Рішення № 21898309, 12.03.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №0707/801/2012

№ 2/0707/710/2012

Ряд. стат. звіту №26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Бондаренко О.Ю.

при секретарі Мочарко М.М.

з участю представника позивачаМошкола І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 18.04.2005 року отримала кредит у розмірі 14730 доларів США зі сплатою 12 % на рік на суму залишку кредиту з кінцевим терміном повернення 16.04.2015 року. З метою виконання зобов”язань за кредитним договором № МКZОG00000157 від 18.04.2005 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідач належним чином умови договору щодо сплати кредиту та відсотків по ньому не виконував. Станом на 11 листопада 2011 року заборгованість ОСОБА_2 становить 85731, 53 грн.

Банк просить в погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, виселити в вищезазначеної кваритри відповідача та інших мешканців, що зареєстровані або проживають в ній, зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України та стягнути судови витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечивши проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з”явився, по невідомій суду причині, про час і місце розгляду справи повідомлявся на лежним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно кредитного договору № МКZОG00000157 від 18.04.2005 року ОСОБА_2 отримала кредит для купівлі житла, у розмірі 14730 доларів США зі сплатою відсотків за користування у розмірі 12 % на рік на суму залишку кредиту з кінцевим терміном повернення 16.04.2015 року (а.с.14-15). У забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором № МКZОG00000157 від 18.04.2005 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить іпотекодавцю на прав приватної власності (а.с.16-18). Згідно до розрахунку заборгованості по кредиту позичальника ОСОБА_2 заборгованість по кредиту станом на 1 листопада 2011 року складає 10743, 30 доларів США (а.с.6-9). Банк просить в погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та виселити в вищезазначеної кваритри відповідача та інших мешканців що зареєстровані або проживають в ній, зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України.

Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, згідно яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України).

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено що в разі якщо позичальник взяв на себе обов”язок повернути позику частинами, то в разі просрочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст.33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основне зобовязання /зобовязання за договором кредиту/ шляхом звернення на предмет іпотеки.

Стаття 35. (Закон, ВР України, від 05.06.2003, № 898-IV "Про іпотеку") Повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору регламентує, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Письмова вимога про усунення порушення щодо виконання основного зобовязання, було направлена 12.10.2011 року.

Згідно ст. 40 Закону України “Про іпотеку”, Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст.109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою.

Рішення про виселення громадян з житлового будинку є підставою для зняття цієї особи з реєстраційного обліку.

З огляду на те, що від імені особи можна вчиняти правочини, виключно на підставі довіреності, яка банком не надано, то в задоволення вимоги щодо укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 526, 625,1049-1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88,ч.4 ст.169, 208, 209, 212-218, 224-226 ЦПК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.33, 35 , 40 Закону України „Про іпотеку”, суд

р і ш и в :

Позов задоволити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № МКZОG00000157 від 18.04.2005 року, звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.

Виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ - 14360570 963, 54 грн. судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Ю.О. Бондаренко