Постанова № 21908918, 28.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 р. № 2а-3581/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді:Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівхліб»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 0006411530/0 від 04.03.2005р., № 000140234/04-23-4/22366724 від 05.03.2005р., № 0008761530/0 від 04.04.2005р., № 0015081630/0 від 14.11.2005 р., № 0009521630/0, № 0009691630/0, № 0015571630/0 та № 0015581630/0 від 23.11.2005 р., -

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Львівхліб»(далі ВАТ «Львівхліб) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова (далі ДПІ у Галицькому районі м.Львова), в якому просило: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006411530/0 від 04.03.2005р., № 000140234/04-23-4/22366724 від 05.03.2005р., № 0008761530/0 від 04.04.2005р., № 0015081630/0 від 14.11.2005 р., № 0009521630/0, № 0009691630/0, № 0015571630/0 та № 0015581630/0 від 23.11.2005 р.

Згідно з постановою Господарського суду Львівської області від 22.02.2006 року (залишеного згідно з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 року без змін) позов ВАТ «Львівхліб»задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.03.2005 року № 0006411530/0, від 05.03.2005 року № 000140234/04-23-4/22366724, від 04.04.2005 року № 0008761530/0, від 14.11.2005 року № 0015081630/0, від 23.11.2005 року № 0009521630/0, від 23.11.2005 року № 0009691630/0, від 23.11.2005 року № 0015571630/0, від 23.11.2005 року № 0015581630/0.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2011 року справа № К-29772/06, постанову Господарського суду Львівської області від 22.02.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з супровідним листом Вищого адміністративного суду України, матеріали адміністративної справи за позовом ВАТ «Львівхліб»до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень направлені для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 11.02.2005 р. по 04.03.2005 р. відповідачем проведено тематичну документальну перевірку ВАТ «Львівхліб»по питанню достовірності визначення податкового зобовязання та податкового кредиту по податку на додану вартість за грудень 2004 р. За результатами якого, складено акт № 66/23-410/22366724/712, та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не згідний, оскільки такі не відповідають вимогам законодавства, а відтак підлягають скасуванню з тих підстав, що між ВАТ «Львівхліб»та його контрагентами укладені договори про відмову від правочинів. Предметом яких є відмова від біржового контракту, сторони яких визнали, що контрагентами позивача не здійснено оплату та фактичного приймання придбаного і у фактичне володіння майном не вступало. З урахуванням викладеного, у ВАТ «Львівхліб»не виникало зобовязання зі сплати податку на додану вартість та зі сплати податку на прибуток, оскільки не наступала жодна із подій, яка передбачає виникнення зобовязання, передбачених п.п. 7.3.1 п.7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, дій відповідача неправомірними, податкові повідомлення-рішення незаконними та просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимогипідтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов, не визнав, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що згідно з вимогами п.п. 7.4.5 , .п.п 7.4.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»товариство неправомірно включило до податкового кредиту 63083,00 грн. Інші спірні податкові повідомлення-рішення, вважає, прийняті органом державної податкової служби правомірно, у звязку з порушення ВАТ «Львівхліб»граничного строку сплати узгоджених в податкових деклараціях та визначених податковими повідомленнями-рішення сум податкових зобовязань.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі виходячи з наступного.

ДПІ у Галицькому районі м.Львова проведено тематичну документальну перевірку ВАТ «Львівхліб»з питань достовірності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за грудень місяць 2004 року. Перевірка проводилась з 11.02.2005 року до 04.03.2005 року.

Як вбачається з Акта перевірки ВАТ «Львівхліб»до перевірки не було представлено жодних бухгалтерських документів, книг обліку продажу та придбання та податкових накладних. За наслідками перевірки зменшено від'ємне значення чистої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 63083,00 грн.

Від'ємне значення податку на додану варитість у ВАТ «Львівхліб» за грудень 2004 року виникло внаслідок коригування податкового зобовязання попереднього періоду, а саме повернення товару від покупця.

Підставою для коригування податкового зобов'язання у розмірі 63083,00 грн. за грудень 2004 року позивач зазначає факт повернення товару контрагентами за трьома біржовими контрактами, укладеними 17 червня 2004 року: № 1003/246 про купівлюпродаж обладнання, розташованого за адресою: м.Львів, вул.Лукіяновича Д., 3 на суму 36000,00 грн. (в тому числі ПДВ 6000,00 грн.); № 1003/244 про купівлюпродаж обладнання, розташованого за адресою: м.Львів, вул. Труша І., 23 на суму 260000,00 грн. (в тому числі ПДВ 43 333,33 грн.); ; 1003/245 про купівлюпродаж обладнання, розташованого за адресою: м.Львів, вул.Лукіяновича Д., 3 на суму 82 500,00 грн. (в тому числі ПДВ 13 750,00 грн.).

Факт повернення товару підтверджується договорами про відмову від правочинів № № 1003/244, 1003/245, 1003/246, укладеними 15.11.2004р. між позивачем та його контрагентами.

В матеріалах справи наявна датована 31.05.2004р. пояснювальна записка до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень місяць 2004 р., де вказано що відповідно до біржових контрактів купівлі-продажу обладнання № 1003/244, 1003/245, 21003/246 від 17 червня 2004 року ВАТ «Львівхліб»зобов'язалося передати покупцям обладнання на загальну суму 378500,00 грн. (в тому числі ПДВ - 63083,34 грн.), однак покупці утрималися від приймання та оплати вказаного майна.

У пояснювальній записці також зазначено, що майно на баланс покупцями не прийнято, оплата не проведена, виписані ВАТ «Львівхліб»передавальні документи та податкові накладні повернуто. У зв'язку з вищевказаним, ВАТ «Львівхліб»уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у звітному періоді (серпень 2004 року) зменшує податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2004 року на суму 111408,00 грн., яка включає суму 63083,34 грн., як зазначено в пояснювальній записці.

Співставлення вищенаведених даних доводить, що в розрахунку коригування сум ПДВ за грудень 2004 року продубльовано зменшення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 63083,00 грн. в частині зменшення аналогічної суми ПДВ, яка виникла внаслідок здійснення господарської операції за аналогічними правочинами, що й зазначена в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 63083,34 грн. за червень місяць 2004 р. в частині зменшення податкового зобов'язання за неотриману продукцію за біржовими контрактами.

У відповідності до припису п. 4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент визначення податкового зобов'язання, у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість (надалі - декларація) передбачено підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон) та пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено можливість коригування зобов'язань по ПДВ (рядок 8) і вказано, що до цього рядка може включатися сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

Згідно положень пп.5.6.2 п.5.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вказано приклади зменшення бази оподаткування стосовно операцій, які оподатковуються за ставкою 20% і які вже були зазначені у деклараціях попередніх звітних періодів, зокрема:

- продані товари повернуто постачальнику, оскільки вони були поганої якості, а постачальник вже задекларував податок на додану вартість у декларації попереднього звітного періоду;

- поставлені товари не було оплачено покупцем, і борг було визнано безнадійним, а податок на додану вартість було задекларовано;

- як загальний випадок, контрактна вартість операцій з поставки товарів (поставка послуг) зменшилась з будь-якої причини.

Постачальник не може отримати належні суми (включаючи податок на додану вартість) від покупця, але ПДВ було задекларовано у попередніх звітних періодах. Це положення поширюється на випадки банкрутства, коли борг не можна погасити під час ліквідації підприємства.

Жодна із наведених підстав для коригування сум ПДВ у бік зменшення не доведена позивачем при проведенні перевірки контролюючим органом. Позивачем не надано суду жодних первинних документів, які б доводили правомірність зменшення сум податкових зобов'язань зі сплати ПДВ в розмірі 63083,00 грн.

Окрім цього, ДПІ у Галицькому районі м.Львова нараховано фінансові санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобовязання, вказаного в поданих ВАТ «Львівхліб»деклараціях та розрахунках.

У п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного, на момент існування спірних правовідносин) передбачено самостійне узгодження податкового зобов'язання і зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Судом встановлено, що податкові декларації, які є предметом дослідження, являються єдиними деклараціями, які подавалися ВАТ «Львівхліб»протягом 2004 року. На даних деклараціях наявний підпис керівника та головного бухгалтера та відбиток оригінальної печатки ВАТ «Львівхліб». Інших декларацій платник податку не подавав за вказаний звітний період, правильність заповнення податкової звітності та достовірності наведених у деклараціях даних позивач не оспорював, уточнюючих розрахунків не подавав. Таким чином підтверджується факт наявності самостійно узгоджених позивачем податкових зобовязань, які не було своєчасно погашено останнім.

За змістом ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Зважаючи на те, що позивачем не подано доказів подання ВАТ «Львівхліб»до органу ДПІ податкових декларацій за звітні періоди щодо спірних сум узгодженого податкового зобовязання та не надано інших належних та допустимих доказів відсутності несплаченого узгодженого податкового зобов'язаня платником податку, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача при складанні оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, щодо правомірності податкових повідомлень-рішень за №0006411530/0 від 04.03.2005р.; №000140234/04-23-4/22366724 від 05.03.2005р.; №0008761530/0 від 04.04.2005р.; №0015081630/0 від 14.11.2005р.; №0009521630/0 від 23.11.2005р.; №0009691630/0 від 23.11.2005р.; №00155571630/0 від 23.11.2005р.; №0015581630/0 від 23.11.2005р.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30 грудня 2011 року Суддя Мричко Н.І.