Постанова № 21895672, 06.03.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2а/550/2/12.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді ТКАЧЕНКО Л.Я.

при секретарі ІЛЬЇНОЇ Л.В.

за участю позивачаОСОБА_1

представників відповідача ІВАНІЦИНА В.М., ЛАТИШ І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизька Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконкому Зугреської міської ради «про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.10.2011року звернувся в суд з позовом до відповідача та просить визнати протиправними дії органу місцевого самоврядування (виконкому 3утреської міської ради) з прийняття неправомірних рішень, дій та бездіяльності, в результаті яких відбулася затримка виконання розрахунку при звільненні його з роботи, зобов'язати виконком Зугреської міської ради, відповідача-суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії з виплати йому середнього заробітку за весь час затримки, за 10 місяців з дня розрахунку при звільненні з роботи, у сумі 26000 (двадцять шість тисяч гривень), стягнути з відповідача - суб'єкта владних повноважень виконкому Зугреської міської ради грошові кошти на відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування, при здійсненні ним своїх повноважень, у розмірі 110 тисяч (сто десять тисяч) гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідності до запису у трудовій книжці він з 11квітня 1996 почав працювати на різних посадах державного службовця у виконкомі Зугреської міської ради-органу місцевого самоврядування. Останнім часом він займав посаду начальнику відділу управління комунальною власністю міста.

У зв'язку з досягненням ним граничного віку для виходу на пенсію, він подав письмову заяву до виконкому міської ради на ім'я міського голови про звільнення його з посади за власним бажанням та у зв'язку з виходом на пенсію. 30.11.2010 року на підставі Розпорядження міського голови м. Зугреса за № 152-л, він був звільнений з роботи, з виконкому за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. У трудовій книжці від 30.11.2010 року за № 16 вчинений запис: ..Звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію згідно статті 38 КЗпП України, та ст.. 18 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування .

У виконкомі без перерви він відпрацював 14 років 7місяців і 20 календарних днів. Стаж загальної державної служби в органах місцевого самоврядування у нього становить 28 років і 1 місяць, чин державного службовця відповідає 11 рангу. Виконком міської ради на підставі його заяви про звільнення та у відповідності до статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування " та статті 37 Закону України «Про державну службу»ст.. 47 КЗпП України та Розпорядження міського голови № 152-л від 30.11.2010 року «Про звільнення ОСОБА_1», повинен був виплатити йому:

- заробітну платню;

- компенсацію за невикористанні відпустки за поточний та попередні роки,

- одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних посадових окладів.

Проте, всі перераховані виплати розрахунку з ним у день звільнення його у відповідності до статті 47. КЗпП України виконкомом Зугреської міської ради не були виконані.

Вказана стаття передбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Не зважаючи на його звернення у наступні дні до міського голови ОСОБА_4 про виплату йому розрахунків у відповідності до законодавства, виконком Зугреської міської ради (в день звільнення 30.11.2010 року) не виплатив йому заробітну платню, компенсацію за невикористанні відпустки за поточний та попередні роки, а також одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних посадових окладів. Лише після неодноразових звернень до прокурора м Харцизька, до Харцизького міського суду, до виконавчої служби виконком Зугреської міської ради платіжним дорученням від 26 вересня 2011 року переслав йому кошти через ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 8656.20 грн. Таким чином, розрахунки з виплати грошових коштів при звільненні його з роботи у супереч законодавства, а саме: ст.. 47, 116, 117 КЗпП України виконком Зугреської міської ради затримав на 10 місяців (грудень 2010 року та січень-вересень 2011 року).

У відповідності до ст.. 117. КЗпП України "Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні" ...В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Сума, яку повинен йому виплатити виконком Зугреської міської ради за затримку розрахунків при звільнені з підприємства становить 26000 грн. (двадцять шість тисяч гривень).

Незаконними діями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування (виконкомом Зугреської міської ради) йому завдано моральну і матеріальну шкоду яку він оцінює у 110 тис. (сто десять тисяч) гривень. Моральна шкода полягала, у тому що йому довелось відстоювати порушені його права у судах першої інстанції та в апеляційній. Кожне судове засідання це нервовий стрес після чого він по кілька днів хворів та приходив до тями, а наявні хвороби від переживання та стресу перетворювались на справжню муку. За весь період що він відстоював свої права він майже 7 тисяч гривень витратив на ліки, відвідування приватних лікарів, приймав процедури та інше. Весь процес пошуку справедливості, а це відвідування прокуратури, виконавчої служби, судових засідань, з метою відстояти свої права, це для нього зверталось суцільними переживаннями та умовами для пошкодження здоров'я.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача Іваніцин В.М., Латиш І.А позов не визнали, надали суду заперечення та суду пояснили, що відповідно до розпорядження Зугреського міського голови від 30.11.2010 року № 152-л «Про звільнення ОСОБА_1»ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника відділу управління комунальною власністю міста за власним бажанням.Відповідно до ст. 47 Кодексу Законів про працю Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і, провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Стаття 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні Працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Суми, які підлягають виплаті робітнику у зв'язку з його вивільненням складаються з виплати:

1.заробітної плати (ст. 97 КЗпП), т.я. оплата праці працівників дійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

2.Компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вважає, що виконком відповідно до ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування»та ст. 37 ЗУ «Про державну службу», ст. 47 КЗпП України та Розпорядження міського голови № 152-л від 30.11.2010 року «Про звільнення ОСОБА_1»повинен був виплатити йому: заробітну платню, компенсацію за невикористані відпустки за поточний та попередній роки та одноразову грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Що стосується виплати 10 посадових окладів виконком міської ради повідомляє, що відповідно до запису № 8 від 27.01.1996 року у трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис «Уволен из ОВД по ст. 65 /по возрасту в отставку/ Постановления КМУ «Об утверждении Положения о прохождении службы рядовым и начальствующим составом органов внутренних дел». Згідно ст. 65 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): а)за віком - при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання; б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.

В даному випадку ОСОБА_1 був звільнений зі служби за віком. Після звільнення йому була нарахована пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку він отримує і по теперішній час. Тобто ОСОБА_1 є пенсіонером з 27.01.1996 року. У виконкомі Зугреської міської ради ОСОБА_1 відпрацював 14 років 7 місяців та 20 календарних днів. Імперативна норма статті 37 ЗУ «Про державну службу»передбачає, виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Стаття 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачає: у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Тобто вказана стаття передбачає підстави, за наявності яких посадовій особі у разі звільнення з роботи виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. Виходячи з норми цієї статті такими підставами є:

1.Наявність не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (Стаж ОСОБА_1 на різних посадах в органах місцевого самоврядування складає 14 років 7 місяців та 20 календарних днів).

2.Одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію (ОСОБА_1 на момент зарахування на посаду в орган місцевого самоврядування вже був пенсіонером, тобто він позбавляється права на виплату 10 посадових окладів).

Виходячи з усього вищенаведеного відповідач вважають, що одноразова грошова допомога в розмірі десяти місячних посадових окладів не входить до сум, які повинно виплатити підприємство (орган місцевого самоврядування) при звільненні працівника, а тому просять ОСОБА_1 в задоволенні його адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, свідка, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії трудової книжки позивач працював у відповідача та був державним службовцем з 11.04.1996року по 30.11.2010р. Був звільнений за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію згідно ст. 38 КЗпП України та ст. 18 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» (а.с12-13).

Згідно копії заяви, позивач просив його звільнити за власним бажанням та у зв»язку з досягненням граничного пенсійного віку, з виходом на пенсію. Просив також виплатити йому всі належні виплати, і звільнити з 30.11.201року (а.с.14)

Розпорядженням міського голови №152-л від 30.11.2010р. позивач був звільнений з посади начальника управління комунальною власністю міста з 30.11.2010р. за власним бажанням, у зв»язку з виходом на пенсію.(а.с.15).

З моменту звільнення позивач не однократно звертався у різні інстанції, в тому числі до суду, до прокурора м. Харцизька, тощо за виплатою йому 10 місячних посадових окладів (а.с.16-28,32-3637-38,39-40,44-54,

Розпорядженням міського голови №91-л від 01.08.2011р. (а.с.29) було прийнято рішення про виплату позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних посадови їх окладів, яке було призупинено розпорядженням від 26.08.2011р. №259 (а.с.31).

Пл. дорученням №552 від 22.12.2010р. позивачу була виплачена заробітна плата в розмірі 37024грн. 78коп. (а.с.42 зворот-43).

Пл. дорученням №478 від 28.09.2011р. позивачу була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 10 посадових окладів 8156грн. 20коп. (а.с.55 зворот).

Згідно довідки від 16.01.2012року за № 02-11/65 середньомісячна заробітна плата позивача становить 2671грн.80коп., середньоденна 124грн.27коп. Заробітна плата позивача за жовтень 2010р. становить 2650грн.49коп.(21 роб. день.), за листопад 2010р. 2693грн.11коп. (22 роб. дня).

У відповідності до ст. 19 Конституції України - Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. ( Частина одинадцята статті 21 в редакції Закону N 1215-IV ( 1215-15 ) від 02.10.2003 ).

Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 2 вказаного Закону( Структура заробітної плати) основна заробітна плата- це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата- це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника сум у строки , зазначені в ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки, наданої у судове засідання представником відповідача заробітна плата позивача за жовтень 2010р. становить 2650грн.49коп.(21 роб. день.), за листопад 2010р. 2693грн.11коп. (22 роб. дня).

Отже, кількість відпрацьованих позивачем днів за два місяці, що передували припиненню служби складає 43 дні (21 + 22 =43 днів), а розмір заробітної плати за ці два місяці склав 5343,60 грн. (2650.49+2693.11 = 5343.60 грн.).

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 124.27грн. (5343.60 грн.: 43 днів = 124.27грн.).

Позивач звільнений з роботи 30.11.2010року, відповідач виплатив йому одноразову грошову допомогу пл. дорученням №478 від 28.09.2011р. в розмірі 8156грн. 20коп. (а.с.55 зворот).

Річний період вимушеного прогулу з 30.112010р. по 27.092011р. (з урахуванням святкових та неробочих днів) складає 204 робочих днів.

Таким чином, за час вимушеного прогулу з 30.11.2010р. по 27.09.2011р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25351,08 грн. (204 днів х 124,27 грн. = 25351,08 грн.).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в судовому засіданні встановлений той факт, що позивач працював у відповідача на посаді начальника управління комунальною власністю міста Зугрєсу та був державним службовцем з 11.04.1996року по 30.11.2010р. Був звільнений за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію згідно ст. 38 КЗпП України та ст. 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». При звільнені позивача відповідач не провів з ним повний розрахунок, а саме виплатив йому із затримкою десять місячних посадових окладів лише 26 вересня 2011року, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 25351,08 грн., задовольнивши позовні вимоги позивача частково.

Згідно ст. 23. Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що в зв'язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні та виплатою всіх належних позивачу сум, що потягло за собою тривале звернення позивача , як до відповідача, так і в судові органи і в прокуратур, в органи державної виконавчої служби, позивач випробував моральні,душевні страждання,порушився нормальний образ і ритм його життя, він змушений був звертатися в медичні заклади, оскільки внаслідок нервових переживань погіршився його стан здоров»я, загострилися хронічні захворювання, і оскільки коштів на лікування у нього не було, він змушений був позичати їх , що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 У зв'язку з чим, суд відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 1000 грн., частково задовольнивши вимоги позивача в даній частині позовних вимог. При визначенні конкретного грошового розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер і ступінь моральних страждань позивачки, конкретні обставини справи ,заявлений нею розмір позовних вимог у відшкодування моральної шкоди,а також враховуючи вимоги розумності і справедливості.

Керуючись ст.ст.19,55,56,68 Конституції України, ст.ст. 47, 116,117, 233, 237-1 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р.№ 100, Постановою Пленуму Верховного суду України від 6.11.2002 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, ст.ст. 2, 7, 17, 70, 71, 99, 100, 159-163 КАС, суд, -

ВИРІШІВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконкому Зугреської міської ради «про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії»- задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Зугреської міської ради з приводу прийняття рішень , в результаті яких відбулася затримка виконання розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з роботи.

Зобов»язати відповідача - суб»єкта владних повноважень виконком Зугреської міської ради ( 86783, м.Зугрес, вул. Маяковського, буд.2 Донецька область) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні з роботи.

Стягнути з відповідача - суб»єкта владних повноважень виконкому Зугреської міської ради ( 86783, м.Зугрес, вул. Маяковського, буд.2 Донецька область) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в селищі Зуївка Харцизького району Донецької області середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 25351грн.08коп.

Стягнути з відповідача - суб»єкта владних повноважень виконкому Зугреської міської ради ( 86783, м.Зугрес, вул. Маяковського, буд.2 Донецька область) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в селищі Зуївка Харцизького району Донецької області моральну шкоду в розмірі 1000грн.

В решта частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути з відповідача суб»єкту владних повноважень виконкому Зугреської міської ради ( 86783, м.Зугрес, вул. Маяковського, буд.2 Донецька область) на користь на держави (р/р 31218206700088, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м.Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»символ звітності 206, код ЄРДПОУ суду 02895679, пункт 1.1) судовий збір: за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 253грн. 51 коп., за позовні вимоги немайнового характеру 32грн.19коп., а всього - 285грн.70коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: