Постанова № 21904553, 28.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 року місто Київ№ 2а-594/12/1070

10.46

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: Забудського В.О., Романової Н.В.,

відповідача: Воєводіна Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Альцест»

доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

проскасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство «Альцест»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2011 року № 0010311501.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.02.2012 року.

15.02.2012 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 2567), в якому Приватне акціонерне товариство «Альцест»на виконання ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року про залишення позовної заяви без руху надає квитанцію № 133510966/140778919/388706413/7684 про сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2012 року.

В призначений день та час в судове засідання зявилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства «Альцест»про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Приватне акціонерне товариство «Альцест»є юридичною особою, що зареєстрована 28.12.1996 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 7/1501/21547168 від 07.11.2011 року.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, у звязку з чим платником завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 4103 584, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з Актом перевірки № 7/1501/21547168 від 07.11.2011 року, надіслав на адресу начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області заперечення № 485 від 14.11.2011 року на акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області розглянуло заперечення позивача до акту № 7/1501/21547168 від 07.11.2011 року та винесло висновок № 36/10/1501/21547168 від 21.11.2011 року, яким залишило без змін вищевказаний акт перевірки.

21.11.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області винесло рішення № 8386/10/15-125 про розгляд заперечення, яким залишило без змін вищевказаний акт перевірки.

Вищевказане рішення було направлено на адресу ПАТ «Альцест»рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем під підпис.

На підставі Акту перевірки № 7/1501/21547168 від 07.11.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення Форми «П»№ 0010311501 від 24.11.2011 року, згідно якого сума завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток складає 4103 584, 00 гривень.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу ПАТ «Альцест»рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем під підпис.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Форми «П»№ 0010311501 від 24.11.2011 року, надіслав скаргу № 524 від 02.02.2012 року на імя Голови комісії з проведення реорганізації ДПА в Київській області, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «П»№ 0010311501 від 24.11.2011 року в повному обсязі.

Рішенням ДПА в Київській області № 3208/10/25-017/405-1630 від 09.12.2011 року продовжено строк розгляду скарги.

20.01.2012 року Рішенням ДПА в Київській області № 666/7/25-017/405-146 розглянуто скаргу позивача та вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення Форми «П»№ 0010311501 від 24.11.2011 року, а скаргу позивача без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Також слід зазначити, що позивачем під час судового розгляду справи були надані пояснення щодо економічної сутності збитків, які складаються з наступного.

За підсумками 2008 року показники господарської діяльності АТ «Альцест», відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік (копія декларації з усіма додатками наявна в матеріалах справи), були наступними:

-скоригований валовий дохід (рядок «03») становив 228 784569, 00 гривень;

-скориговані валові витрати (рядок «06») становили 235 809640, 00 гривень;

-сума амортизаційних нарахувань (рядок «07») становила 1 896019, 00 гривень.

Як наслідок, об'єкт оподаткування (рядок «08») мав від'ємне значення і становив суму 8 921090, 00 гривень. Отже, за результатами економічної діяльності ПАТ «Альцест»у 2008 році підприємством були понесені збитки у сумі 8 921090, 00 гривень.

За підсумками 2009 року показники господарської діяльності ПАТ «Альцест», відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік (копія декларації з усіма додатками наявна в матеріалах справи), були наступними:

-скоригований валовий дохід (рядок «03») становив 117 560702, 00 гривень;

-скориговані валові витрати (рядок «06») становили 126 531453, 00 гривень та включали в себе, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від'ємне значення попереднього (2008) податкового року у сумі 8 921090, 00 гривень (рядок «04.9»);

-сума амортизаційних нарахувань (рядок «07») становила 1 896019, 00 гривень.

Як наслідок, об'єкт оподаткування (рядок «08») мав від'ємне значення і становив суму 10 625499, 00 гривень. Отже, за результатами економічної діяльності ПАТ «Альцест»у 2009 році підприємством були понесені збитки у сумі 10 625499, 00 гривень, які включали в себе збитки у сумі 8 921 090, 00 гривень, понесені у 2008 році.

У 2010 році у ПАТ «Альцест»була проведена податкова перевірка, за результатами якої валові витрати та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке було зазначене у рядку «08»податкової декларації ПАТ «Альцест»за 2009 рік, було зменшено контролюючим органом на суму 5 496019, 00 гривень до суми 5 129480, 00 гривень.

За підсумками 2010 року показники господарської діяльності ПАТ «Альцест», відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік та уточнюючому розрахунку до неї від 05.05.2011 року (копія декларації з усіма додатками наявна в матеріалах справи), були наступними:

-скоригований валовий дохід (рядок «03») становив 134 150834, 00 гривень;

-скориговані валові витрати становили 129 264914, 00 гривень (рядок «06») + 1 025896, 00 гривень (уточнюючий розрахунок від 05.05.2011 року) та включали в себе, відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», 20% від'ємного значення попереднього (2009) податкового року у сумі 1 025896, 00 гривень (рядок «04.9»з урахуванням уточнюючого розрахунку від 05.05.2011 року);

-сума амортизаційних нарахувань (рядок «07») становила 2 658309, 00 гривень.

Як наслідок, об'єкт оподаткування (рядок «08») мав позитивне значення і становив суму 1 201715, 00 гривень. Отже, за результатами економічної діяльності ПАТ «Альцест»у 2010 році підприємством отриманий прибуток у сумі 1 201715, 00 гривень, з урахуванням 20% збитків, розрахованих за підсумками 2009 року у сумі 1 025896, 00 гривень. При цьому, 80% збитків, розрахованих за підсумками 2009 року, не враховувалися відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вони підлягали врахуванню у І кварталі 2011 року.

За підсумками І кварталу 2011 року показники господарської діяльності ПАТ «Альцест», відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року (копія декларації з усіма додатками наявна в матеріалах справи), були наступними:

-скоригований валовий дохід (рядок «03») становив 27 291255, 00 гривень;

-скориговані валові витрати становили 32 983526, 00 гривень (рядок «06») та включали в себе, відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», 80% від'ємного значення 2009 податкового року у сумі 4 103584, 00 гривень (рядок «04.9»);

-сума амортизаційних нарахувань (рядок «07») становила 692008, 00 гривень.

Як наслідок, об'єкт оподаткування (рядок «08») мав від'ємне значення і становив суму 6 384279, 00 гривень. Отже, за результатами економічної діяльності ПАТ «Альцест»у І кварталі 2011 року підприємством понесені збитки у сумі 6 384279, 00 гривень, з урахуванням 80% збитків, розрахованих за підсумками 2009 року, у сумі 4 103584, 00 гривень.

Відповідач не заперечував щодо правильності заповнення податкової декларації за І квартал 2011 року та правильності визначення ПАТ «Альцест»об'єкта оподаткування податком на прибуток у цьому кварталі.

У II кварталі 2011 року набрав чинність розділ III Податкового кодексу України та нова форма декларації з податку на прибуток, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»№ 114 від 28.02.2011, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За підсумками II кварталу 2011 року показники господарської діяльності ПАТ «Альцест», відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року (копія декларації з усіма додатками наявна в матеріалах справи), були наступними:

-доходи, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування (рядок «01») становили 36 952916, 00 гривень;

-витрати, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування (рядок «04») становили 44 228003, 00 гривень (рядок «04») та включали в себе, відповідно до пункту 3 підрозділу 4 Перехідних Положень Податкового кодексу України, від'ємне значення, розраховане за підсумками І кварталу 2011 податкового року у сумі 6 384279, 00 гривень (рядок «06.6»), які, в свою чергу, включали в себе 80% від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками 2009 податкового року у сумі 4 103584, 00 гривень відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинним у І кварталі 2011 року.

Як наслідок, об'єкт оподаткування (рядок «07») мав від'ємне значення і становив суму 7 275 087, 00 гривень. Отже, за результатами економічної діяльності ПАТ «Альцест»у II кварталі 2011 року підприємством понесені збитки у сумі 7 275087, 00 гривень, з урахуванням збитків, розрахованих за підсумками І кварталу 2011 року, які включали в себе 80% збитків, розрахованих за підсумками 2009 року у сумі 4 103584, 00 гривень.

Об'єкт оподаткування за II квартал 2011 року сформовано відповідно до норм чинного законодавства. Економічна сутність збитків полягала у перевищенні розміру витрат, понесених позивачем, над розміром доходів, одержаних ним у відповідних податкових періодах. Деталізація зазначених доходів та витрат (статті видатків, відповідні суми, періоди) наведена у підтверджуючих документах податкових деклараціях, копії яких наявні в матеріалах справи.

Основною причиною збитків підприємства позивача було падіння курсу гривні по відношенню до долара США та євро з 2008 року, оскільки позивач мав валютні кредити, сплата яких по теперішньому курсу валют приносить підприємству збитки.

Так, у декларації з податку на прибуток за 2008 рік було задекларовано від'ємний об'єкт оподаткування у сумі 8 921090, 00 гривень (рядок «08»декларації). Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказану суму було включено до декларації за 2009 рік (рядок «04.9»), за результатами діяльності у 2009 році підприємством також було отримано збиток, що відображає рядок «08»декларації у сумі 10 625499, 00 гривень.

Таким чином, сума збитків станом на 01.01.2010 року становила 10 625499, 00 гривень. За результатами податкової перевірки у 2010 році, було знято валових витрат на суму 5 496019, 00 гривень станом на 01.01.2010 року, тому за результатами 2010 року у декларації з податку на прибуток було відображено різницю між задекларованою сумою збитків за 2009 рік та даними перевіряючих, тобто 5 129480, 00 гривень (10 625499, 00 5 496019, 00). Однак слід зазначити, що Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI пунктом 9 були внесені зміни у Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме пункт 22.4 статті 22 вказаного Закону.

Тому у декларації за 2010 рік було включено 20 % від суми 5 129480, 00 гривень, що склало 1 025896, 00 гривень (рядок «04.9»). А решту, 80 % - 4 103584, 00 гривень, було відображено у складі валових витрат І кварталу 2011 року (рядок «04.9»). Відповідно, результат І кварталу 2011 року збитки у сумі 6 384279, 00 гривень відображено у декларації у рядку «08».

Оскільки абзацом 2 пункту 3 підрозділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України чітко передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Отже, вказана норма чітко передбачає включення до витрат II кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства. В абзаці ж третьому цього пункту мова йде виключно про порядок обрахунку в 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком, без встановлення якихось особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Тому, у декларацію за ІІ квартал 2011 року було віднесено всю суму збитків за результатами І кварталу 2011 року у сумі 6 384279, 00 гривень (рядок «06.6»).

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 4103584, 00 гривень та у відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, що і було зроблено відповідачем.

Слід зазначити, що відповідачем невірно зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 4103584, 00 гривень, а податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0010311501 прийняте з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

А акті перевірки зазначено, що позивачем завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ календарний квартал 2011 року. У листі відповідача про розгляд заперечення від 21.11.2011 року № 8386/10/15-125 вказаний висновок обґрунтовується тим, що аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника відємного значення за підсумками І кварталу 2011 року повязується лише з діяльністю платника у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на обєкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювалися положеннями Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 01.04.2011 року.

Вищевказані твердження відповідача суперечать нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 року при врахуванні відємного значення обєкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 якої, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року відємне значення обєкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат І кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку обєкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

З матеріалів справи встановлено, що у рядку «08»податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування, та у рядку «04.9»зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 4103584, 00 гривень, яке увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР.

Відповідач не заперечував проти правильності формування податкової декларації позивача за І квартал 2011 року та правомірності формування відємного значення обєкту оподаткування І кварталу 2011 року.

В той же час відповідач заперечував правомірність врахування того самого відємного значення при формуванні податкової декларації за ІІ квартал 2011 року. Таким чином, на думку податкового органу, значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року, що зазначається у декларації за ІІ квартал 2011 року (рядок «06.6»), має відрізнятися від того самого значення, що міститься у декларації за І квартал 2011 року (рядок «08»).

Такі твердження податкового органу суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Порядок урахування відємного значення обєкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, що зазначалося вище.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми відємного значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році відємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування, мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Також слід зазначити, що наказ ДПА України № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачав в рядку «06.6»податкової декларації саме відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка «07»податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року). А таке відємне значення за І квартал поточного податкового року згідно з наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на момент формування результатів за І квартал 2011 року, відображалося в рядку «08»податкової декларації, і включало, в свою чергу, показники рядка «04.9»- відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат І кварталу 2011 року відємного значення обєкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення відємного значення обєкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати ІІ кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6»податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок «04»позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок «06.6») у сумі 4103584, 00 гривень, що відповідає даним рядка «08»декларації за І квартал 2011 року (обєкт оподаткування), як це і передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було, та як наслідок, прийняття податкового повідомлення-рішення на суму 4103584, 00 гривень вважається протиправним.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно є протиправним і підлягає скасуванню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та обєктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 157, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 24.11.2011 року № 0010311501.

Присудити Приватному акціонерному товариству «Альцест» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області грошові кошти в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 лютого 2012 р.