Постанова № 21899858, 14.03.2012, Крюківський районний суд м. Кременчука

          Провадження № 2-а/1615/170/2012

                                        Справа № 1615/253/2012

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2012

Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_2 до суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій відповідача протиправними , зобов'язання здійснити перерахунок пенсії Дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними , що виразилась у відмові перераховувати їй пенсії з врахуванням надбавки 30% як дитині війни, зобов»язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії і забезпечити її виплату відповідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»та з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого ст..28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»з 01.01.2012 року та в подальшому .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право отримувати щомісячно підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці всупереч вимогам ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” проводить їй виплату підвищення у меншому розмірі, чим порушує її права..

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у визначений строк заперечення проти позову, заяву про визнання позову до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, на підставі наявних у справі доказів, суддя встановив наступне.

Позивач ОСОБА_3 відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, має статус “Дитина війни”, що підтверджується наявним в матеріалах справи пенсійним посвідченням № 143579

Відповідно до положень статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни” реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус “Дитина війни”, серед яких їм надано право, щомісячно отримувати підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.3 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вимог п.3 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року, 28.12.2011 року Кабінетом Міністрів України»прийнято Постанову №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», яка набрала чинності 01.01.2012 року.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Особам, які одночасно мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №3 –рп/2012 від 25.01.2012 року справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов’язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

          Надаючи перевагу Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року слід виходити із того, що закон є актом єдиного органу законодавчої влади України –Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

          У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4 –зп зазначено: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової юридичної сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

          Тобто під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше.

Отже, з 01.01.2012 року у відповідача відсутні підстави для нараховування та виплати позивачеві підвищення до пенсії у вказаному розмірі.

          Враховуючи викладене , встановлені обставини справи, приходжу до висновку, що позов ОСОБА_2 до суб»єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій відповідача протиправними , зобов»язання здійснити перерахунок пенсії Дитині війни задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст.64,124,152 Конституції України, ст.ст. 1,3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік», ст.ст.6-14,71,159-163,167,183-2 Кодексу Адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій відповідача протиправними , зобов'язання здійснити перерахунок пенсії Дитині війни –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним поданням копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

          Суддя:                                                                      І.О.ДЕМИДЕНКО