Постанова № 21899518, 21.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 року 11:06 Справа № 2а-0870/7946/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: скасування податкового повідомлення рішення

за участю представників:

від позивача: Шайтанов К.М., Радинська К.М.,

від відповідача: Вовк Д.В., Андросович Г.Є., -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі позивач, ПАТ «ЗАлК») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000800808 від 14 червня 2011 року.

Представники позивача вважають, що висновки в акті перевірки щодо порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами і доповненнями), п. 5.7, п. 5.9 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 9 липня 1997 року за №250/2054, із змінами і доповненнями, в результаті чого ПАТ «ЗАлК» завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011 року на загальну суму 315303,00 грн. зроблені помилково.

Згідно пояснень представників позивача, перевищення собівартості продукції ПАТ «ЗАлК» над ціною її реалізації повязано виключно з діючими економічними та ринковими факторами. Вартість продукції підприємства напряму залежить від котирувань Лондонської Біржі Металів на алюміній, а отже ціна реалізації продукції підприємства відповідає рівню звичайних цін. Контролюючі органи не мають права вимагати від підприємства встановлення ціни реалізації продукції, на товари, ціни на які не регулюються державою. Висновки відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість вважає такими що є безпідставними та незаконними. Крім того, позивачі зазначили, що перевіряючими не прийнято до уваги специфіку виробничої діяльності ПАТ «ЗАлК», а саме: повністю зупинити виробництво продукції (наприклад з причини її нерентабельності у перевіряємий період) фактично неможливо, така зупинка виробництва призвела б до збитків, розмір яких значно перевищує збитки від реалізації продукції власного виробництва за цінами нижче її собівартості. Це пов'язано з тим, що для повторного відновлення повністю зупиненого виробництва необхідні кошти, які значно перевищують збитки, котрі має підприємство з причини реалізації продукції за ціною, яка нижче її собівартості. Також представники позивача зазначали, що перевіряючими під час проведення перевірок не було враховано економічні обставини, які вплинули на продаж підприємством продукції за ціною, нижче собівартості, що призвело до неправомірного висновку податківців про наявність наміру ПАТ «ЗАлК» щодо здійснення завідомо збиткових операцій з метою отримання коштів державного бюджету шляхом неправомірного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Виходячи з цього представники позивача просять суд позов задовольнити, а спірне податкове-повідомлення рішення скасувати.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодились з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначають, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «ЗАлК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось у січні 2011 року. Також пояснили, що за висновками акту перевірки встановлено порушення положень Податкового кодексу України в результаті чого завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011 року на загальну суму 315303,00 грн. У звязку з цим відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно п. 1.3 Статуту ПАТ «ЗАлК» Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ВАТ «ЗАлК»).

З 10 травня 2011 року по 23 травня 2011 року працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, на підставі направлень від 10 травня 2011 року №0337 та №0338 виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «ЗАлК» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011 року в сумі 5095825,00 грн., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні 2011 року. За результатами даної перевірки складено акт №123/08-08/00194122 від 30 травня 2011 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ПАТ «ЗАлК» п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями), п. 5.7, п. 5.9 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 9 липня 1997 року за №250/2054, із змінами і доповненнями, в результаті чого ПАТ «ЗАлК» завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011 року на загальну суму 315303,00 грн.

14 червня 2011 року на підставі вищезазначеного акту позапланової виїзної документальної перевірки та зроблених в ньому висновків СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0000800808, яким ПАТ «ЗАлК» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 315303,00 грн., у т.ч. невідшкодовано на момент перевірки 315303,00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Позивач оскаржував спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами оскарження спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, ПАТ «ЗАлК» подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (вх. №9001429883 від 21.03.2011 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування (вх. №9001429853 від 21.03.2011 року), уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з ПДВ (вх. №9001606541 від 28.03.2011 року) та уточнюючим розрахунком бюджетного відшкодування (вх. №9001606544 від 28.03.2011 року) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011р. у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів складає 5095825,00 грн.

Згідно з даними розрахунків сум бюджетного відшкодування:

-залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 Декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року), становить 5095825,00 грн.;

-частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 5095825,00 грн.;

-сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 5095825,00 грн.

Згідно «Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягають включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (додаток 2 до податкової декларації звітного періоду) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із суми ПДВ, яка виникла в січні 2011 року - у розмірі 5095825,00 грн.

ВАТ «ЗАлК» завищено суму дозволено податкового кредиту за лютий 2011 року на загальну суму 315303,00 грн. по операціям придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів та послуг, які не використано в оподатковуваних операціях в межах здійснення господарській діяльності платника податків.

Дане порушення полягало у наступному: ПАТ «ЗАлК» у лютому 2011 року було реалізовано готову продукцію в кількості 1923,349 тн. на загальну суму 47714787,90 грн., фактична собівартість виробництва якої дорівнює 49178212,48 грн. Частину продукції було реалізовано за ціною нижче собівартості, а саме: алюміній в чушках А7, А8; злитки алюмінієві циліндричні А7, злитки циліндричні алюмінієвого сплаву АД31 д-175мм; катанку алюмінієву марок АКЛП-ПТ-7Е-9,5мм, АКЛП-ПТ-5Е-9,5мм, АКЛП-ПТ-5Е-12мм, АКЛП- ПТ-5Е-15,12мм, АКЛП-Т1-5Е-9,5мм у кількості 1840,496 тн., собівартість якої дорівнює 47084848,05 грн., реалізовано на суму 45310091,79 грн., в результаті чого отримано збиток від реалізації вище переліченої готової (основної) продукції у сумі 1774756,26 грн.

За даними фактичної калькуляції собівартості основних видів продукції ПАТ «ЗАлК», при загальному розмірі операційних витрат у лютому 2011 року у сумі 43033107,88 грн. матеріальні витрати дорівнюють 38226432,46 грн., що складає 88,83% від загальної суми. Відповідно зазначеного, частка матеріальної складової в обороті фактичних витрат на виробництво реалізованої продукції по збитковим операціям за лютий 2011 року становить 1576515,99 грн. без ПДВ (1774756,26 * 88,83%).

Податок на додану вартість по матеріальній складовій, яка не використана в оподатковуваних операціях в межах здійснення господарської діяльності підприємства за рахунок реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість, становить у лютому 2011 року 315303,20 грн. (1576515,99 * 20%).

Таким чином, в ході перевірки визначено суму податку на додану вартість по вартості сировини та матеріалів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами і доповненнями) в подальшому не використано в оподатковуваних операціях в межах здійснення господарській діяльності.

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що перевищення собівартості продукції ПАТ «ЗАлК» над ціною її реалізації повязано виключно з діючими економічними та ринковими факторами. Також зауважили, що при формуванні ціни на продукцію ПАТ «ЗАлК» використовувались офіційні котирування Лондонської Біржі Металів на алюміній, що не спростовується та згадується у актах податкових перевірок (http://www.lme.com, http://www.metalprsces.com). Таким чином, ціна на продукцію ПАТ «ЗАлК» відповідає рівню звичайних цін. Констатація факту наявності офіційного підтвердження цін на алюміній водночас не вплинула на висновок податківців про неправомірність дій ПАТ «ЗАлК», що вказує на невідповідність здійснених податківцями висновків фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Законодавець при визначенні терміну «господарська діяльність» важливим вважає підкреслити мету діяльності платника податку, яка повинна бути направлена на отримання доходу. Саме «направленість на отримання доходу», (а не прибутку) є одними з основних кваліфікуючих ознак зазначеного поняття.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Позивач за період, що перевірявся, здійснювало господарську діяльність, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, при цьому безпосередня участь підприємства в організації такої діяльності була регулярною, постійною і істотною.

Згідно думки відповідача, обовязковою умовою віднесення податку на додану вартість у вартості придбаних товарно-матеріальних запасів на дозволений податковий кредит з ПДВ є їх використання у власній господарської діяльності позивача, то ПДВ з різниці між ціною отримання товарно-матеріальних запасів, що складають собівартість та ціною реалізації кінцевої продукції позивача не може бути віднесено на дозволений податковий кредит з податку на додану вартість.

Проте, такий висновок відповідача є помилковим та не відповідає положенням Податкового кодексу України. Обовязковою умовою для віднесення ціни (вартості) товарно-матеріальних запасів, що складають собівартість, на валові витрати є саме їх (товарно-матеріальних запасів, що складають собівартість, а не її ціни (вартості) подальше використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються субєктами господарювання самостійно за згодою сторін. На продукцію виробництва ПАТ «ЗАлК» держава не встановлює ціни, а отже при продажі своєї продукції позивач самостійно встановлює ціну продажу, тим самим визначаючи договірну вартість продукції, що продається.

Крім того, як вбачається з матеріалів проведеної відповідачем перевірки позивача: встановлення фактів порушення податкового законодавства та визначення податкових зобовязань було здійснено податковим органом без посилання на будь-які первинні документи, які свідчать про порушення підприємством податкового законодавства.

Згідно правил формування податкового кредиту, встановлених п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20%, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також у цьому пункті вказано, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі товари/ послуги використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку с отриманням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог або не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно п.201.11 ст.201 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

З огляду на викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення рішення № 0000800808 від 14 червня 2011 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі скасувати.

Стягнути з Державного бюджету судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову складено та виготовлено у повному обсязі 29 грудня 2011 року.

Суддя(підпис)Д.В. Татаринов