу не узгоджується з нормами Податкового кодексу України, оскільки зміст пункту 150.1 статті 159 Податкового кодексу України при формуванні відємного значення обєкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Відповідач не заперечував щодо порядку формування суми відємного значення обєкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році у розмірі 3666 502 грн. Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.2011 року пояснив, що він не погоджується лише з тим, що відємне значення обєкта оподаткування 2010 року у розмірі 3666502 грн. відображено у ІІ кварталі 2011 року.

З набранням чинності Податковим кодексом України законодавче регулювання у сфері оподаткування зазнало змін, а саме з 01.04.2011 в силу пункту 2 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність, та, відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, з 01.04.2011 почалося застосування Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств».

Отже, порядок обліку відємного значення обєкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що у разі наявності відємного значення обєкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить, що узгоджується з нормами ст.139 Податкового кодексу України, якою визначено перелік витрат, що не враховуються при визначені податкового прибутку, який є вичерпним.

Аналогічна позиція викладена в листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011 року «Щодо врахування у 2011 році відємного значення обєкта оподаткування, яке склалося за підсумками попереднього звітного року».

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року задеклароване відємне значення обєкту оподаткування, яке було сформоване з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Отже, у позивача відсутні порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 2374789 грн., а тому податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0003251501 про зменшення відємного значення обєкту оподаткування податку на прибуток та від 25.10.2011 року № 0003261501 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 189923 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0003251501 про зменшення відємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток на 2374789 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року № 0003261501 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 189923 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (м. Львів, вул. Коновальця, 103/605; ідентифікаційний код 31730064) 2117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 77 (сімдесят сім) коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.