Постанова № 21903327, 18.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року 15:10 Справа № 2а-0870/10506/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 14.01.2012, паспорт СА НОМЕР_1 виданий 14.05.1998 Приморським РВ УМВС);

- ОСОБА_2 (наказ №4-К від 09.08.2010, паспорт ВМ НОМЕР_2 виданий 12.03.1999 Коростенським МРВ УМВС);

відповідача ОСОБА_3 (довіреність №1908/9/10 від 17.11.2011, посвідчення №164260 від 25.05.2006);

- ОСОБА_4 (довіреність №2847/10/10 від 28.11.2011, посвідчення №054265 від 10.11.2009);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «СВІЖАЧОК»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005421701 та №0005401701 від 28.09.2011,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2011 Публічне акціонерне товариство «СВІЖАЧОК» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області, в якому просить визнати протиправними та скасувати у повному обсязі прийняті Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 №0004901701 та від 28.09.2011 №0005421701 та №0005401701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 86 Господарського кодексу України, внесками учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на обєкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Відповідно до пп.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV інвестиційний прибуток розраховується я як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп.9.6.4 Закону№889-IV. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Отже, операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного капіталу юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Позивач вказує, що згідно з листом Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 08.10.2009 №04-27/917, при внесках фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного капіталу юридичної особи-резидента є придбання такою фізичною особою право власності на частку (пай) у статутному капіталі такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу і не є доходом, згідно з нормами п.1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна, відповідно до норм статей 11, 12 Закону України №889-IV. Засновники ПАТ «СВІЖАЧОК» ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які передали до його статутного капіталу власне майно на суму 56260000 грн., придбали право власності на частку (пай) у статутному капіталі товариства, тобто понесли витрати у звязку із придбанням інвестиційного активу, які не є доходом в сенсі п.1.2 ст.1 Закону України №889-IV та не відносяться до операцій з купівлі-продажу майна, відповідно до ст.ст. 11,12 Закону України №889-IV. Таким чином обєкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відсутній.

Ухвалою суду від 14.11.2011 відкрито провадження у справі 2а-0870/10506/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 30.11.2011.

29.11.2001 позивачем надані пояснення та доповнення до позову за змістом аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідачем ДПІ у Приморському районі Запорізької області наданий відзив на позов, згідно з яким відповідно до п.1.2. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід-це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп.4.2.16 п.4.2 ст.4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Відповідно до пп.11.1.2 п.11.1 ст.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід, отриманий платником податку, зокрема від продажу обєкта нерухомості, іншого, ніж зазначені у пп.11.1.1 п.11.1 цієї статті підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.7.2 ст.7 цього Закону. Згідно з пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід від продажу обєкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого обєкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства. Згідно з п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», ставка податку становить 5 відсотків від обєкта оподаткування, нарахованого податковим агентом, зокрема в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону. Вартість внесених учасниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до статутного капіталу ТОВ «Житлобудінвест-2008» обєктів нерухомості становить 47244835,20 грн. Вартість рухомого майна, внесеного до статутного капіталу ТОВ «Житлобудінвест-2008» становить 9015164,80 грн. Таким чином, ДПІ у Приморському районі правомірно визначила податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого та нерухомого майна.

Провадження у справі зупинялося до 18.01.2012 для надання додаткових доказів.

16.01.2012 представник ПАТ «СВІЖАЧОК» надав заяву про зменшення розміру позовних вимог у звязку з відкликанням відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12.07.2011 №0004901701 та остаточно просить суд:

- визнати протиправними та скасувати у повному обсязі прийняті Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0005421701 та №0005401701.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у наданому письмовому відзиві. Просили у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

На підставі направлення від 24.06.2011 №170146 Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб ТОВ «Житлобудінвест-2008» Публічному акціонерному товариству «Свіжачок» за період з 20.02.2008 по 30.03.2010.

За наслідками перевірки складений акт №145/1701/35739825 від 29.06.2011.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Житлобудінвест-2008», ПАТ «Свіжачок»:

-п.1.2 та п.1.15 ст.1; пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, пп.11.2.2 п.11.2 ст.11, п.12.1 ст.12, пп.17.2 «а» ст..17, пп.19.2 «а» ст..19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму внесків до статутного фонду у вигляді майна в жовтні 2009 року в сумі 3479918,5 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області були винесені податкові повідомлення рішення №0004901701 від 12.07.2011, яким визначена сума за грошовим зобовязанням за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 3509962,95 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 877490,74 грн., №0004891701 від 12.07.2011, яким визначена сума за грошовим зобовязанням за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 4929037,05 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1232259,26 грн.

Не погодившись з висновком ДПІ у Приморському районі Запорізької області позивач 19.07.2011 за №2200/0711 звернувся зі скаргою до ДПА у Запорізькій області на зазначені податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги ДПА в Запорізькій області 16.09.2011 прийняла рішення №4154/10/25-020, яким:

-скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі Запорізької області від 12.07.2011 №0004891701 про сплату податку на доходи фізичних осіб від інших видів діяльності, нарахованого на суму інвестиційного прибутку і застосованих штрафних (фінансових) санкцій;

-скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі Запорізької області від 12.07.2011 №0004901701 в частині 2157688,23 грн. податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та 539422,06 грн. надмірно застосованих штрафних (фінансових) санкцій;

-донараховано 2362241,76 грн. податку на доходи фізичних осіб від продажу нерухомого майна та 590560,44 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі рішення ДПА в Запорізькій області від 16.09.2011 №4154/10/25-020 ДПІ у Приморському районі Запорізької області прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0005421701, яким визначена сума за грошовим зобовязанням за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 2362241,76 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 590560,44 грн., від 28.09.2011 №0005401701, яким визначена сума за грошовим зобовязанням за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 1352274,72 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 338068,68 грн.

Не погодившись з висновком ДПІ у Приморському районі Запорізької області позивач 06.10.2011 за 90/1011 звернувся зі скаргою до ДПС України на зазначені податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011.

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України 25.10.2011 прийняла рішення №4234/6/10-2315, яким:

-залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі від 12.07.2011 №0004901701 з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області від 16.09.2011 №4154/10/25-020, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0005421701, №0005401701), а скарга генерального директора ПАТ «Свіжачок» ОСОБА_2 залишена без задоволення.

Не погодившись з остаточним рішенням ДПС України, позивач-ПАТ «Свіжачок» звернувся до адміністративного суду із вимогою визнати протиправними та скасувати у повному обсязі прийняті Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0005421701 та №0005401701.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що згідно з протоколом загальних зборів учасників від 05.02.2010 №8 ТОВ «Житлобудінвест-2008» було перетворене в ПАТ «Свіжачок». Засновниками ПАТ «Свіжачок» є ОСОБА_6, ОСОБА_5 та Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України. Статутний капітал ПАТ «Свіжачок» складає 56260000 грн., який сформований шляхом обміну часток у статутному капіталі ТОВ «Житлобудінвест-2008» на акції в статутному капіталі ПАТ «Свіжачок», де сума внеску ОСОБА_6 складає 16878000 грн.; сума внеску ОСОБА_5 складає 16878000 грн.; сума внеску КНПФ НБУ складає 22504000 грн. Згідно зі Статутом ПАТ «Свіжачок» є правонаступником ТОВ «Житлобудінвест-2008». У періоді який перевірявся між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з однієї сторони та ТОВ «Житлобудінвест-2008» з другої сторони був складений акт прийому-передачі б/н від 05.10.2009, відповідно до якого учаснику ОСОБА_6 належить 50% статутного капіталу Товариства, що відповідає 50% голосів, ОСОБА_5 належить 50% Товариства, що відповідає 50% голосів. На виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Житлобудінвест-2008» №4-1 від 05.10.2009 передали по ? належного їм майна до статутного капіталу, а ТОВ «Житлобудінвест-2008» прийняло його в цілому на загальну суму 56260000 грн. Податковим агентом ТОВ «Житлобудінвест-2008», яке перетворене в ПАТ «Свіжачок» на суму майнових внесків до статутного капіталу фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в сумі 56260000 грн. в обмін на корпоративні права ТОВ «Житлобудінвест-2008» податок на доходи фізичних осіб не нараховувався та до бюджету не перераховувався.

Проте таких висновків відповідач - ДПІ у Приморському районі Запорізької області дійшов передчасно і суд не може погодитися з позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 86 ГК України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 п.п. 1.28.2 п.1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Пряма інвестиція господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Відповідно до 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» корпоративне право це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права її управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної чи фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.

Тобто, операції фізичних осіб з корпоративними правами у рамках Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» розглядаються як операції з інвестиційними активами. При здійсненні фізичними особами операцій з інвестиційними активами (зокрема, корпоративними правами) оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від таких операцій. Інвестиційним прибутком визнається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Отже, операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу (з урахуванням норм пп. 9.6.4 вказаного пункту), є інвестиційним прибутком (пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») при здійсненні платником податку зазначеної операції.

За наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (пп. 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»). Фінансові результати операцій з інвестиційними активами (пп. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») обліковуються платником податку самостійно та окремо від інших доходів і витрат.

Оскільки оподаткуванню підлягає не весь дохід від продажу, а тільки прибуток (доходи мінус витрати), які учасник розраховує самостійно, то в даному випадку юридична особа не є податковим агентом фізичної особи та не повинна утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Згідно з листом Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 08.10.2009 року за №04-27/917 при внесках фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбання такою фізичною особою право власності на частку, пай у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відносяться до операцій з купівлі-продажу майна відповідно норм статей 11 та 12 Закону №889.

Таким чином, згідно з нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи резидента є придбанням такою фізичною особою права власності па частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11, 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Під час здійснення внеску фізичної особи у вигляді майна до статутною фонду юридичної особи резидента не виникає об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні п.1.2 ст.1 Закону.

Тобто, корпоративні права-право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай) включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Враховуючи викладене, згідно з прямими нормами Закону № 889 вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону № 889.

Таким чином та враховуючи, що засновники ПАТ «Свіжачок» ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які передали до статутного фонду підприємства власне рухоме та нерухоме майно придбали право власності па частку (пай) у статутному фонді цієї юридичної особи, тобто понесли витрати у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, які не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та не відносяться до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11, 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд приходить до висновку, що відсутній об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб, у звязку з чим податкові зобовязання із зазначеного податку визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями протиправно, а відтак, позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 94 ст. 160-163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі прийняті Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області податкові повідомлення-рішення №0005421701 та №0005401701 від 28.09.2011.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 23.01.2012

Суддя М.П. Авдєєв