Постанова № 21893311, 28.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/514/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретаріЧумаріній Д.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 11281,25 грн.,

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2012 року Донецький міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю з 24.05.2011 року. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Донецьким міським центром зайнятості встановлено, що відповідно до наданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 2266000 0000 001139, 04.10.2004 року проведено реєстраційну дію про включення відомостей про фізичну особу підприємця.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні своїх позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.07.2011 року, адреса фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 визначена наступним чином: АДРЕСА_1, тобто як і було зазначено у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 травня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Донецького міського центру зайнятості з заявою про вирішення питання про працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

За результатами проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, було встановлено, що ОСОБА_2 з 04.10.2004 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року N 803-XII "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 даного Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був працевлаштованим та належав до зайнятого населення.

Внаслідок цього йому зайве сплачено допомогу по безробіттю з 24.05.2011 року по 26.09.2011 року в сумі 11281,25 грн.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд зазначає, що названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13), позивачем відповідачу було направлено претензію № 08-09/2693 від 10.11.2011 року із пропозицією сплати зайвої сплаченої допомоги по безробіттю, проте борг на момент подання позовної заяви так і не був сплачений.

Статтею 39 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 11281,25 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості робочого органу фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок 37176002002327, в ГДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511 суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 11 281 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 25 (двадцять пять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 28 лютого 2012 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Скріпнік А.І.