Рішення № 21895454, 03.03.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/544/667/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 березня 2012 року м. Словянськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддяМінаєв І.М.

при секретарі судового засіданняКопійко Г.С.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідачаЛіцоєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 2 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Словянську Донецької області про визнання нещасного випадку повязаним з виробництвом та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07.02.2012 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Словянську Донецької області про визнання нещасного випадку повязаним з виробництвом та зобовязання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 16.11.1979 року він працював в Донецькому автотранспортному підприємстві 12866 водієм 3 класу, а з 30.12.1980 року водієм 2 класу. 11.05.1981 року позивач, згідно з шляховим листом № 86216 разом з водієм ОСОБА_3 та стажером ОСОБА_4 були направлені на автомобілі КАЗ-608, д/н НОМЕР_1, за маршрутом Словянськ-Донецьк. Під час руху на вказаному автомобілі на 22 кілометрі сталося ДТП автомобіль КАЗ-608, д/н НОМЕР_1, зіткнувся з автоскрепером Д-357. в результаті ДТП стажер ОСОБА_4 загинув, а позивач та водій ОСОБА_3 були травмовані. ОСОБА_1 отримав відкритий перелом нижньої щелепи зі зсувом, закритий перелом правої голені без зсуву, опік тулуба та щиколоток кінцівок ІІІ-ІV ступенів, струс головного мозку та багато чисельні травми обличчя. Позивач був доставлений машиною скорої допомоги до лікарні, де знаходився на стаціонарному лікуванні, та після закінчення лікування був признаний інвалідом ІІ групи. Даний нещасний випадок розслідувався комісією, складений акт Н-1 № 3 від 12.05.1981 року, затверджений головним директором Селезньовим Т.І. Даний акт був переданий позивачем до управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області, де йому була призначена пенсія по інвалідності. У ОСОБА_1 залишилась тільки ксерокопія вказаного Акту. Позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Словянську Донецької області з питанням про страхові виплати йому через даний нещасний випадок, оскільки на теперішній час через багаточисельні травми, отримані внаслідок нещасного випадку 11.05.1981 року, різко погіршився стан здоровя позивача, просив видати йому направлення на МСЕК для встановлення відсотку втрати професійної працездатності у звязку з даним нещасним випадком, однак, відділення Фонду відмовило позивачу в розгляді питання про страхові виплати та видачі направлення на МСЕК. У ОСОБА_1 зажадали оригінал Акту Н-1. Позивач вживав заходи щодо витребування оригіналу Акту Н-1 з Пенсійного фонду, куди він передав акт при призначенні йому пенсії по інвалідності, а також з архіву, оскільки підприємство, під час виконання роботи на якому з позивачем стався нещасний випадок, та його правонаступники ліквідовані, однак, отримав відповідь, що Акту про нещасний випадок з ним від 12.05.1981 року в державному архіві, в УПСЗН та в управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області немає. Позивач просив визнати, що нещасний випадок, який стався з ним 11.05.1981 року, відбувся під час виконання ОСОБА_1 трудових обовязків та повязаний з виробництвом, просив зобовязати відповідача видати йому направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності позивача у звязку з ушкодженням його здоровя в результаті нещасного випадку, який стався 11.05.1981 року, та відшкодувати шкоди, спричинену позивачу ушкодженням здоровя в результаті нещасного випадку на виробництві відповідно до діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та додатково пояснивши, що 11.05.1981 року за кермом автомобіля був ОСОБА_3, а він їхав в якості пасажира. Перед поїздкою в м. Словянську проводився ремонт автомобіля, для ремонту була потрібна резина, та позивач за направленням завгара ОСОБА_6 поїхав в м. Донецьк за резиною та запчастинами. Письмового направлення не було, ОСОБА_1 в той день не був вихідний, графік роботи з 07:00 год. до 16:00 год. Пенсію через трудове каліцтво позивач не отримував, групу інвалідності йому не була встановлена. Підприємство не відшкодовувало ОСОБА_1 шкоду. МСЕК встановило 35 % втрати працездатності. Позивач не звертався до підприємства з питанням про відшкодування йому шкоди, тому йому нічого не відшкодовували. В інших відділеннях Фонду соціального страхування ОСОБА_1 ніяких виплат не отримував. До нещасного випадку в трудовій книжці позивача стояв запис від 27.04.1981 року «звільнений», а потім цей запис був визнаний недійсним,підстави цього запису йому не відомі.

Представник відповідача Ліцоєва С.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на те, що позивач надав недостатньо доказів для обґрунтування своїх вимог.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працював в АТП 12866 в 2 автоколоні водієм. Там же працював ОСОБА_1 11.05.1981 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_3 поїхали за розпорядженням начальника колони до м. Донецьк, де знаходиться Управління, та зіткнулися з ТС-дорожня техніка, ОСОБА_8 загинув, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали тілесні пошкодження. Вони поїхали до м. Донецька в робочий час.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_1 з 1979-1980 рр. Він працював в 1 автоколоні м. Словянська АТП 12866 м. Донецька. 11.05.1981 року сталася аварія, одна людина загинула, двоє інших отримали тілесні ушкодження, серед них був ОСОБА_1 Зі слів керівництва ОСОБА_1 їхав в м. Донецьк в робочий час. Розслідування нещасного випадку проводилося особою, відповідальною за технічну безпеку, ДАІ також брали участь в розслідуванні.

Суд, відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, розглядає справу на підставі доказів, наданих сторонами, та у межах заявлених вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини:

-з трудової книжки позивача вбачається, що 16.11.1979 року він був прийнятий водієм 3 класу в автоколону 2 Донецького АТП 12866; 15.09.1981 року ОСОБА_1 був звільнений у звязку з переходом на пенсію по інвалідності, після чого 15.10.1982 року ОСОБА_1 знову був прийнятий водієм 2 класу в автоколону 2 Донецького АТП 12866 та 12.10.1983 року звільнений за власним бажанням; 01.11.1983 року ОСОБА_1 знову був зарахований на посаду водія 2 класу в Донецьке АТП 12866 та 07.05.1986 року звільнений за власним бажанням (а. с. 3-4);

-відповідно до виписки з історії хвороби ОСОБА_1, 11.05.1981 року останній був доставлений машиною швидкої допомоги з місця автомобільної катастрофи із остаточний діагнозом відкритий перелом нижньої щелепи зі зсувом, опіки ІІІ-ІV ступенів тулуба, сідниць та нижніх кінцівок 25 %, струс головного мозку, шок ІІІ ступеня, багаточисельні рани обличчя та гомілок (а. с. 5);

-12.05.1981 року був складений Акт № 3 про нещасний випадок на виробництві (а. с. 6);

-відповідно до виписки з акту огляду від 01.10.1982 року, у ОСОБА_1 визначена втрата професійної працездатності 35 %, загальної працездатності 20 % (а. с. 8);

-з довідки огляду ОСОБА_1 вбачається, що не визнаний інвалідом через трудове каліцтво (а. с. 8);

-21.11.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Словянського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань із заявою про запит форми Н-1 за нещасним випадком, який трапився з ним 11.05.1981 року, з міського архіву м. Донецька (а. с. 10);

-відповідно до відповіді відділення виконавчої дирекції ФССНВВ та ПЗ в м. Словянську Донецької області № К-11/11 від 21.12.2007 року на імя ОСОБА_1, 22.11.2007 року відділенням Фонду на адресу міського архіву м. Донецька поштою був відправлений запит про видачу оригіналу акту про нещасний випадок від 12.05.1981 року на імя ОСОБА_1 для призначення страхових виплат у звязку з виробничою травмою (а. с. 11);

-відповідно до листа відділення виконавчої дирекції ФССНВВ та ПЗ в м. Словянську Донецької області № К-11/11 від 25.12.2007 року, адресованого на імя ОСОБА_1, 24.12.2007 року відділенням Фонду була отримана відповідь архівного відділу Донецької міської ради від 17.12.2007 року № К-300/37 про те, що акту про нещасний випадок на виробництві від 12.05.1981 року на імя ОСОБА_1 на держзберіганні та в архівному відділі немає. Було рекомендовано звернутися за територіальної належністю вищевказаного підприємства до Куйбишевського районного відділення м. Донецька ФССНВВ та ПЗ (а. с. 12, 14);

-відповідно до відповіді відділення виконавчої дирекції ФССНВВ та ПЗ в Куйбишевському районі м. Донецька № 2665/04 від 02.11.2011 року, адресованої на імя ОСОБА_1, особова справа ОСОБА_1 підприємством «AW-TRANS»до відділення не передавалась (а. с. 13);

-відповідно до відповіді управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області № 8181/03 від 03.06.2011 року, у відділі пенсійного забезпечення зберігаються архівні пенсійні справи з 2001 року. Для отримання документів з пенсійної справи 1982 року було рекомендовано звернутися до Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської ради (а. с. 19);

-з листа Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської ради № К-0287-2.1-6.2 від 08.07.2011 року, адресованого на імя ОСОБА_1, вбачається, що пенсійна справа про призначення пенсії по інвалідності на імя позивача в архіві Управління не значиться (а. с. 18);

-згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2 від 24.02.2012 року, закрите акціонерне товариство «AW-TRANS»припинило свою діяльність (а. с. 32).

Відповідно до п. 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, комісія зобовязана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення скласти у пяти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що повязаний з виробництвом), і передати їх роботодавцеві для затвердження. Акти за формами Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди зі змістом акту член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невідємну частину. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не повязаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Відповідно до п. п. 1, 2, 7, 11 п. 15 Порядку, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що повязаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обовязків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обовязків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обовязків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; прямування потерпілого до обєкту (між обєктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого обєкта за дорученням роботодавця.

Згідно з п. 23 Порядку, у разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Судом встановлено, що на теперішній час те, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався під час виконання ним своїх трудових обовязків за усним розпорядженням керівника, ніким на оскаржується.

Окрім того, суд приходить до висновку, що, оскільки також ніким не оскаржується факт складання акту за формою Н-1 № 3 від 12.05.1981 року, оригінал якого втрачено, та який повинен складатися тільки у разі визнання нещасного випадку таким, що повязаний з виробництвом, даний нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 11.05.1981 року, повинен бути визнаний таким, що повязаний з виробництвом.

Відповідно до п. п. «г»п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобовязаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності або внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Тобто, в даному випадку позивач має право на отримання соціальних послуг та виплат, які сплачує відповідач.

Відповідно до положень п. 23 Порядку, якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи.

До складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії) за місцем настання нещасного випадку та представники Фонду і місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку та первинної організації профспілки, члкном якої є потерпілий, або представник територіального профобєднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.

На підставі вищезазначеної процедуру розслідування нещасного випадку, суд приходить до висновку, що питання про зобовязання відповідача видати ОСОБА_1 направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати його працездатності у звязку з пошкодженням його здоровя в результаті нещасного випадку, який трапився 11.05.1981 року, та відшкодувати шкоду, спричинену позивачу пошкодженням здоровя в результаті нещасного випадку на виробництві не відносяться до компетенції суду та задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також смертю фізичної особи.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 62, 63, 64, 88, 209, 212-215 ЦПК України, Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Словянську Донецької області про визнання нещасного випадку повязаним з виробництвом та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_1 11.05.1981 року, таким, що повязаний з виробництвом.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Словянську Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять грн. 60 коп.) на р/р 31210206700075, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач УДКС у м. Словянську (м. Словянськ).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний термін з моменту проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення складене та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Словянського міськрайонного суду І.М. Мінаєв