Постанова № 21908547, 09.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р. № 2а-13265/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДП «Новокаса»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «ДП «Новокаса»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000861721 від 09.11.2011 року, прийнятого на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки позивача від 17.10.2011 року № 3907/23-209/31527168. Спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000861721 було визначено (донараховано) суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 179062,98 грн., в тому числі 143250,38 грн. за основним платежем, 35812,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що у 2008 році СПД ФО ОСОБА_2, котрий перебував на спрощеній системі оподаткування, надавались позивачу послуги на загальну суму 1455002,50 грн. За наслідками перевірки відповідач зробив висновки про те, що позивач не утримав та не сплатив до бюджету, як податковий агент, податок з перевищення СПД ОСОБА_2 суми отриманої виручки. Позивач вважає безпідставним застосування до відносин сторін договору про надання послуг норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки оподаткування особою доходів здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством, а саме, дійсним на 2008 рік Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва". Зазначає, що ТзОВ «ДП «Новокаса»у жодному випадку не могло виступати податковим агентом СПД ФО ОСОБА_2 у 2008 році. Навіть враховуючи той факт, що СПД ФО ОСОБА_2 при отриманні виручки, що перевищує 500000,00 грн., автоматично повинен був би перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, то податок з доходів фізичних осіб мав би сплачуватись ним самим. В зв'язку з наведеним, спірне податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав усні та додаткові письмові пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання. Жодних пояснень та доказів на підтвердження правомірності прийнятого ДПІ в Галицькому районі м. Львова рішення не представив.

З наведеного суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, в порядку ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

ДПІ в Галицькому районі м. Львова у період з 04.10.2011 року по 10.10.2011 року проводилась перевірка ТзОВ "ДП "Новокаса" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 17.10.2011 року № 3907/23-209/31527168 та на нього підставі прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000861721 від 09.11.2011 року, яким визначено (донараховано) суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 179062,98 грн., в тому числі 143250,38 грн. за основним платежем та 35812,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем в зв'язку із встановленням перевіркою порушення позивачем п. 1.3, п.1.15, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого підприємством не утриманий та не сплачений податок з доходів фізичних осіб в сумі 143250,38 грн. Так, зокрема, податковий орган вважає, що оскільки контрагент ТзОВ "ДП "Новокаса" перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності і його виручка протягом 2008 року перевищила 500000,00 грн., то позивач повинен був утримати та сплатити з суми перевищення податок з доходів фізичних осіб.

За наслідками розгляду справи суд вважає такі висновки ДПІ в Галицькому районі м. Львова необґрунтованими та неправомірними, оскільки.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір № 07/02 про надання юридично-консультаційних послуг від 07.02.2008 року, № 03/04 від 03.04.2008 року.

На виконання вказаних договорів сторони підписали акт виконаних робіт від 18.04.2008 року та від 30.09.2008 року № 30/09/08.

Загальна вартість наданих ФОП ОСОБА_2 послуг за двома договорами становить 1461949,88 грн., що була сплачена протягом 2008 року без утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 1.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року (надалі Закон № 889), дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Також, п. 1.3 Закону № 889 визначено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Згідно п. 1.15 вказаного Закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Після набрання чинності Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет № 13-92), крім розділу IV в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону N 889-IV.

Так, відповідно до підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону N 889, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До спеціального законодавства, в даному випадку, належать спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та загальна система оподаткування, чинна відповідно до розділу IV Декрету N 13-92.

Відповідно до частини другої статті 13 Декрету N 13-92 оподатковуваним доходом від провадження підприємницької діяльності є чистий дохід, який визначається як різниця між валовими доходами та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі самостійно поданих підприємцем податкових декларацій.

При системному аналізі норм законодавства вбачається, що податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності. Однак при проведенні перевірки, податковий агент має підтвердити факт укладеного договору та виплату (перерахунок) грошових коштів за ним саме підприємцю.

В свою чергу, в акті перевірки (стр. 38) зазначено, що дохід виплачено саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), перебуває на обліку в ДПІ в Галицькому районі м. Львова. Крім того, позивачем було долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2 та копію свідоцтва про сплату ним єдиного податку у 2008 році.

Також слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Що ФОП ОСОБА_2 і було зроблено. Таким чином, останній, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, взагалі не міг бути платником податку з доходів фізичних осіб. І відповідальність за не перехід за загальну систему оподаткування, обліку та звітності при перевищенні обсягів виручки від реалізації послуг в 2008 році більше 500 тис. грн. покладається виключно на нього.

Таким чином позивач правомірно не утримав та не сплатив податок з доходів фізичних осіб з суми перевищення ФОП ОСОБА_2 обсягів виручки більше 500000,00 грн. у 2008 році.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладені в акті перевірки висновки відповідача, як органу державної податкової служби, не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 року № 0000861721, яким було позивачу визначено (донараховано) суму грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 143250,38 грн. А, відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35812,60 грн. на підставі ст. 127 Податкового кодексу України.

Звідси, позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1791,55 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 128, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 09.11.2011 року № 0000861721.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДП "Новокаса" (ЄДРПОУ 31527168) 1791,55 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14.02.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.

З оригіналом згідно

Суддя Потабенко В.А.