Ухвала суду № 21892423, 13.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в справі

          13 лютого 2012 р.                                         Справа № 2а/0570/23447/2011

          приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

          Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання – Мороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні

в приміщенні Донецького окружного адміністративну справу                                                            

за позовом                    Державної податкової інспекції у м. Краматорську

до                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Болюс – Траст»

про                               стягнення суми збитків, нанесених Державі у розмірі 1409942,00 грн.

за участю:

позивача:                    ОСОБА_1 (за дов. № 2 від 03 січня 2012 року)

відповідач:                     не з’явився

Державна податкова інспекція у м. Краматорську звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болюс – Траст» про стягнення суми збитків, нанесених Державі у розмірі 1409942,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 27 квітня 2011 року Краматорським міським судом винесений вирок у кримінальній справі № 1-209/2011 стосовно ОСОБА_2, який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Болюс-Траст» яким останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України. Зазначений вирок набрав чинності 13 травня 2011 року. Посилаючись на те, що висновком судово-економічної експертизи, проведеної у межах цієї справи встановлено порушення директором позивача підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту, що спричинило ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 626 641,00 грн. та податку на прибуток в сумі 783 301,00 грн. та не заявлення цивільних позовів органами прокуратури відповідно до статті 28 Кримінально-процесуального кодексу України позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Болюс-Траст» збитки, нанесені державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 1409942,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, додатково зазначив, що предметом наданого ним позову є стягнення збитків, нанесених державі внаслідок ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податкових платежів через протиправні дії директора підприємства, податковою інспекцією не приймалося податкових повідомлень-рішень про збільшення грошових зобов’язань відповідача на підставі вироку Краматорського міського суду від 27 квітня 2011 року, наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

10 лютого 2012 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду позивач надав заяву про розгляд справи за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю «Болюс-Траст», в якій крім цього, зазначив, що заперечень проти позову не має, визнає позов в повному обсязі.

Враховуюче наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справ за відсутності представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю «Болюс-Траст» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 33956177 з 21 грудня 2005 року.

27 квітня 2011 року Краматорським міським судом Донецької області постановлений вирок у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким останнього було в визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України. Зазначений вирок набрав чинності 13 травня 2011 року.

За змістом наявного в матеріалах справи вироку ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Болюс-Траст» (відповідача у справі) діючи з метою отримання прибутку у порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 5.1. статті 5 закону України «По оподаткування прибутку підприємства» в період 2009 року шляхом безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 626 641,00 грн., податку на прибуток в сумі 783 301,00 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів у великих розмірах.

Предметом наданого позову позивачем визначив стягнення збитків нанесених державі протиправними дії ОСОБА_3, який перебував на посаді директора підприємства відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини 5 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

Вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу відповідно до якого відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Враховуючи викладене вище, органи податкової служби, реалізовуючи функцію здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, інших неподаткових платежів, можуть звертатись до адміністративного суду тільки у випадках, прямо передбачених Законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у діючій частині) та Податковим кодексом України.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Пунктами 20.1.18 та підпунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що податковим органом надано право на звернення до суду із позовами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошовим зобов’язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Збитки спричинені державі не є грошовими зобов’язаннями чи податковим боргом у розумінні положень наведених нормативно-правових актів.

Отже, ні вказаним Законом, ні Податковим кодексом України не встановлено право органів державної податкової служби на пред’явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об’єднань, юридичних осіб, які не є суб’єктами владних повноважень про стягнення збитків, спричинених державі внаслідок злочинів.

Крім цього, згідно статті 28 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного вище суд дійшов висновку, що заявлені Державною податковою інспекцією у м. Краматорську позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз’яснює, що питання про стягнення збитків нанесених державі слід вирішувати в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного вище, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, статей 126, 129 Конституції України, статей 3, 17, 160, пункту 1 частини 1 статті 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 2а/0570/23447/2011 за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Болюс – Траст» про стягнення суми збитків, нанесених Державі у розмірі 1409942,00 грн.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошено в судовому засіданні без присутності представників сторін.

Повний текст ухвали складений та підписаний 17 лютого 2012 року.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

                    Суддя                                                            Михайлик А.С.