Постанова № 21893189, 16.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/17699/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретаріДанилкіній П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державного підприємства «Селидіввугілля» (м.Селидове)

до

Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області (м. Селидове)

про

визнання протиправними дії, скасування рішення № 197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкцій за неведення в установленому обліку сум заробітної плати, відміну розпорядження про усунення порушень достовірності формування та надання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі персоніфікованого обліку від 20.09.11р. № 40/06

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкцій за неведення в установленому обліку сум заробітної плати, відміну розпорядження про усунення порушень достовірності формування та надання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі персоніфікованого обліку від 20.09.11р. № 40/06.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2011 року Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкцій за не ведення в установленому обліку сум заробітної плати, відміну розпорядження про усунення порушень достовірності формування та надання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі персоніфікованого обліку від 20.09.11р. № 40/06.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.02.12р. представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області, скасувати рішення № 197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкцій за не ведення в установленому обліку сум заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується. Таким чином, суд приймає уточнення позивачем своїх вимог та розглядає адміністративну справу за позовною заявою, враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що під час проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення вимог абз.5 п.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у жовтні грудні 2010 року в частині невірного визначення ФОП інвалідів, внаслідок чого перевіркою донараховано страхових внесків по 33,2% на суму 728,67 грн.

Проте, позивач зазначає, що відповідно до п.4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 підприємства на яких працюють інваліди, суму пенсійних внесків визначають по ставці 4% від суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 був прийнятий на Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» у якості істопника на опалювальний сезон. При прийомі на роботу ОСОБА_3 була надана довідка, де було зазначено, що останній має третю групу інвалідності з 18.10.06р. безстроково, у зв`язку з чим позивач наполягає на тому що саме ця довідка для бухгалтера підприємства є підставою для застосування ставки 4 %. На підстав викладеного, позивач просив задовольнити адміністративний позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду усні заперечення відповідно до яких зазначив, що за позивачем станом на 01.08.11р. рахувалась заборгованість по страховим внескам в розмірі 2018251,78 грн., але за даними аналітичного обліку Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» розмір заборгованості становить 2018052,22 грн., відхилення складають 199, 56 грн. У зв`язку з чим на підставі абз.6 п.7 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» та п.6 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до позивача було застосовано фінансову санкцію у розмірі 340,00 грн. за не ведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстровано Виконавчим комітетом Селидівської міської ради за юридичною адресою: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 33426253, про що свідчить довідка АБ №214729 з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» зареєстровано Виконавчим комітетом Селидівської міської ради за юридичною адресою: 85487, Донецька область, м.Гірник, вул.Терикона,1, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 33621563 без права юридичної особи, про що свідчить довідка №7-22-321 з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України.

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області було проведено планову перевірку Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за період з 01.09.10р. по 01.08.11р. За результатами перевірки було складено акт №60/06 від 20.09.11р.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст.20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме не враховані в бухгалтерському обліку Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» повідомлення про перерозподіл коштів відповідно до календарної черговості виникнення боргу, а саме: №92 від 02.02.11р., №№42, 44 від 04.01.11р.; №№826, 827 від 03.12.10р., внаслідок чого станом на 01.08.11р. утворились відхилення по страховим внескам, штрафним санкціям та пені. Крім того, заборгованість по страховим внескам станом на 01.08.11р. складає 2018251,78 грн., але за даними аналітичного обліку Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» - 2018052,22 грн., відхилення складають 199,56 грн.

Також, перевіркою загальної суми витрат, на які нараховуються страхові внески, у розмірі 4%; 33,2% встановлено, що в порушення вимог абз.5 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» у жовтні грудні 2010 року не вірно визначено фонд оплати праці працюючих інвалідів на загальну суму 2495,50 грн., внаслідок чого перевіркою зменшено фонд оплати праці, на який нараховуються внески 4% та донараховано фонд оплати праці, на який нараховуються внески 33,2%.

Рішенням від 28.03.11р. №197 Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області на підставі п. 6 ч. 9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків до Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» було застосовано фінансову санкцію у розмірі 340,00 грн.

Враховуючи, що за результатами планової перевірки було встановлено декілька порушень Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» між сторонами виникли суперечності відносно того, за яке саме порушення органом Пенсійного фонду було застосовано фінансову санкцію.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.12.11р. судом було заслухано свідка ОСОБА_4, яка працює начальником відділу контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області. Свідок у судовому засіданні надав показання, відповідно до яких повідомив суд, що при прийнятті спірного рішення було враховано висновки які містяться в акті перевірки №60/06 від 20.09.11р. в частині не врахування в бухгалтерському обліку Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» повідомлення про перерозподіл коштів відповідно до календарної черговості виникнення боргу. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України показання свідка оцінюються судом як повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За преамбулою Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Зазначена норма закріплена Кодексом адміністративного судочинства України, статтею 8 якого визначено, також, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з рішення, яке оскаржується, воно прийняте 28.09.11р. на підставі пункту 6 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Дана норма права Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка регламентує відповідальність страхувальника втратила чинність згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 1 січня 2011 року, тобто, не діяла на дату прийняття спірного рішення.

Таким чином, відповідачем прийняте рішення на підставі норми Закону, яка втратила чинність.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Оскільки рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області №197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкції за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків прийнято на підставі норми Закону, яка втратила чинність, суд вважає, що таке рішення прийняте неправомірно, з перевищенням повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, та не у спосіб, визначений Законом.

Разом з цим, суд зазначає, що положеннями абз. 6 п. 7 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску» передбачено порядок, щодо стягнення заборгованості із сплати страхових внесків до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, проте в ньому відсутні положення, щодо стягнення штрафних санкції за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків, у зв`язку з чим дане положення не може бути застосовано до спірних відносин.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних доказів правомірності рішення про застосування фінансових санкцій на підставі норми Закону, яка на час прийняття такого рішення втратила чинність.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про скасування рішення № 197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкцій за неведення в установленому обліку сум заробітної плати, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання протиправними дії, суд зазначає наступне.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, а саме рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області №197 від 28.09.11р. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 11-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання протиправними дії, скасування рішення № 197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкцій за не ведення в установленому обліку сум заробітної плати задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області № 197 від 28.09.11р. про застосування фінансових санкції за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків до Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» було застосовано фінансову санкцію у розмірі 340,00 грн.

В іншій часині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (ід.код 33621568) судові витрати з судового збору у розмірі 1,70 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 16 лютого 2012 року.

Повний текст постанови складений 21 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.