Постанова № 21894293, 02.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року (09 год. 25 хв.)                               Справа № 2а-0870/6996/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя

до: Закритого акціонерного товариства «Укренергочормет»

про: стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

22.08.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя (далі – позивач) до Закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», по пенсіонерам, які обліковуються в УПФУ в Заводському, Хортицькому, Комунарському, Жовтневому районі м. Запоріжжя, та Жовтневому районі м.Дніпропетровська за період з 01.02.2011 по 30.06.2011 у розмірі 14786,46 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за період з 01.02.2011 по 30.06.2011 включно сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 склала 14786,46 грн., яка не була сплачена відповідачем.

На підставі підпункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача.

Крім того, позивач просив поновити йому строк звернення до суду.

          Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 25.08.2011 її було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.09.2011.

          Станом на 15.09.2011 позивач усунув недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі від 25.08.2011.

Ухвалою від 19.09.2011 було відкрите провадження у справі, попереднє судове засідання для вирішення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду призначене на 04.10.2011.

У попередньому судовому засіданні 04.10.2011 представник позивача підтримав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши, що на момент звернення позивача до суду ним пропущений строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.

У попередньому судовому засіданні 04.10.2011 представник відповідача заперечив проти поновлення строку звернення до суду.

У попередньому судовому засіданні 04.10.2011 оголошувалась перерва до 11.10.2011 для надання позивачем додаткових доказів в обґрунтування клопотання про поновлення провадження у справі.

У попереднє судове засідання 11.10.2011 представник позивача не прибув.

Ухвалою суду від 11.10.2011, за клопотанням позивача, провадження у справі було зупинено до 26.10.2011.

Ухвалою від 26.10.2011 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 26.10.2011.

У попереднє судове засідання 26.10.2011 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.

26.10.2011 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

26.10.2011 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.

Ухвалою від 26.10.2011 суд закінчив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду на 02.11.2011.

У своїх письмових запереченнях проти позову відповідач зазначив, що ч. 2 ст. 13 Закону №1788-XII, яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього ж Закону, у відповідному розмірі, було виключено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 № 1461-ІІІ (далі – Закон № 1461-III). Тобто, відповідач вважає, що після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених пенсіонерам відповідних пільгових пенсій на підставі ст. 13 Закону №1788-XII. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

          Як вбачається з матеріалів справи відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зареєстрований в УПФУ в Заводському районі м.Запоріжжя як платних страхових внесків.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій та довідками що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій та довідками. Зайнятість зазначених пенсіонерів на роботах за списком № 2 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.

Позивачем відповідачу надсилались розрахунки про суми фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за період з 01.02.2011 по 30.06.2011.

Згідно розрахунку позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених вищезазначеним пенсіонерам за період з 01.02.2011 по 30.06.2011 становить 14786,46 грн.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об’єднання громадян та ін. юридичні особи повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»- «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону. Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Згідно із статтями 4, 5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: (...) - 100% від об’єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону (ст. 4). Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням доходів в установах банків на оплату праці (ч. 1 ст. 5).

Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року було врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. «б»- «з» цієї статті.

Законом №1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. Порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплат та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»- «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону № 1788-ХІІ.

Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 21-1 від 19.12.2003 (далі – Інструкція № 21-1), яка зареєстрована в Мінюсті України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Згідно абз.2 п. 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цієї Інструкції - 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій, що визначено п.6.4 вказаної Інструкції.

Згідно з п.6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV), який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України.

У відповідності до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч. 2 абз. 2 п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

Відтак, посилання відповідача на відсутність нормативного акту, яким передбачене відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, спростовується тим, що на час набрання чинності Законом №1058-ІV діяла Інструкція № 21-1. Отже, заперечення відповідача є необґрунтованими.

Зазначені вище розрахунки позивача складені з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції № 21-1.

Відповідно до п. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв’язку з наведеним вище, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, - задовольнити.

          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» (69000, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 27; ЄДРПОУ 00192502) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя заборгованість сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.02.2011 по 30.06.2011 у розмірі 14786,46 грн. ( чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 46 коп.).

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Р.В. Кисіль